Громаду Хмільника навчають ефективно послуговуватися інструментами локальної демократії

Дата публікації: 24.09.2023

Навчити мешканців громади впливати на рішення міської влади за допомогою інструментів локальної демократії, а представників влади – створювати умови, за яких ці інструменти працюватимуть ефективно. Саме такою є мета ініціативи, яку разом із партнерами втілює в місті Хмільник Вінницької області одна із членських організацій Мережі правового розвитку — ГО «Право».

У серпні 2023 року ГО «Право» разом із колегами та представниками Хмільницької міськради розробила проєкт розпорядження міського голови, яке передбачає низку заходів, що допоможуть мешканцям громади більш ефективно використовувати інструменти локальної демократії.

Про те, що таке, власне, інструменти локальної демократії, чим вони корисні для громади і як громадські активісти вже зараз допомагають опанувати їх на практиці, ми поговорили з керівником організації Віталієм Дорохом.

– Що означає саме поняття «інструменти локальної демократії»?

– Традиційно до інструментів локальної демократії відносять електронні петиції, місцеві ініціативи, громадські слухання, збори за місцем проживання, колективні звернення тощо. Саме за допомогою цих інструментів мешканці громади можуть впливати на процеси прийняття рішень місцевою владою.

Кожен інструмент може бути досить ефективним в одній ситуації, але абсолютно не ефективним в іншій. Але тут є кілька умов, які потрібно виконати місцевій владі, щоб мешканці реально могли б скористатися тим чи іншим інструментом на практиці.

Для прикладу, законом визначено право членів громади подавати електронні петиції до місцевої влади. Але скільки потрібно підписів, і протягом якого терміну ці підписи мають бути зібрані, повинно бути зазначено у Статуті територіальної громади. І є вкрай важливим, щоб тих підписів не було забагато, а термін, протягом якого вони мають бути зібрані, — занадто малим. Якщо буде навпаки, то цим інструментом, тобто електронними петиціями, буде вкрай важко скористатися, а іноді — фактично неможливо.

Також потрібно, щоб люди знали про таку можливість як подати чи підписати петицію, і для цього вони мають володіти певними знаннями та навичками.

– Як і у кого виникла ідея співпраці з міською владою з цього питання?
– Ідея появи на світ розпорядження міського голови, проєкт якого ми спільно розробили, виникла під час реалізації проєкту «Хмільницька громада — дружня для всіх». Його наша організація реалізовувала за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», а також у рамках проєкту «Лабораторії творчого діалогу в громадах», що реалізує Спілка «Громадські ініціативи України» за підтримки  «U-LEAD з Європою». Хмільницька громада була  учасницею цього проєкту разом із 120-ма громадами України.

Саме під час реалізації цих проєктів ми виявили у громаді купу проблем, які потребували вирішення, а також обговорили все це з представниками влади та громадськості.

– Яких результатів може очікувати громада від цієї ініціативи?
– Якщо коротко, ми хочемо досягти таких результатів:
1. Зменшити кількість підписів, необхідних на підтримку електронних петицій у нашій громаді.
2. Підвищити спроможність посадовців міської ради реагувати на ініціативи громадськості, послуговуючись інструментами локальної демократії.
3. Підвищити спроможність членів громади, зокрема інститутів громадянського суспільства використовувати інструменти локальної демократії під час взаємодії з органами влади.
4. Підготувати низку медійних матеріалів, які дозволять популяризувати використання інструментів локальної демократії у громаді.

Задля досягнення цих результатів плануємо разом провести у Хмільницькій громаді наступні заходи:

• Проаналізувати, чи є у структурних підрозділах міської ради фахівці, відповідальні за роботу з інструментами локальної демократії.
• За результатами аналізу призначити у структурних підрозділах міської ради осіб, які відповідатимуть за роботу з інструментами локальної демократії.
• Розробити навчальну програму для осіб, відповідальних за роботу з інструментами локальної демократії у структурних підрозділах міськради.
• Провести навчання для таких спеціалістів міськради.
• Провести консультації у форматі круглого столу щодо зменшення кількості голосів, необхідних для підтримки електронної петиції.
• Розробити відповідний проєкт рішення міської ради щодо зменшення кількості голосів, необхідних для підтримки електронної петиції та внесення його на розгляд міської ради.
• Провести навчання для представників інститутів громадянського суспільства, які діють на території Хмільницької громади, щодо участі у процесах ухвалення рішень із використанням інструментів локальної демократії.
• Провести навчання для активних мешканців громади, в тому числі ВПО щодо можливості участі у процесах ухвалення рішень із використанням інструментів локальної демократії.
• Розробити серію медійних матеріалів (інтернет-публікаціїй і відеороликів) про інструменти локальної демократії та поширити їх на офіційному вебсайті Хмільницької міської ради, на сайтах партнерських організацій, а також в соціальних мережах.

Всі ці заходи мають бути проведені до кінця 2023 року. Проходитимуть вони і в приміщенні міськради, і, припускаю, що деякі (наприклад, навчальні), в нашому гуманітарному хабі «Мурашник»*.

– На якому етапі зараз перелічені вами заходи? Чи відбулося вже щось із запланованого?
– При міськраді створено робочу групу, яка опікуватиметься впровадженням усіх цих заходів. До неї увійшли зокрема представники нашої ГО «Право» — я та Олена Черній, колега з іще однієї місцевої ГО «Наш виклик», а також представники міськради.

Робоча група вже проаналізувала, чи є у структурних підрозділах міської ради фахівці, відповідальні за роботу з інструментами локальної демократії, і розробила навчальну програму для посадовців і членів громади.

На сьогодні ми вже провели круглий стіл, під час якого обговорили необхідність зменшення кількісті підписів на підтримку електронної петиції. Для цього потрібно, щоб депутати внесли зміни до Статуту територіальної громади, тому зараз готуємо проєкт рішення про їх внесення.

Також ми розпочали навчання для посадовців і вже провели два заняття. Під час них учасники розібрали перший рівень взаємодії з громадськістю — інформування; проаналізували публікації з огляду «як не варто робити»; попрактикувалися в підготовці зрозумілих інформаційних повідомлень, визначили доступні для представників різних цільових аудиторій канали інформування та обрали зручні інструменти комунікації.

– Чим іще займатимуться в рамках цієї ініціативи представники ГО «Право»?
– Ми в цій ініціативі, по суті, є волонтерами. Але ми взяли на себе зобов’язання щодо нормативно-правового врегулювання всіх процесів. Наприклад, модеруватимемо круглий стіл, про який я говорив вище.
Розроблятимемо проєкт рішення міської ради щодо внесення змін до Статуту територіальної громади про зменшення кількості підписів на підтримку електронної петиції, а також адвокатуватимемо це рішення, оскільки Олена Черній є депутаткою міської ради.
Також ми розробили навчальні програми для посадовців та членів територіальної громади щодо цієї тематики (маю на увазі інструменти локальної демократії) і проводитимемо самі навчання.

*Читайте також: «Мурашник» добрих справ: від правової допомоги — до уроків городньої грамотності.

Матеріал створено за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving, Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.