Автоматичне прийняття спадщини в Україні: що потрібно знати і як діяти

Дата публікації: 26.11.2024

У який спосіб сьогодні можна прийняти спадщину, куди звернутися, які документи підготувати, що потрібно знати про терміни, вартість та оскарження, розʼяснює юрист Хмельницької ГО «Подільська правова ліга» Микола Лозінський.

Спадкування — це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Саме так формулює це поняття ст. 1216 Цивільного кодексу України.

Спадкування згідно з цивільним законодавством існує у двох видах:

• за законом;
• за заповітом.

Спадкування за законом — майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно. В українському законодавстві існують 5 черг спадкування порядок черговості, що визначається ст. 1258 Цивільного кодексу України.

Спадкування за заповітом — заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 Цивільного кодексу України).

В українському законодавстві немає поняття «автоматичного прийняття спадщини» у повному розумінні. Для прийняття спадщини необхідно подати заяву до нотаріуса протягом 6 місяців від дня смерті спадкодавця для прийняття спадщини.

«Автоматичним прийняттям спадщини» слід вважати наступні випадки:

– Якщо спадкоємець проживає разом із спадкодавцем на момент його смерті, то вважається, що він автоматично прийняв спадщину, якщо протягом зазначеного терміну не відмовився від неї офіційно (ст. 1268 Цивільного кодексу України).

– Якщо спадкоємцем є малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадкові якщо такі особи не подали особисто або через уповноважених представників відмови від прийняття спадщини (ст. 1268 Цивільного кодексу України).

Таким чином, законодавство чітко не встановлює поняття «автоматичного прийняття спадщини», проте регулює прийняття спадщини без дотримання загальних дій визначених протягом строку для такого прийняття.

Хто і куди має право звернутися для прийняття спадщини

1. Спадкування за законом

Для прийняття спадщини в порядку черговості за законом спадкоємець повинен протягом 6 місяців з дати відкриття спадщини (смерті спадкодавця) подати відповідну заяву про вступ у спадщину.

Нотаріус або орган місцевого самоврядування (залежно від того куди була подана відповідна заява) в порядку визначення черговості інших спадкоємців, які подали заяву про прийняття спадщини вирішує кому буде передано право на спадщину або частина спадщини.

Черги спадкування:

1. діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки;
2.  рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
3. рідні дядько та тітка;
4. особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини;
5. інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно (двоюрідні внуки, двоюрідні племінники, двоюрідний дід та баба.

Важливо! Четверта черга спадкування відноситься до осіб, які проживали зі спадкоємцем однією сім’єю. Тобто наявність одного факту проживання зі спадкоємцем не є підставою для отримання спадщини в порядку 4-ої черги спадкування.

• Спадкування за заповітом

Для прийняття спадщини за заповітом особи, які вважають, що вони є спадкоємцями, повинні протягом 6 місяців з дати відкриття спадщини (смерті спадкодавця) подати відповідну заяву про вступ у спадщину. Особливістю цього виду спадкування є те, що право на отримання спадкового майна мають лише особи, які вказані у заповіті, та лише на те майно, яке охоплює заповіт.

Однак претендувати на частину спадкового майна (обов’язкова частка) попри наявність заповіту та незалежно від змісту заповіту має право така категорія спадкоємців: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна. (ст. 1221 Цивільного кодексу України).

Тобто спадкоємцям для прийняття спадщини слід звернутися до приватного нотаріуса, державної нотаріальної контори або уповноваженої особи на здійснення нотаріальних дій в органі місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Важливо! Прийняти спадщину за допомогою онлайн сервісів або веб-ресурсів на сьогодні неможливо. 

Які документи слід подати для прийняття спадщини

Для прийняття спадщини необхідно надати наступні документи:

• паспорт;
• ідентифікаційний номер;
• свідоцтво про смерть;
• у разі наявності заповіту: при цьому якщо заповіт оформлювався в сільській раді – необхідно проставити відмітку про відсутність змін після оформлення;
• у разі відсутності заповіту: документ, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим: для дітей — свідоцтво про народження, дружини/чоловіка – свідоцтво про шлюб, інші родичі — за аналогією, для відслідковування ланцюга родинних зв’язків зі спадкодавцем;
• правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо (за наявності).

Скільки коштує оформлення спадщини

Загальну суму, в яку обійдеться прийняття та оформлення спадщини, прорахувати неможливо. Вартість буде залежати від:

• місця звернення спадкоємця: приватний нотаріус, державна нотаріальна контора чи орган місцевого самоврядування;
• наявності чи відсутності необхідних для оформлення спадщини документів та їх стану (помилки, розбіжності і т.д.), що визначить подальший порядок ведення спадкової справи — нотаріальний чи судовий;
• наявність фактів, які надають можливість нотаріусу звільнити від сплати окремих платежів при оформленні спадщини (наприклад, державного мита, адміністративного збору);
• наявність чи відсутність обставин, які визначатимуть оподаткування об’єктів спадщини.

Фінансові витрати при оформленні спадщини можна структурувати за кількома напрямками:

– витрати на оформлення документів (довідки);

– витрати на ведення нотаріального справи;

– витрати, пов’язані з об’єктом спадщини;

– платежі до держбюджету.

Витрати є індивідуальними залежно від цінової політики нотаріальних послуг у нотаріуса вашого регіону.

Загалом на вчинення нотаріальних дій обов’язково передбачені такі витрати:

– сплата державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину — 34 грн;

– плата за спеціальний бланк нотаріальних документів — 11,55 грн.

У які строки приймається спадщина

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Щодо порядку обчислення строків для прийняття спадщини наведемо приклад. Припустимо, особа померла 01.09.2024, смерть зареєстровано 23.09.2024. У цьому випадку строк 6 місяців зокрема для прийняття або відмови від прийняття спадщини відліковується, починаючи з 01.09.2024.

«Автоматичним» прийняття спадщини вважається тоді, коли спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (на дату смерті), вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею, він не заявив про відмову від неї.

Як оскаржити спадкування

Оскарженням спадкування стосуються такі питання:

• визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,
• пропуск строку для прийняття спадщини,
• усунення від права на спадкування,
• визнання спадщини відумерлою,
• визнання заповіту недійсним.

Всі вони вирішуються в судовому порядку за територіальною підсудністю відкриття спадщини.

Нормативно-правові акти:

Цивільний кодекс України;

Судова практика:

Постанова №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування»;

Постанова від 14.11.2022 року Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі №148/1923/20 (Перебування спадкоємців за межами країни або в сільській місцевості не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.)

Постанова від 26.06.2019 року Касаційний цивільний суд Верховного суду у справі № 369/3186/17 ( Конкуренція заповітів. При складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно зʼясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.) Примат волі спадкодавця. Складення нового заповіту передбачає втрату чинності попереднім заповітом повністю або частково.

Матеріал створено за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving, Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

Ви можете отримати індивідуальну консультацію через онлайн-чат Мережі правового розвитку. Чат працює щодня з 10:00 до 16:00. Допомогу надають юристи та юристки правозахисних організацій, які входять до складу Мережі правового розвитку.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.