Що робити у випадку насильства в сім’ї?

Дата публікації: 06.06.2017

Куди звертатися по допомогу у випадку проявів насильства?

• До дільничного інспектора поліції.
• До кримінальної поліції у справах дітей.
• До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
• До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.
• До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

 

Звернення необхідно подавати у письмовій формі на ім’я керівника органу влади із зазначенням своїх повних координат (П.І.Б., місце проживання, контактні телефони). У ньому коротко та чітко вказуються всі обставини справи та висловлюється конкретна вимога стосовно наслідків заяви, наприклад «Прошу притягнути винних осіб до відповідальності». Подавайте факти, що можуть бути підтверджені документально чи іншими об’єктивними доказами. Радимо надсилати звернення рекомендованим листом.

Дільничний інспектор поліції розглядає повідомлення про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення відповідно до Порядку розгляду таких заяв та повідомлень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 26 квітня 2003 року № 616, та актів МВС. Дільничні інспектори повинні виїхати (вийти) на місце конфлікту в кількості не менше двох працівників. Вони зобов’язані прийняти Вашу заяву, роз’яснити Ваші права, задокументувати факт правопорушення, зібрати характеризуючий матеріал на кривдника (спосіб життя, характер, поведінка в побуті, вживання спиртних напоїв, схильність до насильницьких проявів тощо), поставити його на профілактичний облік, винести кривднику офіційне письмове попередження про неприпустимість учинення насильства в сім’ї, скласти адміністративний протокол за статтею 173-2 КпАП, заповнити спеціальну картку обліку факту скоєння насильства в сім’ї та у триденний термін направити її до управління (відділу) у справах сім’ї та молоді місцевої держадміністрації, а у випадках скоєння насильства в сім’ї відносно неповнолітнього чи за його присутності – ще й до служби у справах неповнолітніх місцевої держадміністрації. Якщо кривдник уже перебуває на обліку за вчинення насильства в сім’ї, йому виноситься захисний припис, який погоджується з начальником відповідного  органу Національної поліції і прокурором району. Поліція зобов’язана здійснювати контроль за місцем проживання кривдника.

Пам’ятайте, що спричинення будь-якого виду тілесних ушкоджень, а також вчинення будь-яких інших дій проти життя та здоров’я, волі, честі чи гідності особи, а також проти статевої недоторканості, є злочинами. За ці та інші правопорушення передбачена кримінальна відповідальність! Перебування з кривдником в сімейних відносинах не виключає необхідності притягнення його до кримінальної відповідальності. Саме тому, якщо Ви стали жертвою злочину, необхідно звертатись до поліції із заявою про злочин та наполягти, щоб відкрили кримінальне провадження, внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, негайно призначили судово-медичну експертизу тощо.

Попередження та протидія домашньому насильству покладається на:

• органи місцевого самоврядування;
• центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
• установи та заклади системи освіти, охоро­ни здоров’я, а також установи та заклади, діяльність яких спрямована на запобігання та протидію домашньому насильству;
• органи внутрішніх справ;
• кризові центри;
• спеціально уповноважені органи виконав­чої влади з питань попередження насиль­ства
  у сім’ї;
• дільничних інспекторів міліції, криміналь­ну міліцію у справах дітей;
• органи опіки та піклування.

На жаль, досить багато людей, над якими чи­нять насильство, не намагаються йому про­тистояти.

Що робити у випадку насильства в сім’ї?

Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії завдають йому моральної шкоди, шкоди його фізичному чи психічному здоров’ю.

Якщо життя у Вашій сім’ї перетворилося на жах, зволікати не варто. Складіть заздалегідь план своїх дій – що робити, куди піти в разі небезпеки. Якщо необхідно піти з дому – підготуйтесь: зберіть найнеобхідніші речі, ліки, одяг, ключі, особисті документи та документи, що підтверджують Ваші права власності на житло, машину тощо. У випадку, якщо з Вами будуть діти – також підготуйте все необхідне.

Визначте не одне, а декілька місць, де Ви могли б сховатися, якщо підете з дому. Пам’ятайте
адреси, номери телефонів людей, яким Ви можете довіритися у випадку загрози вчинення насильства, або організацій, до яких маєте намір звернутися.

Заздалегідь продумайте можливі вирішення важливих юридичних питань, якщо Ви зважилися
піти та розірвати сімейні стосунки – питання спільного майна, місця проживання дітей та виплати аліментів.

Також подумайте про те, як уберегти дітей від повторення ситуації насильства – домовтеся й підготуйте необхідні документи для керівника дитячої установи або навчального закладу про те, що дітьми опікуєтеся тільки Ви і ніхто, крім Вас, не має права забирати їх.

Якщо Вам чи Вашим дітям уже завдали тілесних ушкоджень, обов’язково розкажіть про
це працівникові поліції та зверніться до медичної установи. Медичні висновки про отримані тілесні ушкодження можуть бути вагомим доказом того, що сталося.

Не дозволяйте нікому принижувати та ображати Вас. Уявіть найгірший розвиток подій та свій стан у такому випадку. Також уявіть своє життя без насильства. Намагайтеся досягнути бажаних змін. Якщо Ви не можете визначитися щодо подальшого життя або Вам важко прийнятиьрішення – скористайтеся безкоштовними психологічними консультаціями соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та неурядових організацій.

Куди звертатися за допомогою:

• Громадяни України, чиї права порушено, можуть звертатися до Уповноваженого Вер­ховної
  Ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни за захистом своїх конституцій­них прав. Номер телефону «гарячої лінії»: 044-253-75-89 та 0-800-50-17-20.
• Безкоштовно з усіх стаціонарних телефо­нів України за номером 0-800-500-335 або з мобільних усіх операторів — 386 — працює Національна «гаряча лінія» з питань запобігання насильству, де можна отримати кон­сультації психологів, юристів та соціальних
  працівників.
• Безкоштовно з усіх телефонів України за номером 0-800-500-225 працює Національ­на дитяча «гаряча лінія» з питань захисту прав дитини, де діти можуть отримати кон­сультації психологів, юристів та соціальних працівників.
• Звертайтеся за допомогою до поліції (телефо­нуйте 102).
• За медичною допомогою звертайтеся до за­кладів охорони здоров’я. Телефон швидкої допомоги — 103.

Звернення необхідно подавати у письмовій формі на ім’я керівника органу влади із зазначенням своїх повних координат (П.І.Б., місце проживання, контактні телефони). У ньому коротко та чітко
вказуються всі обставини справи та висловлюється конкретна вимога стосовно наслідків заяви, наприклад «Прошу притягнути винних осіб до відповідальності». Подавайте факти, що можуть бути підтверджені документально чи іншими об’єктивними доказами

Знайте! Закон України «Про по­передження насильства в сім’ї» передбачає покарання осіб, які вчинили насильство, і заходи щодо надання допомоги потерпілим.

 

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.