Поради при працевлаштуванні молоді

Дата публікації: 06.06.2017

Сьогодні молодій особі, яка щойно закінчила навчання та має намір розпочати свою трудову діяльність, досить важко знайти роботу, яка б відповідала основним її вимогам (рід занять, пов’язаний з отриманими професією чи навичками, достойна оплата праці).

Згідно із Законом України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді» молоддю вважають громадян віком від 14 до 35 років.

Основні причини виникнення труднощів при працевлаштуванні після закінчення навчання:

• відсутність трудового стажу;

• недостатній рівень практичних навичок;

• висока конкуренція на ринку праці у конкретній професії;

• велика кількість пропозицій на ринку праці;

• відсутність попиту на отриману професію.

Молода людина, навіть не усвідомлюючи того, через відсутність життєвого досвіду може вдатися до ризикованих кроків, аби отримати хоч якусь роботу.

Найбільш ризиковані сфери діяльності:

1. Робота за кордоном.

Небезпеки: у певних випадках обмеження права подальшого виїзду та роботи за кордоном, обмеження свободи, втрата здоров’я чи навіть життя, незаконна експлуатація, сексуальне рабство.

Поради: варто отримати якомога більше інформації про країну, куди збираєтесь від’їжджати: звичаї, традиції, релігію тощо; з’ясувати адресу українського представни-цтва (консульства); бути готовими у будь- який момент захистити свої права; мати повну інформацію про майбутню роботу та умови життя за кордоном.

Не варто довіряти яскравим картинкам та розповідям про майбутню роботу, слід перевірити інформацію про роботодавця та вид запропонованої роботи; треба обов’язково укладати трудовий договір чи контракт.

ЗНАЙТЕ:

• як правило, НЕМОЖЛИВО виїхати за кордон за туристичною чи гостьовою візою і вже за кордоном обміняти її на робочу;

• повна зайнятість за гостьовою, діловою (бізнес), спортивною, студентською або іншою неробочою візою є НЕЛЕГАЛЬНОЮ;

• оформити робочу візу через посередників неможливо.

2. Робота без оформлення трудових відносин, тобто прийняття на роботу без оформлення трудового договору (контракту), без внесення записів у трудову книжку тощо.

Негативні наслідки: відсутність відрахувань із заробітної плати до відповідних фондів (пенсійного, на випадок втрати працездатності, соціального страхування тощо), не нараховується трудовий стаж, не компенсується робота у вихідні та святкові дні.

Поради: вимагайте оформлення трудових відносин із роботодавцем, наполягайте на внесенні запису в трудову книжку; обговорюйте розмір оплати до прийняття на роботу; сума отриманих грошей повинна відповідати сумі, що вказана в окладі; вимагайте посадову інструкцію — це дозволить убезпечити себе від звільнення за невиконання умов трудового договору.

ЗНАЙТЕ:

• згідно з чинним законодавством допущення роботодавцем працівника до роботи вважається офіційним прийняттям останнього на роботу, навіть якщо не укладено трудовий договір (контракт);

• за грубе порушення законодавства про працю (наприклад, працівники офіційно не працевлаштовані) роботодавець несе кримінальну відповідальність.

3. Невиплата заробітної плати та подальше звільнення

Інколи трапляється, що молоду людину приймають на роботу, але з випробувальним терміном, по закінченню якого останню звільняють і в окремих випадках навіть не виплачують зароблені гроші.

Поради: при прийнятті на роботу з випробувальним терміном обов’язково обговорюйте умови виплати заробітної плати у випадку розірвання подальших трудових відносин; у договорі про прийняття на роботу випробувальний термін має бути чітко визначений.

ЗНАЙТЕ:

• випробувальний термін — період, протягом якого роботодавець перевіряє працівника на предмет придатності до виконання конкретної роботи. Передбачається, що у цей час роботодавець буде тим чи іншим способом спостерігати за професійними діями працівника, його трудовою діяльністю;

• як правило, випробувальний термін не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — шести місяців;

• якщо працівник у період випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.

Знайте! Держава гарантує працездатній молоді рівне з іншими громадянами право на працю.

Згідно з положеннями Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» держава забезпечує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби. Дворічний строк першого робочого місця обчислюється з урахуванням часу роботи молодого громадянина до призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу.

Закон передбачає:

• організацію органами виконавчої влади, місцевого самоврядування для підпри-ємств і установ квот робочих місць для працевлаштування молоді;

• надання дотацій роботодавцям для забезпечення молоді першим робочим місцем.

Передбачається, що у разі прийняття на роботу на заброньовані робочі місця молодих громадян, які вперше шукають роботу після закінчення або припинення навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних навчальних закладах, після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, трудовий договір укладається не менше як на два роки.

З метою забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем роботодавцю надається дотація. Забезпечення молоді першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю здійснює державна служба зайнятості.

Перелік професій та спеціальностей, щодо яких може надаватися дотація роботодавцю для забезпечення молоді першим робочим місцем, визначається Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. N 223 «Деякі питання надання роботодавцям дотації для забезпечення молоді першим робочим місцем»).

При цьому роботодавець, якому надано дотацію, зобов’язаний забезпечити гарантії зайнятості прийнятих з дотацією осіб та не розривати трудовий договір з ними за скороченням чисельності або штату працівників протягом двох років.

У разі відмови у прийомі на роботу молодих громадян у межах встановленої квоти з підприємств, установ та організацій стягується штраф. Ці кошти спрямовуються до державного бюджету на створення додаткових робочих місць для молоді та її професійну підготовку і перепідготовку.

Працевлаштування молоді з інвалідністю

здійснюється у межах нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, визначених згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.