Народжені у Криму двійнята отримали українські свідоцтва про народження

Дата публікації: 22.07.2021

Автор: Громадська організація «Скадовщина – мій рідний край»

Юристи Скадовського офісу Мережі правового розвитку допомогли мешканці Криму встановити факт народження двох її дітей на тимчасово окупованій території України. Важливою обставиною, що сприяла успіху у цій справі, стало те, що бабуся дітей мешкала в одному з українських міст. А остаточної перемоги юристи досягли, спираючись на практику застосування і українського, і міжнародного законодавства. Тому цей кейс стане в нагоді не лише громадянам, які стикнулися зі схожою ситуацією, а й юристам, оскільки у статті подано докладний правовий алгоритм вирішення проблеми на користь клієнта.

Пані Тетяна*, яка звернулася до Офісу при громадській організації «Скадовщина – мій рідний край», розповіла, що мешкає на тимчасово окупованій території України. Нещодавно в одному з міст Криму вона народила двійню, про що має відповідні документи. Але, як встановити факт народження двох своїх дітей на тимчасово окупованій території України і отримати свідоцтва про народження українського зразка, не знає.

• Вивчивши скановані копії наданих документів щодо можливості розгляду справи в судовому порядку, юристи Офісу звернули увагу на те, що у клієнтки є мати, яка проживає в місті Запоріжжя. А отже вона є бабусею дітей, народжених в АР Крим під час окупації території України, – уточнює важливий факт юрист організації Сергій Кеба.

З огляду на цей нюанс він встановив контакти бабусі, яка в подальшому і стала заявницею в один із судів Запорізької області. Також юрист підготував заяву про встановлення факту народження дітей на тимчасово окупованій території України в порядку статті 317 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України. Дослідивши правову природу таких заяв на міжнародному рівні, правник послуговувався практикою застосування не тільки українського, а й міжнародного законодавства*.

• Саме на підставі цих практик стало можливим встановити факт народження дітей на тимчасово окупованій території через суд, – зазначає юрист.  

Відповідну заяву Комунарський районний суд Запорізької області задовольнив у повному обсязі. І на сьогодні мама пані Тетяни вже отримала місцевому РАЦСі свідоцтва про народження обох онуків. Отже, відтепер діти підпадають під юрисдикцію українського законодавства та перебувають під його захистом.

*Коментує юрист

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави – члени ООН зобов’язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час, як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів». Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики.
При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов’язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного.
Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96).
При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92).
Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Що стосується Українського законодавства, то відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження.
У разі народження дитини поза закладом охорони здоров’я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров’я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров’я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасового окупованій території України», а саме статтею 3, окупованою територією визнана сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Місто Сімферополь Республіки Крим входить до визнаних населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Закону, Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Відповідно до части 1 статті 317 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що заява про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території, визначеній Верховною радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Статті 3,5, 8, 9 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»; ст.3, 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ст.135 Сімейного кодексу України; Порядку введення Державного реєстру актів цивільного стану громадян; Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, ст. ст. 317-318 ЦПК України.

P.S. Будьте в курсі кожної новини та події – підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.