Договір дарування

Дата публікації: 04.07.2017

 

Договір дарування – договір, згідно з яким одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні
(обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Такий договір стосується майна, предметів, які не обмежені в обороті.

Саме тому, той договір, що встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Предметом договору дарування можуть бути рухомі речі (у тому числі грошові кошти та цінні папери) і нерухомість. Крім того, передати в дар можна майнові права, які належать дарувальникові або можуть виникнути у нього у майбутньому. Можна подарувати все: від грошових коштів (як у національній, так і в іноземній валюті) до корпоративних прав. Але винятки все ж є. Так, не можуть бути подаровані речі, вилучені із цивільного обороту (наприклад, боєприпаси або вибухові речовини). А речі, обмежені в обороті, можна дарувати тільки з дотриманням спеціального правового режиму. Тобто майно, для володіння і користування яким потрібно отримати відповідний дозвіл або ліцензію, може бути предметом договору дарування за наявності в обдаровуваного такого дозвільного документа.

Дарування – це угода, домовленість між двома сторонами, в результаті якої майно безоплатно переходить із власності однієї особи у власність іншої.

Особа, яка дарує, називається дарувальником. Особа, якій дарують, і яка приймає дарунок, називається обдарованим.

Дарування є одним із способів розпорядження майном. Подарувати можна лише своє власне майно і без жодних зустрічних вимог від обдарованого.

Основні відмінності договору дарування від інших договорів.

1. Безоплатність.Дарування — договір, що не передбачає оплату.

Оскільки будь-який договір за загальним правилом передбачає оплату, рекомендуємо у договорі прямо вказувати на безоплатність передачі дарунка.

2. Дарувальник передає або зобов’язується передати майно (дарунок) у майбутньому.Це означає, що договір вважається укладеним з моменту узгодження сторонами всіх його істотних умов. При цьому договором дарування може бути встановлено обов’язок дарувальника передати дарунок у майбутньому через певний строк (у певний термін) або в разі настання відкладальної обставини детальніше про це видіться ч. 1 ст. 723 Цивільного кодексу України. .

Водночас з положень ст. 717 ЦКУ випливає, що можна «прив’язати» момент укладення договору до передачі майна. Наприклад, коли дарувальник передає дар обдаровуваному в момент підписання угоди.

3. Право власності на предмет договору.За договором дарування право власності на дарунок переходить до обдаровуваного. Однак виняток становлять об’єкти нерухомості у випадку, якщо сторони в договорі домовились про відтермінування у часі переходу права власності.

При цьому дарунок вважається прийнятим у разі прийняття обдаровуваним документів, що посвідчують право власності на річ, інших документів, що посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо).

Права та обов’язки сторін

Важливо, що Закон встановлює обов’язок дарувальника повідомити обдаровуваного про відомі йому недоліки або особливі властивості дарунка, які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна обдаровуваного або інших осіб. Якщо він цього не зробив, доведеться відшкодовувати шкоду, завдану майну, а також шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я чи смертю в результаті володіння або користування дарунком.

Свої обов’язки за договором бувають і в обдаровуваної особи. Зокрема, договором дарування може встановлюватися обов’язок обдаровуваного здійснити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її здійснення (ч. 1 ст. 725 ЦКУ). Наприклад, може бути визначено обов’язок передати грошову суму або інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред’являти вимог до третьої особи про виселення тощо. Майте на увазі: ці обов’язки можуть установлюватися тільки щодо третьої особи, а не дарувальника.

При цьому дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов’язку. Сама третя особа пред’являти подібні вимоги може тільки в разі, коли дарувальник помер, оголошений померлим, його визнали безвісно відсутнім або недієздатним (ч. 2 ст. 725 ЦКУ).

Права обдарованого

Передусім, він має право не приймати дарунок, адже для укладення договору дарування потрібна його згода. У разі коли дарунок був направлений без попередньої згоди обдаровуваного, він вважається прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від прийняття такого дарунка (ч. 3 ст. 722 ЦКУ).

З іншого боку, обдаровуваний за певних обставин може вимагати передати йому дарунок або відшкодувати вартість такого дарунка. Це право в нього виникає в разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому (ч. 2 ст. 723 ЦКУ). Відмовитися передати дарунок дарувальник зможе тільки в разі, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.