Поняття «спільна сумісна власність подружжя»

Дата публікації: 06.06.2017

Майно,
набуте подружжям за час шлюбу, належить
дружині та чоловіку на праві спільної
сумісної власності незалежно від того,
що один з них не мав з поважної причини
(навчання, ведення домашнього господарства,
догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного
заробітку (доходу).

Спільною
сумісною власністю подружжя
є:

• майно,
  придбане за час шлюбу (за винятком речей
  індивідуального користування, які
  також були придбані за час шлюбу);

• отримані
  прибутки кожним з подружжя: заробітна
  плата, пенсія,
  стипендія
  та інше;

• гроші,
  інше майно, гонорари, виграші, які були
  отримані за договором, укладеним одним
  з подружжя в інтересах сім’ї;

• предмети
  і речі, які були придбані одним з подружжя
  для професійного заняття (музичні
  інструменти, лікарське устаткування,
  оргтехніка тощо).

Не
підлягає
поділу
при розірванні шлюбу майно,
що є особистою
приватною власністю одного з подружжя,
а саме:

• майно,
  набуте одним з подружжя до укладення
  шлюбу;

• майно,
  набуте одним з подружжя під час шлюбу
  у випадку прийняття спадщини, прийняття
  майна в дарунок або придбане за особисті
  кошти;

• 
  житло,
  набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок
  його приватизації;

• земельна
  ділянка, набута нею, ним за час шлюбу
  внаслідок приватизації земельної
  ділянки, що перебувала у її, його
  користуванні, або одержана внаслідок
  приватизації земельних ділянок державних
  і комунальних сільськогосподарських
  підприємств, установ та організацій,
  або одержана із земель державної і
  комунальної власності в межах норм
  безоплатної приватизації.

• речі
  індивідуального користування, в тому
  числі коштовності, навіть тоді, коли
  вони були придбані за рахунок спільних
  коштів подружжя.

• отримані
  нагороди за особисті заслуги, премії;

• гроші,
  отримані в результаті відшкодування
  за втрату певної речі;

• гроші,
  отримані за відшкодування моральної
  шкоди;

• отримані
  одним з подружжя страхові суми щодо
  обов’язкового особистого страхування,
  за умови, що внески сплачувалися з
  особистої власності одного з подружжя.

Якщо
майно дружини, чоловіка за час шлюбу
істотно збільшилося у своїй вартості
внаслідок спільних трудових чи грошових
затрат або затрат другого з подружжя,
воно у разі спору може бути визнане за
рішенням суду об’єктом права спільної
сумісної власності подружжя.

Якщо
один із подружжя своєю працею і (або)
коштами брав участь в утриманні майна,
належного другому з подружжя, в управлінні
цим майном чи догляді за ним, то дохід
(приплід, дивіденди), одержаний від цього
майна, у разі спору за рішенням суду
може бути визнаний об’єктом права
спільної сумісної власності подружжя.

Дружина,
чоловік розпоряджаються майном, що є
об’єктом права спільної сумісної
власності подружжя, за взаємною згодою.

При
укладенні договорів одним із подружжя
вважається, що він діє за згодою другого
з подружжя. Дружина, чоловік має право
на звернення до суду з позовом про
визнання договору недійсним як такого,
що укладений другим із подружжя без її,
його згоди, якщо цей договір виходить
за межі дрібного побутового.

Для
укладення одним із подружжя договорів,
які потребують нотаріального посвідчення
і (або) державної реєстрації, а також
договорів стосовно цінного майна, згода
другого з подружжя має бути подана
письмово.

Згода
на укладення договору, який потребує
нотаріального посвідчення і (або)
державної реєстрації, має бути нотаріально
засвідчена.

Договір,
укладений одним із подружжя в інтересах
сім’ї, створює обов’язки для другого з
подружжя, якщо майно, одержане за
договором, використане в інтересах
сім’ї.

Подружжя
має право домовитися між собою про
порядок користування майном, що йому
належить на праві спільної сумісної
власності.

Договір
про порядок користування
житловим будинком, квартирою, іншою
будівлею чи спорудою, земельною ділянкою,
якщо він нотаріально посвідчений,
зобов’язує правонаступника дружини та
чоловіка.

Дружина,
чоловік мають право укласти з іншою
особою договір купівлі-продажу, міни,
дарування, довічного утримання (догляду),
застави щодо своєї частки у праві
спільної сумісної власності подружжя
лише після її визначення та виділу в
натурі або визначення порядку користування
майном.

Дружина,
чоловік мають право скласти заповіт на
свою частку у праві спільної сумісної
власності подружжя до її визначення та
виділу в натурі.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.