Потенціал та «вузькі місця» розвитку постраждалих громад Миколаївщини

Дата публікації: 09.01.2025

Авторка: Галина Колесник, керівниця комунікаційного кластеру Мережі правового розвитку

Протягом серпня — листопада в Баштанській, Березнегуватській та Галицинівській громадах Миколаївської області, Коломийській, Тлумацькій, Калуській Івано-Франківської команда експертів/ок провели комплексне дослідження ресурсів та потенціалу громад до стратегічного планування, включення до цього процесу консультативно-дорадчі органи й громадські організації. 

Збір та аналіз даних — це лише один із шести компонентів посилення громад, які впроваджує Мережа правового розвитку в межах проєкту «Віднова» у співпраці з гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки Чеської агенції розвитку.

Про деякі із важливих знахідок в межах дослідження розповімо в цьому матеріалі.

Про дослідження

«За допомогою дослідження ми виявляємо проблемні зони та потенціал органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства та консультативно-дорадчих органів щодо формування та реалізації стратегій розвитку громад. Головними завданнями в процесі дослідження був аналіз ключових прогалин, що обмежують ефективність стратегічного планування, і визначення можливостей, які можуть бути використані для зміцнення стійкості громад», — зазначає програмний директор Мережі правового розвитку, керівник проєкту Тімур Канатаєв.

Загалом для збору інформації дослідники здійснили 29 візитів у громади та провели 56 зустрічей онлайн, 69 інтервʼю і 16 фокус-груп. Дослідження охопило 230 осіб.

«За результатами фокус-групових дискусій та глибинних інтервʼю ми побачили, що в громадах дуже потужно працюють з представниками бізнесу, громадськими організаціями, щоб взяти до уваги їхні потреби. Та все одно є певні групи, які залучені менш активно з тих чи інших причин, — це, наприклад, чоловіки, молодь. Із цим треба пробувати працювати, використовувати різні інструменти участі, аби враховувати інтереси якомога більшої кількості сторін для майбутнього впровадження ініціатив чи проєктів», — зазначає представниця дослідницької команди, експертка з питань дослідження розвитку спроможності та компетенцій Тетяна Терлецька. 

За підсумками отриманих даних експерти/ки надали рекомендації щодо усунення прогалин та компетенцій, яких потрібно набути представникам/цям місцевого самоврядування, громадських організацій та консультативно-дорадчих органів (КДО) для створення ефективних стратегій та впровадження їх в життя.

«Це дослідження відкриває нам не вузьку стежку, а широку дорогу до 2025 року. Разом із громадами ми плануємо як можемо бути сильними та успішними. Ми повинні мати чіткий план як будувати заходи із віднови та відновлення», — говорить виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна.

Проміжні результати представили громадам спершу на воркшопах із партисипації, а потім і на онлайн-презентації 21 листопада. В цьому матеріалі розповідаємо про деякі з висновків експертів/ок, які стосують трьох громад Миколаївської області.

Баштанська громада

До розробки стратегічного плану орган місцевого самоврядування (далі ОМС) залучив міжнародних експертів. Документ охоплює стратегії повоєнного відновлення та розвитку. В ньому враховано пріоритетні проєкти на рівні громади, які спрямовані на згуртування мешканців та підвищення безпеки в громаді. 

До стратегічного планування залучили і консультативно-дорадчі органи, зокрема молодіжну раду та раду з питань внутрішньо переміщених осіб та інформують про хід розробки стратегічних документів через соцмережі й ЗМІ. 

Однак експерти радять більше поглибити інтеграцію молоді та внутрішньо переміщених осіб у процеси стратегічного планування аби забезпечити інклюзивність та довгострокову стабільність.

«Ми розглядаємо розробку плану розвитку молоді. Серед наших ідей — надання роботи молоді в межах вікової категорії, щоб вони отримували кошти за свою роботу і отримали навички розпоряджатися ресурсами. Організація спільних подорожей від школи та організації. Відновлення спільних змагань в більш безпечних містах. Відновлення майданчиків, парків. В місті багато скейтерів, яким не вистачає спеціально облаштованого для них простору.

Особисто ми можемо інформувати молодь про можливості, залучати до подій, координувати впровадження їхніх ідей. Також, як ідея, підняти імідж міста, якщо перепрофілюємо місцеве ПТУ на коледж, що допоможе частині молоді залишитись у місті. Облаштувати для коледжу гуртожитки. Впровадити на рівні місцевої політики систему мотивацій для молоді, наприклад, навчальні поїздки, отримання ресурсів на впровадження ідей чи ініціатив. Також важливо, щоб голова молодіжної ради отримувала винагороду за свою роботу», — зазначає представниця відділу ЗМІ Баштанської міської ради Євгенія Онофрійчук. 

ОМС має ключові компетенції у стратегічному плануванні, фінансовому управлінні, комунікації з партнерами та проєктному менеджменті. При цьому висловлюють запит на стратегічне планування, проєктний менеджмент, фінансове планування та управління ресурсами, комунікації та партнерство, моніторинг і оцінку.

Місцевому самоврядуванню бракує навичок збору й аналізу даних, знань у сфері законодавства та стратегічного планування. Також потрібні цифрові вміння й сучасні інструменти для управління даними, моніторингу та комунікації. Це обмежує їх здатність ефективно впроваджувати проєкти й швидко реагувати на виклики, особливо під час повоєнного відновлення.

У Баштанській громаді працюють молодіжна громадська рада, рада з питань внутрішньо переміщених осіб та координаційна рада з питань гендерної рівності, робоча група з громадської безпеки, соціальної згуртованості та відновлення. Діють як великі організації, так і невеликі ініціативні групи.

Сфери діяльності громадських організацій:

• соціальна підтримка та допомога переселенцям,  
• згуртованість та безпека громади,
• підтримка ветеранів та сімей військових,  
• екологічна свідомість та сталий розвиток,  
• молодіжні ініціативи та культурний розвиток.

Громадські організації співпрацюють з місцевими органами влади, надають рекомендації та допомагають визначати пріоритети для стратегічних ініціатив, зокрема в питаннях підтримки переміщених осіб та ветеранів. 

Більшість громадських організацій беруть участь у стратегічних процесах на етапі обговорення або консультацій, але їхній вплив на кінцеві рішення потребує посилення. Адже вони мають високий потенціал для підтримки стратегічних цілей громади, особливо у соціальній сфері, екологічній сталості та інтеграції вразливих груп. За оцінками експертів/ок розширення співпраці з місцевим самоврядуванням може посилити їхню роль у реалізації стратегій та досягненні довгострокових цілей громади.

Березнегувате

Стратегію розвитку громади розроблено напередодні повномасштабного вторгнення РФ на територію України, тож вона потребує актуалізації. Із цим допомагають експерти Ініціативи з інклюзивного відновлення за лідерства громад (CLIR) проєкту Уряду Канади «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). До цього процесу залучають громадські організації та підприємців.

У громаді працюють близько семи громадських організацій та спостерігається тенденція до появи нових для залучення грантів і відновлення.

Серед усіх організацій лише одна веде планування діяльності та має стратегію розвитку, інші не мають власних стратегічних документів та працюють несистемно, на рівні ініціативних неформальних груп.

Діяльність громадських організацій в основному спрямована на підтримку молоді та соціально-вразливих категорій, освітню діяльність, розвиток громадської активності та впровадження інфраструктурних проєктів з твердою складовою. Березнегуватський громадський офіс відновлення допомагає активізувати громаду у відновленні та розвитку.

Ініціатива щодо оновлення стратегії зумовлена радше необхідністю отримання допомоги з боку потенційних донорів, аніж потребою у виробленні спільного бачення майбутнього та плануванні роботи місцевого самоврядування. 

Брак спеціалістів, фінансування та матеріально-технічного забезпечення обмежує можливості у підтримці стратегічних заходів та інновацій.

Представництво певних груп, таких як молодь, підприємці або вразливі групи, є обмеженим, а широка громадськість подекуди демонструє пасивність та зневіру.

«Нашою проблемою є відновлення змішаної форми здобуття загальної середньої освіти  на території селища Березнегувате. Сьогодні в нашій громаді працює 18 закладів загальної середньої освіти, 8 за змішаною формою у сільській місцевості. У Березнегуватому маємо 3 заклади — і лише один з них цілий, але, на жаль, в ньому відсутнє укриття. Також в громаді всього близько 1400 школярів, із них в Березнегуватому — більше 600. У звʼязку з тим, що освітня субвенція з кожним роком скорочується, заробітна плата виплачується із місцевого бюджету, ті кошти, які  могли б спрямовуватись на відновлення закладів освіти йдуть на заробітну плату. Тому пріоритетом на 2025 рік має бути  оптимізація мережі закладів загальної середньої освіти, приведення її до вимог законодавства і спроможності громади. Щоб відновити змішану форму навчання середньої та старшої ланки, доцільно побудувати укриття у гімназії №2 та забезпечити підвіз дітей із цих 3 навчальних закладів, щоб діти мали можливість вчитися офлайн і відвідували навчальний заклад.

Що ми можемо зробити, як мешканці громади — це консолідувати батьків, освітян інших мешканців громади, щоб вони на всіх рівнях суспільного життя говорили, що потрібно це укриття.При селищній раді є робоча група з питань трансформації закладів освіти і ми можемо на ній піднімати ці питання. Також ми можемо моніторити, які проєкти є, шукати донорів та готувати проєктні пропозиції, — зазначає методистка будинку дитячої творчості, селища Березнегувате, Ганна Хижнак. 

У громаді відсутні консультаційно дорадчі органи. Для активного залучення молоді до розвитку громади експерти радять створити молодіжну раду.

Серед ключових навчальних потреб, які експерти/ки визначили для громадських організацій, ОМС — навчання навичкам проєктного менеджменту та фандрейзингу, комунікацій, підготовка у сфері цифрових технологій та аналітики даних.

Галицинове

Під час розробки стратегічного плану в громаді проходив ретельний збір та аналіз великого обсягу даних, які гарно структуровані й охоплюють ключові сфери розвитку громади. До стратегічного планування в громаді залучали зовнішніх експертів у межах програми DOBRE. 

Основними напрямами, які підтримують організації громадянського суспільства, є соціальна політика, психологічна допомога; молодіжна політика; еко-туризм, спорт, активний відпочинок.

Більшість із цих організацій не знаходяться на території Галицинівської громади, але мають взаємозвʼязки з ОМС. Експерти зазначають, що організаціям переважно не вистачає обізнаності щодо стратегії розвитку громади (розробка, реалізація, можливість долучення тощо) та правової компетентності.

ОГС не використовують у своїй діяльності стратегію розвитку громади. Більшість з опитаних організацій готові взяти участь в оновлені стратегії. Тож експерти рекомендують розглянути можливість створення механізму, що забезпечить залучення організацій до участі в місцевих цільових програмах, визначених чинною стратегією.

У громаді діє молодіжна рада, яка не має автономії у своїй діяльності, чітко визначеної структури, матеріально-технічної та документальної бази. Раді не вистачає обізнаності щодо стратегії розвитку громади (етапи розробки, реалізація, можливість долучення тощо).

У громаді спостерігається відсутність дієвих механізмів взаємодії між місцевим самоврядуванням, громадськими організаціями та консультативно-дорадчими органами. Взаємодія між цими інституціями часто є формальною і недостатньо ефективною, що послаблює вплив громади на прийняття рішень та знижує рівень довіри населення до місцевої влади. 

Низький рівень участі громадян у процесах місцевого самоврядування, слабка культура громадянської активності, а також недостатнє інформування про права і можливості участі призводять до зниження контролю з боку громади над діями ОМС. 

Однією із проблем, щодо якої учасники/ці воркшопу формували рішення через своє залучення було відкриття інклюзивного центру в с. Галицинове. 

«У нашій громаді є близько 20 дітей, які мають обмеження слуху, мовлення, руху і ми не маємо такого центру. Ми можемо знайти приміщення і маємо вихователів. Потребуємо фінансування та залучення технологій. Ми можемо обговорити проблему між батьками та потім рухатись далі щодо створення рішення та пошуку фінансування», — говорить Ганна Букова, яка допомагає розподіляти гуманітарну допомогу в громаді.

Експерти зауважують необхідність створити умови для участі мешканців громади до процесів прийняття рішень і, зокрема, залучення до напрацювання стратегічних планів. Так в нинішніх умовах консультативно-дорадчий орган має обмежену можливість реально впливати на розробку стратегій. Також в громаді бракує прозорих процедур доступу до інформації. 

Під час актуалізації стратегій на 2024-2027 роки, варто акцентувати увагу на соціально-економічний аналіз, потенціал громади для післявоєнного розвитку, а також на ризики.

Експерти рекомендують підвищити рівень інтеграції громадських організацій та консультативно-дорадчих органів у процеси стратегічного планування залучаючи їх на етапах обговорення та розробки стратегічних документів. Як-от регулярні зустрічі, консультації, круглі столи, де громадські організації, молодіжні ради та консультативні органи можуть вносити пропозиції та ділитися ідеями.

Серед навичок, які експерти/ки пропонують підсилити представникам/цям органів місцевого самоврядування, громадських організацій, консультативно-дорадчих органів —  навчання з проєктного менеджменту та стратегічного планування. Це може включати тренінги з управління проєктами, бюджетування, комунікаційних навичок.

Також радять запровадити освітні програми та майстер-класи з управління комунікаціями та залучення громади.

Важливою частиною також є включення молоді до стратегічних процесів через навчання лідерських навичок, організації роботи в командах, адвокаційних практик.

«Ми готуємо для кожної громади фундаментальний звіт, з яким можна буде працювати рік, а то й більше. Якщо говорити про 2025 рік, йдеться про реальне використання цих даних — під час формування політик і наступні кроки. 25-й рік — це про впровадження, фокус на залучення ресурсів та пошуку інвесторів. Ми хочемо попіклуватись і дати можливість представникам громад зробити все так, аби це було корисним не лише для громад в межах проєкту, а й задавало темп на національному рівні».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.