Близько 40 людей могли опинитися на вулиці: правозахисники з Черкас запобігли незаконному виселенню переселенців

Дата публікації: 12.08.2022

Автор: Олена Орлова/Мережа правового розвитку

Влада Черкас намагалася виселити переселенців із гуртожитку, що належить до комунальної власності міста. Альтернативного житла людям не запропонували. У ситуацію втрутилися юристи громадської організації «Черкаський правозахисний центр» – і їхня комплексна допомога змусила чиновників призупинити виселення і почати вирішувати ситуацію у правовому полі. 

У липні 2022 року до юристів Черкаського правозахисного центру звернулася група переселенців зі скаргою: «Нас виселяють із тимчасового житла!». Йдеться про близько 40 людей, які евакуювалися переважно з Донбасу та Херсонщини, і яких раніше поселили в гуртожитку одного з навчальних закладів Черкас. Гуртожиток належить до комунальної власності міста.

• Коли на початку війни люди переселялися до нас у Черкаси, влада селила їх у школи, вільні гуртожитки навчальних закладів. Але відколи вийшло розпорядження, що в цих закладах восени відновлять навчання, внутрішньо переміщеним особам почали повідомляти, що приміщення слід покинути, – пояснює керівник Черкаського правозахисного центру Тарас Щербатюк.

Ризикуючи опинитися на вулиці, люди напряму звернулися до організації, яка з самого початку повномасштабної війни з рф опікується переселенцями. Центр надає і гуманітарну, і правову допомогу, його контакти добре відомі всім, хто такої допомоги потребує.

Проаналізувавши ситуацію, юристи Центру вирішили передусім підготувати заяви від імені кожного переселенця.

• Ми оформили близько 50 заяв. Вивчили ситуацію кожної людини: звідки хто переїхав, яке матеріальне становище, де планують жити. Все це наші юристи описали в листах-заявах, які надіслали до Черкаської міськради та облдержадміністрації з вимогою роз’яснити ситуацію: чому так відбувається, чому людей викидають на вулицю? У листах ми зокрема повідомляли, що переселенці мають право на належні умови життя, і що влада свого часу сама організувала можливість тимчасового проживання цих людей, – розповідає Тарас Щербатюк.

Письмові звернення дали результат: у міській та облраді пройшли відповідні наради щодо ймовірного виселення ВПО. Окрім цього, правозахисники запровадили інформаційну кампанію: керівник організації декілька разів виступав з цим питанням на місцевому телебаченні та радіо, у місцевих медіа розмістили відповідні статті.

• Чогось стратегічно нового влада не придумала, принаймні нам про це невідомо, – резюмує Тарас Щербатюк. –  Але згодом ми дізналися, що людей таки не виселили – переселили на інший поверх, і таким чином дали можливість перебувати в гуртожитку ще певний час. Скільки така ситуація триватиме, ми також не знаємо. Оскільки робота саме з забезпечення житлом ВПО у місті ведеться несистемно. Але такі наші комплексні дії показали і місцевій владі, і тим конкретним посадовцям, які намагалися виселити переселенців, що так робити неприпустимо, що таки слід більш уважно ставитися до тієї ситуації, в яку люди потрапили, і робити все можливе для того, щоб вони мали, де жити.

Водночас юрист радить тим, хто стикнувся з подібною проблемою, не впадати у відчай і не починати одразу пакувати валізи.  Ситуації у тимчасово розміщених переселенців можуть бути різними: хтось при поселенні підписав відповідний договір, зобов’язання про проживання до певного строку; когось заселили без підписання документів, «під чесне слово». Панікувати і діяти собі на шкоду в будь-якому випадку не варто.
Якщо вже таке повідомлення й отримали, одразу зверніться до юристів, правозахисних організацій, які опікуються ВПО – таких є чимало, зокрема і серед організацій Мережі правового розвитку. Повідомте про факт спроби виселення і почніть офіційно комунікувати з місцевою владою.

• Адже якщо люди будуть просто підкорятися таким «наказам», ні місцева, ні державна влада нічого й не робитимуть, – вважає Тарас Щербатюк. –  Тому головна порада: не мовчати, одразу повідомляти письмово, що вас виселяють, що вам ніде жити. Описувати всю ситуацію: про своє матеріальне становище, сімейний стан, чи є в родині діти. Листи направляти до органів місцевої, виконавчої, державної влади. Саме повідомляючи всі сторони, всіх суб’єктів, які опікуються питаннями ВПО, зокрема і їхнім проживанням, можна добитися реагування на запит. Коли вже будуть зафіксовані певні факти можливого порушення ваших прав – результат буде ймовірнішим.             

Коментар юриста: нормативна база
Стаття 47 Конституції України гарантує право кожного на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно з частиною 8 статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень забезпечують надання у тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам житлового приміщення або соціального житла, придатного для проживання, за умови оплати зазначеними особами відповідно до законодавства вартості житлово-комунальних послуг.

У постанові Кабінету Міністрів від 20 березня 2022 р. №332, за якою внутрішньо переміщені громадяни повинні отримувати від держави підтримку.

P. S. Більше актуальної інформації на правову та гуманітарну тематику – у спецрубриці #StandWithUkraine. В ній акумулюємо матеріали, які можуть стати в нагоді тим, хто страждає, чиї права порушуються внаслідок війни рф проти України.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.