Північна Македонія: екологічна справедливість має стояти на порядку денному правозахисних організацій

Дата публікації: 05.06.2024

Одним із напрямів роботи регіонального партнерства низових правозахисних організацій у Східній Європі та Центральній Азії, яке координує Мережа правового розвитку із 2021, є обмін досвідом щодо ключових тем – розвиток спільноти параюристів, доступ до правосуддя, а також екологічної справедливості. Щодо останнього напряму попросили розповісти представників/-иць правозахисних організацій кількох країн. Про їхні напрацювання і йтиметься далі в циклі матеріалів, присвячених практикам, на яких важливо вчитися.

Асоціації правової освіти та прозорості (Association for legal education and transparency. LET STATION) (Північна Македонія) діє понад пʼять років у сфері доступу до правосуддя маргіналізованих спільнот. Увага організації була зосереджена в основному на охороні здоров’я та соціальних правах. Працюючи з ромськими громадами та жителями із віддалених сільських районів, зрозуміли, що дотримання цих прав залежить від екологічної справедливості та здорового довкілля.

«Маргіналізована спільнота дуже вразлива до загроз, забруднення навколишнього середовища. Вона має найменше можливостей, щоб боротися з цією проблемою – бідність, низький рівень охорони здоров’я, низький рівень освіти серед населення. Про питання екології, захист навколишнього середовища люди знають дуже мало і часто не розуміють, як забруднення навколишнього середовища загрожує їхньому добробуту, здоров’ю та майбутньому загалом. Ось чому з 2021 року ми почали займатися питанням екологічної справедливості. На початку це було переважно через наших польових працівників, які називалися «промоутерами здоров’я громад», – зазначає виконавча директорка Асоціації правової освіти та прозорості, Північна Македонія, Весна Шапкоскі (Vesna Shapkoski).

Незаконні сміттєзвалища – в пошуках системних рішень

Весна розповідає, що муніципалітети південно-західної частини Північної Македонії, з якими працює організація, мають спільний виклик – це накопичення незаконних звалищ. Багато з цих громад знаходяться поза межами урбаністичного плану. Тож вони не мають офіційних, формальних звалищ, що регулюються, а державні компанії, які займаються вивезенням сміття, не ведуть активної діяльності у цих районах. Наприклад, поселення ромської громади в Прилеп – незареєстроване. Люди вирощують овочі й фрукти, займаються тваринництвом, а поряд викидають сміття.

Найперше, що зробили активісти/-ки, коли почали працювати з цією проблемою, створили карту нелегальних сміттєзвалищ. Вона стала інструментом адвокації. Саме в той час проходили вибори мерів і депутатів до муніципальних рад. Представники/-ці організації зустрілися з ними, продемонстували документ та запропонували рішення проблеми. 

«Деякі з цих звалищ були прибрані наступного року. Однак ми розуміли, що це не вирішить проблему глобально і потрібно знайти системне рішення на майбутнє. 

Сільські муніципалітети не створили, не впорядкували сміттєзвалища. Сміття не збирається належним чином. І це призведе до того, що ця проблема знову виникне в майбутньому. Існує низька обізнаність серед маргіналізованих людей про важливість цього, тож нам потрібно продовжувати, зміцнювати і розвивати цю обізнаність. Люди схильні не сприймати цю проблему як дуже важливу. Їхня мотивація до самоорганізації, мобілізації громади навколо цього питання все ще залишається на низькому рівні», – говорить Весна Шапкоскі.

У 2023 році організація зіткнулася з кількома іншими проблемами, які стосуються екологічної справедливості. Це, зокрема, незаконне забруднення повітря у великих містах.

Інтереси бізнесу над дотриманням прав

 У вересні 2023 року мешканці міста Прилеп відчули сильний сморід подібний до виділень від горіння пластмас. Викиди в повітря здійснювало місцеве приватне підприємство. Громадяни протягом кількох тижнів звертатися до муніципалітету та контролюючих органів. Та все це було марним, тож вони вирішили діяти за підтримки LET STATION. Асоціація допомогла подати заяву до державної екологічної інспекції та до омбудсмена.

Жителі, які мешкали по-сусідству з промисловим підприємством, почали самоорганізовуватися в громадський протест проти забруднення. І Асоціація підтримала цей протест, робила заяви в ЗМІ не тільки про запобігання забруднення повітря, але й що важливо знайти джерело забруднення та відповідальних людей на підприємствах, аби застосувати санкції до них. В іншому випадку – це й надалі продовжуватиметься. 

Громадські активісти та параюристи зіткнулися з тиском на індивідуальному рівні з боку представників підприємства. 

«Деякі представники цього промислового об’єкту були переконані, що ми організовуємо протест, і що якимось чином змушуємо людей виходити на вулицю і, можливо, ставимо під загрозу їхню роботу. В якийсь момент під час протесту до мене навіть підійшов один представник з підприємства. В дуже грубій формі почав кричати на мене, робити закиди, що ми змушуємо людей підписувати петицію. Люди під час протесту збирали список, щоб розуміти статистику, скільки проти цього забруднення», – говорить Весна. 

Тиск також здійснювався й на активістів/-ок, які поширювали інформацію про протести проти забруднення за допомогою плакатів, що розклеювали на вулицях. За ними слідом йшли люди і здирали їх. Це не були погрози у вигляді заподіяння фізичної шкоди, але активісти зіткнулися з вербальними нападами.

«Після нашої реакції державна інспекція виїхала на місце і зробила заяву, що вони провели перевірку на об’єктах. Дуже швидко, буквально через кілька днів, викиди горілих матеріалів у повітря припинилося. Та ми не почули публічно офіційного оголошення про відповідальність промислових об’єктів. Наш висновок – можливо, незаконна діяльність припинилася та, швидше за все, – це тимчасово», – зазначає Весна.

Що брати до уваги активістам/-кам, які розпочинають працювати у сфері екологічної справедливості

Зважачи на досвід роботи у сфері екологічної справедливості, Весна Шапковські надає кілька порад для тих активістів/-ок, які розпочинають працювати з проблемами у цій сфері.

1. Проблеми у сфері екологічної справедливості є питанням колективних прав. Їх вирішення є складним, тому що існує дуже низький рівень підтримки серед громад та опір з боку інституцій. Зацікавленість серед маргіналізованих спільнот є дуже низькою. Тож всі організації повинні паралельно працювати і над підвищенням обізнаності серед спільноти про важливість цього питання, і над розширенням можливостей, зміцненням та організацією громади. В іншому випадку, ви не зможете самотужки діяти проти державних інституцій чи великих промислових корпорацій. 
2. Потрібно правильно сформулювати проблему. Ви повинні знайти та ідентифікувати корінь проблеми, для того, щоб вирішити її системно. Як у випадку з нелегальним сміттєзвалищем – недостатньо лише один раз його прибрати, воно зʼявлятиметься знову. Але коли буде системне рішення, наприклад, офіційні полігони, які відповідатимуть нормам охорони навколишнього середовища, тоді вдасться вирішити проблему назавжди.
3. Потрібно визначити всі відповідні інституції, які мають мандат займатися питаннями екологічної проблеми в країні. Отже, вам потрібні знання з законодавства про охорону навколишнього середовища. Це дозволить правильно вирішувати питання через відповідну установу, яка має ним займатися. Особливо це важливо, коли йдеться про забруднення від промислових об’єктів. Ви повинні вимагати від цих інституцій діяти відповідно до їхніх повноважень та активізувати громадськість, щоб проблема набула широкого розголосу.
4. Використовуйте різні форми – публічний протест, заяви в ЗМІ й навіть творчі перформенси. Будьте креативними.

«Незалежно від того, якою є наша, початкова сфера діяльності, ми – організація громадянського суспільства. Тому, коли працюємо на низовому рівні, і особливо з маргіналізованими громадами, повинні займатися питаннями екологічної справедливості. Вони безпосередньо пов’язані з реалізацією всіх інших прав. Зокрема, права на здоров’я, соціальні права, житло.

Зважаючи на те, наскільки важко загалом з цим питанням працювати, на скільки недостатньою є обізнаність і поінформованість в громадян про нагальну актуальність цього питання, ми повинні діяти дуже рішуче і високо ставити це питання в наші порядки денні», – підсумовує Весна Шапкоскі.Матеріал створено в межах Регіонального партнерства у Східній Європі та Центральній Азії Мережі низового правосуддя

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.