12 громад Луганщини отримали стратегії захисту та підтримки вразливих груп населення

Дата публікації: 15.12.2021

Авторка: Галина Колесник, менеджерка з комунікацій Мережі правового розвитку

Символічно, що в День місцевого самоврядування, 7 грудня 2021, Мережа правового розвитку (МПР) представила результати громадського моніторингу роботи місцевої влади з дотримання прав людини у 12 громадах Луганщини. Дослідження здійснювалось із використанням інструментарію Місцевий індекс прав людини і мало на меті покращити якість надання публічних послуг мешканцям громад, зокрема вразливим категоріям населення.

Представниця партнерської організації «Людина в біді» Ірина Багдасарян підкреслила унікальність проєкту «Посилення експертного рівня місцевого самоврядування Луганської області для підтримки вразливих груп населення в умовах COVID-19», в межах якого відбувався моніторинг. 

Переважна більшість громад, у яких проходив моніторинг, новостворені. Отож, за допомоги моніторингового інструментарію експерти проєкту виявили як добрі практики, так і прогалини. Це дозволяє покращити роботу місцевої влади.

«Дякую вам! Ваша робота дозволить поліпшити нашу комунікацію, як місцевої влади, з громадськістю. Ми також будемо зважати на ті недопрацювання, які виявили експерти проєкту», – поділився заступник начальника управління економічного розвитку і торгівлі виконавчого комітету Біловодської селищної ради Олексій Стрига.

На фото: Виконавчий директор Мережі правового розвитку Євген Полтенко.

«Важливо розуміти, що індикатори методології Місцевого індексу прав людини базуються на міжнародних договорах та національному законодавстві  у сфері прав людини. Можливість суб’єктивної оцінки монітора зведена практично до нуля. Моніторинг побудований універсально. Він придатний як для великих населених пунктів, так і для маленьких. І ми працювали саме з невеликими громадами півночі Луганської області. 

Хочу відзначити кропітку роботу колег. Так було проведено більше 50 експериментів з виїздом в громади. Проаналізовано понад 90 місцевих програм, надіслано близько 200 запитів на доступ до інформації, здійснено повний контент-аналіз ресурсів органів місцевої влади. Проєктна команда мала більше 30 зустрічей із представниками місцевої влади», – розповів виконавчий директор Мережі правового розвитку Євген Полтенко.

На фото: Експертка програми ООН, яка раніше координувала «Програму солідарності COVID-19 від ЄС для ініціативи «Східне партнерство», Світлана Руденко.

Експертка програми ООН, яка раніше координувала «Програму солідарності COVID-19 від ЄС для ініціативи «Східне партнерство», Світлана Руденко зауважила, що це дослідження не тільки цікаве і важливе, а й репутативне. Йому довіряють і використовують донори: «Місцевий індекс прав людини в Україні є дуже репрезентативний і, я б сказала, це – об’єктивна методологія. Оскільки вона базується не тільки на тому, що люди сказали, а й на конкретних документах». 

Загалом Місцевий індекс прав людини складається із 10 напрямів, однак дослідження у 12 громадах Луганщини проходило за п’ятьма з них – це охорона здоров’я, освіта та культурний розвиток, соціальний захист для вразливих категорій, гідний рівень життя, доступ до інформації. 

На фото: Керівник проєкту Тарас Щербатюк.

«Проєкт складався із трьох компонентів: освітнього, моніторингового та комунікаційного, – розповідає його керівник Тарас Щербатюк. – Вперше ми навчали місцеву владу інструментарію для того, щоб вона могла оцінити свою роботу. Навчання пройшли близько 100 представників місцевої влади. Сподіваємося, вже з наступного року вони зможуть застосовувати отримані знання. Також вперше у цьому проєкті ми проводили моніторинг і одразу консультувалися із місцевою владою. І вже на проміжних етапах бачили, що наші рекомендації почали враховувати».

За підсумками моніторингу було підготовлено 12 аналітичних звітів для кожної із громад та розроблено 12 стратегій захисту та підтримки вразливих груп населення, які базуються на рекомендаціях за п’ятьма напрямами. Експерти проєкту розповіли про загальні тенденції за кожним із них.

Охорона здоров’я

Експертка проєкту Марина Куприкова зауважила, що дослідження у сфері охорони здоров’я можна умовно розділити на три частини: забезпечення стратегічними документами, ліками та лікуванням і пропаганду здорового способу життя.

На фото: Експертка проєкту Марина Куприкова.

Стратегічними документами, якими визначено основні напрями розвитку сфери, плани заходів і фінансування, є програми. Їх прийняли вісім громад. Половина з них визначені, як недієві, адже у них не реалізуються заходи для досягнення мети:

«Ми також не знайшли підтвердження щодо забезпечення соціальними ліками від гострих інфекційних хвороб, збору та обробки інформації про потреби гострих інфекційних хвороб, закупівлю або отримання ліків у взаємодії із органами виконавчої влади та розповсюдження цих ліків за соціальними цінами або безкоштовно. Інформація про надання паліативної допомоги хворим наявна лише у Сватівській і Біловодській громадах».

Освіта і культурний розвиток

Експерти також проаналізували програми за напрямом освіти та культурного розвитку, які прийняті у Біловодській, Білокуракинській, Марківській, Чмирівській, Шульгинській громадах. Програми спрямовані на розвиток сфери освіти у громадах відповідно до вимог суспільства, економіки, особистого розвитку дітей та молоді. Громадські монітори також знайшли підтвердження заборони вимоги благодійних грошових внесків у закладах освіти лише в одній громаді – Сватівській. А от у Біловодській громаді поширена практика щодо збору таких внесків. Це є перешкодою на шляху дотримання права на безкоштовну освіту. 

Гідний рівень життя 

«Цей напрям доволі складний, – підкреслює експертка Наталія Єсіна. – Бачимо, що переважна більшість громад не отримали максимальні 8 балів. Це тому, що громади новостворені, і їхня соціальна сфера перебуває у стані реформування. 

В окремих громадах мало що вдавалося знайти, оскільки процеси моніторингу і реформування відбувалися одночасно. Окремих програм подолання бідності в жодній із громад, на жаль, немає. Але багатовекторність нашого дослідження давала можливість проаналізувати окремі заходи і рішення. Ми звертали увагу на те, що відбувалося до 2021 року. Знайшли вісім програм соціального спрямування і окремі заходи цих програм стосувалися подолання бідності й допомоги найбіднішим верствам населення».

На фото: Експертка проєкту Наталія Єсіна.

Також експертка розповіла, що вплив моніторингу був помітний у покращенні доступу до інформації. Громади почали більше інформувати про свою роботу та послуги, які пропонують. Також знайшли хорошу практику. В Чмирівській територіальній громаді провели оцінку потреб вразливих категорій населення і, відповідно, наступного року прийняли програми. Однак це радше виняток, аніж правило.

Соціальний захист вразливих категорій

За цим напрямом оцінювали порядок надання соціальних послуг у громадах та рівень дотримання прав соціально вразливих груп населення, оцінено доступність та якість таких послуг.

«Не всі громади оприлюднюють інформацію про те, які послуги надаються, як отримати допомогу вдома. Можливо, на перший погляд здається, що достатньо того інформування, яке надають громади, але цього бракує, щоб зарахувати бал і цього не вистачає, щоб оцінити цю роботу як системну», – зазначає Наталія Єсіна.

Експертка зауважує, що у трьох громадах – Білолуцькій, Марківській та Коломийчиській – потрібно повністю змінити роботу та забезпечити потреби вразливих груп населення.

Доступ до інформації

На фото: Експерт проєкту Олександр Кадієвський.

Оцінюючи напрям доступу до інформації, експерт Олександр Кадієвський розповів: «Коли ми переглядали інформацію на сайтах місцевих громад, побачили мало випадків консультування органів виконавчої влади з місцевими мешканцями про те, яким чином формувати програми чи заходи. 

Результати нашого дослідження показали, на жаль, слабку та несистемну роботу органів місцевої влади у забезпеченні доступу до інформації при роботі виконавчих органів територіальних громад, та впливу на прийняття рішень безпосередньо мешканцями самих громад». 

Аби усунути ці прогалини, керівник проєкту Тарас Щербатюк запропонував створити спільну комунікаційну платформу, яка б залучала жителів громад, місцеву та виконавчу владу та допомогла б обговорювати і сприяти оперативному вирішенню проблем.

Завдання дуже важливе, адже, як зазначила заступниця директора Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації Тетяна Вознюк, на жаль, у громадах немає громадських організацій. Без представників громадянського суспільства, активістів і активісток діалог «влада – громадськість» неможлива. 

Також Тетяна Вознюк підкреслила, що результати дослідження планує використовувати в роботі: «Це такий матеріал, який можна обговорювати на своєму професійному рівні з місцевими органами влади, соціального захисту, з місцевими установами надання соціальних послуг».

Ця публікація створена за підтримки організації «Людина в біді» та за фінансового сприяння Європейського Союзу. Зміст матеріалу є виключно відповідальністю Мережі правового розвитку і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу та організації «Людина в біді».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.