Покращення відчуття безпеки в громадах, або Нові змісти «Правоспроможної громади»

Дата публікації: 15.04.2024

Повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України значною мірою послабило попередньо застосовувані практики та підходи до вирішення і задоволення безпекових потреб у громадах, змінило розуміння стану безпеки, структуру факторів (не-)безпеки, як її сприймає місцеве населення.

Аби актуалізувати існуючі напрацювання та знайти нові рішення з січня 2024 року Мережа правового розвитку (МПР) почала впроваджувати проєкт «Відчуття безпеки, соціальна згуртованість та діалогові практики: пошук оптимальних  інструментів на рівні громад» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського союзу. 

Протягом усього періоду впровадження проєкту в фокусі уваги перебуватимуть: фактори, які впливають на відчуття (не-)безпеки людьми в Україні; розвиток людиноцентричних політик і практик; залучення мешканців громад до формування бачення безпеки; напрацювання підходів та практичного досвіду щодо вимірювання та оцінювання рівня безпеки та багато іншого.

Першим етапом ініціативи є проведення комплексного соціологічного дослідження щодо відчуття безпеки та її факторів в Коломийській громаді Івано-Франківщини, Турбівській громаді Вінничини та Шевченківській громаді Миколаївщини. До її виконання буде залучена група соціологів. Дослідження допоможе виявити проблеми та ризики в громадах, а також чинники, які впливають на відчуття безпеки та підібрати практичні інструменти. 

У той же час у трьох громадах будуть сформовані робочі групи із представників/-ць членських або партнерських організацій, ОМС, ДСНС, поліції тощо, які пройдуть навчання щодо впровадження безпекових інструментів. 

«Тут ми передовсім говоримо про мʼякі інструменти, такі як: діалогові практики, заходи соціальної згуртованості тощо. Ми ні в якому разі не будемо ставити камери чи проводити світло, під чим зазвичай розуміють безпекові заходи, оскільки це не матиме ефективності, якщо в громадах не буде паралельно відбуватися широкий діалог мешканців громади про  внесок кожного в формування спільного  безпечного індивідуального простору та в цілому безпечного середовища в громаді», — зазначає експерт проєкту, директор зі стратегічного розвитку МПР Віталій Охріменко. 

Фінальний етап соціологічного дослідження дозволить виміряти, на скільки обрані інструменти та способи їх впровадження є ефективним. На основі отриманих даних експерти/-ки створять рекомендації для ОМС, широкого кола громадських організацій та ініціатив; а для кожної громади буде розроблено безпековий план дій. Всі відкриття проєкту представлять як на місцевому рівні, так і на національному та, зокрема, міжнародному, аби якомога більша кількість могла скористатись його результатами.

Окрім того, передбачається, що в межах проєкту щонайменше 15 представників/-ць міжсекторальних робочих груп отримають базові знання про проведення соціологічних досліджень у громадах. А членські або партнерські організації Мережі правового розвитку посилять свій експертний потенціал на місцях щодо координування проведення досліджень з питань безпеки.

Досвід, на якому грунтується ініціатива

Проєкт враховує попередні напрацювання Мережі правового розвитку. Так більшість попередніх досліджень, які аналізували діяльність органів місцевого самоврядування щодо формування та реалізації безпекових політик і практик, свідчили про неповноту та фрагментарність такої роботи. ГС «Мережа правового розвитку» протягом останніх семи років за допомогою різноманітних методів та підходів фіксує відсутність, або неефективність місцевих політик та відповідних цільових програм у сфері безпеки (2018 р.; 2021 р.; 2022 р.), несистемність передбачених заходів та неповноту їх фінансування. 

Врахована концепція безпеки людини — «human security»: переорієнтація пріоритетів безпеки з питань безпеки держави на безпеку людини за матеріалами аналітичних записок Фонду ім. Гайнріха Бьолля та ін.

«Напрацювання, на які ми спираємося, свідчать про те, що відчуття безпеки з’являється там, де відбувається реальна взаємодія між мешканцями однієї громади, району, спільноти, де люди спочатку усвідомлюють свої спільні безпекові потреби, потім їх обговорюють та об’єднуються заради спільної відповіді на безпекові проблеми. Все це ми і врахуємо під час впрвадження нашої ініціативи», — зазначає експертка проєкту, директорка з організаційного розвитку МПР Ірина Чайка. 

Починаючи із 2019 року Мережа спільно із партнерами реалізувала три хвилі (2019, 2020, 2021 роки) навчально-практичної програми «Правоспроможна громада». Програма створювала унікальну можливість для громад спланувати, підготувати та провести дослідження правових потреб своїх мешканців. Це дослідження ставало основою дорожньої карти для розв’язання системних проблем та залучення до її впровадження жителів громади. За три роки Програма охопила 17 громад із 12 областей з населенням понад мільйон осіб. За більш ніж півтора роки повномасштабної війни «класична» Програма «Правоспроможна громада» не реалізовувалась через зміщення фокусу роботи громад, їх перевантаженість необхідними для вирішення «тут і зараз» завданнями, тимчасову окупацію частини території тощо. Тож цей проєкт допоможе актуалізувати інструментарій Програми із розширенням фокусу діяльності із урахуванням нових змістів «Правоспроможна та безпечна громада».

В обраних громадах діють членські організації Мережі, які мають досвід реалізації успішних безпекових ініціатив та є випускниками програми «Правопроможна громада», а відтак володіють навичками проведення соціологічного дослідження та роботи з даними.

«Комплексне поєднання всіх напрацьованих підходів і методології Мережі правового розвитку та експертної спільноти дозволить створити універсальний соціологічний інструмент, який допоможе виявити ключові фактори, що мають вплив на відчуття безпеки мешканцями конкретної громади. 

Через серію публічних дискусій та оптимально підібраних інструментів впливу на підвищення відчуття безпеки у конкретних громадах вдасться отримати досвід, який потім можна буде масштабувати», — зазначає Ірина Чайка. 

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.