Місцевий розвиток, орієнтований на громаду: дороговкази комплексного дослідження у громадах Івано-Франківщини

Дата публікації: 25.11.2024

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка МПР

Мережа правового розвитку восени 2024 року виявила та проаналізувала потреби і потенціал у розробці та впровадженні стратегічних планів та планів відновлення у воєнний час шести громад-учасниць проєкту «Віднова». Результати цього комплексного дослідження, здійсненого у співпраці з гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки Чеської агенції розвитку, стануть у пригоді при формуванні рекомендацій, розбудові потенціалу та стратегічному програмуванні у громадах. У цьому матеріалі розповідаємо про ключові висновки дослідження у трьох громадах Івано-Франківської області — Коломийській, Калуській та Тлумацькій, — презентовані 11-13 листопада у межах воркшопів «Соціальні інновації через громадську участь: шлях до згуртованості та залученості».

Методологія дослідження

Для виявлення проблем, потреб та прогалин у роботі органів місцевого самоврядування (ОМС) та влади у кожній із громад проведені кабінетне дослідження. Відбулося по 15 глибинних інтерв’ю з керівництвом громади, працівниками ОМС, представниками органів громадянського суспільства (ОГС) та консультативно-дорадчих органів (КДО) щодо їхніх проблем і потреб у контексті створення та імплементації місцевих стратегій відновлення та розвитку. У той же час у форматі онлайн анкетування опитані представники місцевих громадських організацій та активні жителі. Також у кожній громаді відбулося по дві фокус-групи за участі працівників ОМС, ОГС та КДО.

Коломийська громада

На першому етапі команда дослідження проаналізувала стратегії розвитку та якість інших стратегічних документів громад. Над розробкою стратегії у Коломийській громаді працювала професійна робоча група, якій вдалося створити стратегію розвитку як структурований та деталізований документ, розроблений відповідно до Методики стратегічного планування та який охоплює всі ключові сфери життя громади. Разом із тим, як показало дослідження, у майбутньому громаді варто оновити склад робочої групи, аби до неї увійшло ширше коло зацікавлених сторін від різних категорій (вікові групи, соціальні статуси, бізнес-спільноти). Це дозволить забезпечити різноманітність перспектив та активну участь усіх стейкхолдерів у розробці та реалізації стратегії. 

Сама Стратегія, а також процеси її створення та реалізації мають стати більш прозорими. Цього можна досягнути шляхом публікації інформації про перебіг процесу стратегування, використання більшої кількості інструментів для збору пропозицій, а також запровадження форми зворотного зв’язку для підтримання належного рівня комунікації з усіма стейкхолдерами.

Щодо моніторингу та оцінки стратегічних документів у Коломийській громаді, то це здійснюється регулярно за алгоритмом оцінки кожного стратегічного напряму та кожної оперативної цілі. Процес оцінки доволі відкритий, адже передбачає щорічну звітність та відкритий доступ до моніторингових звітів. Потенціалом для вдосконалення тут можуть бути більша деталізація алгоритму моніторингу та оцінки і впровадження автоматизованої системи моніторингу. Крім того, варто періодично оновлювати стратегічні цілі, щоб адаптувати стратегію до нових умов і потреб.

У Коломийській громаді потужно працює громадський сектор. ОГС захищають інтереси та підтримують вразливі категорії населення, представників військової сфери, їхні родини та родини загиблих героїв, працюють з молоддю, у сферах розвитку громадянського суспільства, освіти, бізнесу тощо. Рівень співпраці громадського сектору з ОМС має значний потенціал для подальшого зростання.

Ліліана Одосій, ГО «Солідарні з Україною», БФ «Локомотив»:

«Громадськість активно долучається до розвитку громади та взаємодіє з владою, але хочеться щоб у цій взаємодії було менше маніпуляцій і була дійсна співпраця».

Інна Ткачук, начальниця управління економіки Коломийської міської ради:
«Неодноразово ми, управління економіки, організовуємо заходи для підприємців. І це не так легко — їх збирати, залучати, мотивувати. Певною мірою не вистачає громадської активності».

У той же час  у Коломиї створена та ефективно працює низка консультативно-дорадчих органів. За умови продовження підтримки і сприяння з боку ОМС коломийські КДО мають потенціал для посилення власної інституційної спроможності.

Інна Ткачук, начальниця управління економіки Коломийської міської ради

«Щодо долученості різних громадських організацій, консультативно-дорадчих органів до прийняття рішень для розвитку нашої громади, то я вважаю, що вона є. Ми як представники органу місцевого самоврядування у різних напрямах намагаємося долучати різні консультативно-дорадчі органи, зокрема такі як Молодіжна рада, Рада внутрішньо-переміщених осіб, ветеранські організації. Тому що розуміємо: війна дає нам нові виклики, з якими нам треба впоратись».

І громадським організаціям, і консультативно-дорадчим органам Коломийської громади не вистачає обізнаності щодо стратегії розвитку громади (етапи розробки, реалізація, можливість долучення тощо). А от готовність та інтерес у долученні до створення та втілення стратегії є. Причому, зокрема, ОГС очікують від органів місцевого самоврядування першого кроку — ініціативи працювати спільно та координувати зусилля.

Ольга Руданець, голова Конгресу української інтелігенції Коломийщини:

«Найкращим буде поєднання юнацького максималізму та поміркованого досвіду, тому що перший залучає і спонукає досвід до того, щоб здійснювати роботу».

Ефективність управління територіальною громадою залежить від сукупності системних, організаційних та ресурсних факторів, які формують основу для прийняття рішень, реалізації стратегій та залучення громади до демократичних процесів. Ці фактори є взаємопов’язаними і впливають на всі аспекти діяльності органів місцевого самоврядування (ОМС), організацій громадянського суспільства (ОГС) та консультативно-дорадчих органів (КДО). Їхній аналіз дозволяє виявити ключові проблеми, визначити пріоритетні напрями для вдосконалення та розробити рекомендації для підвищення ефективності стратегічного управління та підтримки демократичних процесів.

Демократичні процеси місцевого розвитку у Коломийській громаді гальмують системні, організаційні та ресурсні фактори, як-от: недостатня прозорість активностей ОМС та, відповідно, прогалини у координації зусиль із КДО та ОГС; обмежені людські ресурси та нестача компетенцій; брак фінансових ресурсів для ініційованих КДО та ОГС проєктів, а також відсутність належної інфраструктури, обладнання та цифрових інструментів.

Людмила Прокопів, заступниця директора Коломийського педагогічного коледжу, членкиня ГО «Трикутник»:

«Вбачаю необхідність у створенні проєктів, які б реалізувалися у нашій громаді у співпраці з владою. Також потрібно активніше залучати до громадської роботи представників закладів освіти. Це можна зробити за допомогою просвітницької діяльності у закладах освіти щодо того, як вести громадську діяльність, поєднувати її з основною діяльністю, і що це є гарним інструментом впливу для вирішення питань та координації зусиль».

Одним із першочергових завдань Коломийської громади має стати інтеграція органів місцевого самоврядування та консультативно-дорадчих органів до процесів стратегування.

Калуська громада

На етапі підготовки стратегії розвитку Калуської міської громади її розробники провели ґрунтовне дослідження громадської думки. Завдяки цьому у документі охоплені всі ключові сфери, розвиток яких залежить від органів місцевого самоврядування. Над стратегією спільно працювали органи місцевої влади та громадськість, а висловити пропозиції могли всі охочі, тому в ній переважно враховані інтереси різних верств населення.

Наталія Захарова, голова правління ГО «УФРА» (Unite and Flourish Regional Agency — Регіональна Агенція Об’єднуйтеся та Процвітайте):

«Ми почали думати про те, що нам потрібна стратегія, ще у 2018 році. Це була ініціатива бізнесу. Бізнес вважав, що місто не може жити без стратегії. Деякий час пішов на те, щоб узгодити всі компоненти. У 2021 році за підтримки бізнес-середовища у Калуші і на замовлення Калуської міської ради наша громадська організація почала розробку стратегії. Ми провели опитування жителів та представників бізнесу для того, щоб визначити, які аспекти є вирішальними. Після того ми зібрали Комітет із прийняття рішень, обговорювали, яких саме пріоритетів ми маємо досягати. Ми дійшли згоди, що нам потрібно залучити 21 середовище, яке так чи інакше стосується стратегії. Відповідно, ми провели 21 фокус-групу для того, щоб визначити пріоритети цих середовищ. Збирали окремо людей із освіти, молодіжної політики, громадського сектору, бізнесу, науковців. Напрацювали 900 різних пропозицій».

Для більш ефективного досягнення передбачених стратегією цілей Калуській громаді потрібно актуалізувати та розширити дані планування. Зокрема, варто оновити інформацію про соціально-економічний потенціал та описати людський, туристичний, культурний та громадський потенціал громади. Додатково у стратегії потрібно прописати варіанти розвитку подій на шляху досягнення поставлених цілей, аби підвищити готовність громади до можливих викликів і змін.

Як показало дослідження, у Калуській громаді добре налагоджена взаємодія між органами місцевого самоврядування, консультативно-дорадчими органами та органами місцевого самоврядування. ОМС залучають представників ОГС до участі у нарадах, діяльності КДО та реалізації заходів, а ОГС, в свою чергу, запрошують представників ОМС підтримувати свою діяльність і посилювати інституційну спроможність.

Тетяна Сеньків, заступниця начальника управління економічного розвитку міста Калуської міської ради:

«У нашій громаді налагоджена співпраця з консультативно-дорадчими органами, створено Раду підприємців при виконавчому комітеті Калуської міської ради, Молодіжну раду при Калуській міській раді, Раду з питань ВПО, Раду національно-патріотичного виховання та інші. Ми видали каталог громадських організацій, він є у форматі брошури та електронного каталогу. Всі охочі можуть долучатися».

Разом із тим, до розробки чинної стратегії розвитку громади долучалося обмежене коло осіб із числа ОГС та КДО. Відповідно, більшість представників/ць громадянського суспільства та консультативно-дорадчих органів зараз не є повноцінними співвиконавцями стратегії. Разом із тим, вони мають бажання приєднатися до процесу перегляду та оновлення стратегії, її оцінки і моніторингу, а також безпосередньо до реалізації завдань стратегії відповідно до напрямів своєї діяльності.

Аліна Бігун, голова правління БО «БФ “Крила підтримки»:

«Важливо виходити на новий рівень партнерства, громадського контролю і взаємодії між органами влади, структурними підрозділами, громадським сектором та благодійними організаціями. Тільки тоді, коли буде злагоджена взаємодія і співпраця, процеси і партисипації, і адвокації у громаді будуть ефективнішими».

Після презентації висновків дослідження та воркшопу «Соціальні інновації через громадську участь: шлях до згуртованості та залученості», що відбулися у Калуші 12 листопада, громадськість почала обговорювати з представниками ОМС ідею створення коаліції громадських організацій — впливової інституції, яка б вибудовувала послідовне партнерство ОГС із владою.

Серед напрямів оптимізації ресурсів Калуської громади — ширше залучення різних зацікавлених сторін до розробки та втілення стратегій і політик, впровадження прозорої системи моніторингу та оцінки, розподілу бюджетних коштів, залучення у громаду зовнішніх ресурсів.

Тлумацька громада

Дослідження показало, що стратегічні документи Тлумацької міської громади відображають основні цілі її економічного, соціального та культурного розвитку. При підготовці стратегії робоча група проаналізувала сильні, слабкі сторони, ризики та можливості громади (SWOT) і застосувала сценарний підхід. Це дозволяє прогнозувати розвиток громади та гнучко планувати подальші кроки залежно від внутрішніх і зовнішніх факторів.

Як і в двох попередніх проаналізованих громадах Івано-Франківщини, до створення стратегії Тлумацької громади були залучені не всі можливі зацікавлені сторони. До робочої групи входили переважно представники/ці ОГС та комунальних установ, участь громадськості, молоді та бізнесу представлена меншою мірою.

Повне інформування про підготовку стратегії та запрошення до стратегічного планування нових стейкхолдерів — представників/ць вразливих груп, ветеранів, консультативно-дорадчих органів — це потенціал для зростання громади. Крім того, викликом залишається координація дій ОМС, ОГС та КДО для ефективного розподілу ресурсів та запобігання дублюванню зусиль.

Олександра Чаплінська, керівниця гуртків «Соціальна успішність» та «Сучасне лідерство» Тлумацького будинку дитячо-юнацької творчості:

«Потрібно попрацювати над залученням громадськості до прийняття рішень, запровадити періодичні зустрічі влади та громадських організацій — круглі столи, обговорення, дискусії, мозковий штурм — для вирішення проблемних питань Тоді ми би мали більше інформування, залученість, чіткий стратегічний розвиток на три роки вперед хоча б. Влада відкрита до людей, але це дуже вузько. На громадські слухання приходить мала кількість людей. Можливо, не тільки владі потрібно думати про те, як долучати громадськість, але й нам як представникам громади треба бути більш активними та рішучими».

Керівники ОМС регулярно звітують про соціально-економічний стан громади та виконання цілей стратегії. За моніторинг показників і аналіз впливу зовнішніх факторів відповідає Комітет з управління впровадженням стратегії, у процесі моніторингу беруть участь голова громади, виконавчий комітет і рада громади. Для більшої зручності та ефективності збору й аналізу даних громаді варто впровадити автоматизовану систему моніторингу. Крім того, для об’єктивності оцінки можна залучити незалежних експертів та представників громадськості. Регулярні звіти, опитування та фокус-групові обговорення дозволять громаді відстежувати прогрес, вчасно виявляти слабкі сторони та адаптувати стратегії відповідно до потреб та реалій.

Вікторія Пушка, завідувачка меморіально-краєзнавчого відділу КЗ «Публічна бібліотека» Тлумацької міської ради:

«Якщо є гостре питання, яке болить більшості, люди активізуються. У нас були випадки, коли збиралися, висловлювали свою думку і, як результат, це впливало на рішення влади. Вбачаю великий потенціал у підвищенні впливу молоді, яка у нашій громаді дуже активна та цілеспрямована».

За результатами дослідження, Тлумацькій громаді пропонується створити комплексну програму економічного розвитку або ж розробити тематичні стратегії з фокусом на розвитку малого та середнього підприємництва, залучення інвестицій, пріоритетні галузі відповідно до стратегії.

Підсумки

Досліджуване стратегічне планування є основою ефективного управління ресурсами та визначення довгострокових пріоритетів громади. Результати дослідження підтверджують, що знання та застосування стратегічного підходу в управлінні громадою мають вирішальне значення для відновлення і сталого розвитку.

Тімур Канатаєв, програмний директор МПР, керівник проєкту «Віднова»

«Відвідавши три громади Івано-Франківської області, ми побачили і те, що їх об’єднує, і індивідуальну особливість кожної громади. Громади розуміють, що Івано-Франківська область є однією з передових у державі, і вони це показують. Відчувається загальна втома від численних викликів сьогодення. Кожна громада розуміє важливість стратегічного планування для свого розвитку, але у кожної і свій погляд. Коломия історично — один із культурних осередків Івано-Франківщини. Місто Калуш після повномасштабного вторгнення прийняло близько 40 релокованих підприємств, тому тут ключова відмінність — це бізнес-підхід. Тлумацька громада стала нашим відкриттям, вона має великий потенціал, але поки що недооцінена і не використовує свої можливості на повну».

Для зміцнення своєї інституційної спроможності громади-учасниці проєкту «Віднова» мають докласти цілеспрямованих зусиль. Перш за все, вони мають бути спрямовані на:

• актуалізацію стратегічних документів та інтеграцію їх до регіональних і державних програм, враховуючи гендерну та інклюзивну складову;
• створення ефективних механізмів моніторингу, оцінки та зворотного зв’язку;
• інвестування в навчання представників ОМС, ОГС та КДО;
• залучення додаткових ресурсів через співпрацю з донорами та бізнесом;
• модернізацію матеріально-технічної бази та цифровізацію процесів управління.

Ці кроки дозволять громадам не лише подолати наявні виклики, а й стати моделями ефективного стратегічного управління та сталого розвитку. Мережа правового розвитку закликала громади активніше включатися у спільну роботу. Адже проєкт передбачає, що у 2025 рік вони мають увійти зі сформованими запитами за конкретними обраними напрямами, аби одразу почати їх задовольняти.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.