Як особи без громадянства сприймають свій статус?

До сьогодні у людей на руках паспорти колишнього СРСР, які вони своєчасно не обміняли. Таких випадків у Красноокнянському районі виявлено 22, у Котовському – 11. Ще гірша ситуація у дітей, батьки яких живуть із паспортами громадян колишнього СРСР. Де-юре їх не існує, оскільки свідоцтва про народження вони не мають. Після закінчення школи, такі особи документів про освіту отримати не можуть. Закритий для таких дітей шлях до вищої освіти, офіційного працевлаштування, оформлення шлюбних відносин, отримання соціальної допомоги тощо. По суті, діти стають заручниками бюрократичної державної машини, система якої не дає їм шансів узаконити свій статус.

Показовим прикладом та ілюстрацією проблеми є життєва історія трьох сестер з села Топали Красноокнянського району Одеської області. Батьки Світлани, Олени та Надії приїхали з Молдови на територію України в далекому 1994 році, після розпаду Союзу. З об’єктивних причин, паспорт не встигли обміняти. Дівчата народилися на території України, проте документування народження здійснювалося в Придністровській Молдовській Республіці, оскільки за паспортом СРСР у відділі РАЦС за місцем проживання видати свідоцтво про народження дітей відмовилися. Зараз батьків уже немає в живих, сестри живуть в Україні маючи на руках лише свідоцтва про народження зразка невизнаної Придністровської Молдавської Республіки. Через відсутність задокументованого статусу своїх дітей, сестри також не можуть оформити на них соціальну допомогу. Руки давно вже опустилися, їх неодноразові звернення до органів ДМСУ закінчувалися нічим. Чиновники надавали перелік документів необхідних для оформлення громадянства, самі розуміючи що практично такі вимоги виконати неможливо. Схожа ситуація ще в 7 осіб з села Чорна, 3 людей із села Нестоїта та 4 осіб із села Гонората.

Автор фото Ігор Бринош. Селяни розказують про своє життя без документів

Велике питання до органів державної влади, чому десятки років життя цих людей приречене на жалюгідне безправне існування. І проблема не тільки в прискіпливому відношенні посадових осіб територіальних органів ДМСУ чи не бажанню допомогти, а й в недосконалості законодавства.

Паралельно з наданням правової допомоги під час виїзних прийомів представники Одеської обласної організації Комітету виборців України та Котовського міжрайонного управління юстиції проводять з людьми інтерв’ювання. З метою ідентифікації проблем безгромадянства, фахівці просять відвідувачів заповнити спеціальну анкету. Характерно, що жоден з опитаних не виявив бажання покинути територію України для отримання громадянства іншої держави. На питання що для Вас означає безгромадянство, багато відповідали – «ти ніхто», «безвихідь», «неповноцінність». Також люди приходили на виїзні прийоми із неприхованим здивуванням: «Невже комусь до них є діло та хтось дійсно хоче допомогти, і нарешті держава Україна готова прийняти їх в свою родину, після стількох років потурань та невизнання?»

Довідка
Проект зі скорочення безгромадянства осіб молдавської національності, спричиненого розпадом СРСР, здійснюється Одеською обласною організацією ВГО “Комітет виборців України” за фінансування Європейського союзу.