Мережа правового розвитку модернізує інструменти та напрацьовує стандарти правничої допомоги в Україні

Дата публікації: 30.01.2025

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

У 2024 році Мережа правового розвитку (далі — МПР) на вимогу часу продовжила вдосконалювати наявні та впроваджувати нові інструменти надання правничої допомоги. Функціонують онлайн-чат, чат-бот, платформа «Правомен» для консультацій українців за кордоном та юридичний компонент інноваційного механізму локальної координації гуманітарного реагування Link. Про ці інструменти, а також кроки на шляху до підвищення якості правничої допомоги читайте у цьому матеріалі.

Онлайн-чат

Цей інструмент правничої допомоги доступний цілодобово. Його роботу забезпечують 12 юристів членських організацій Мережі правового розвитку. Для отримання консультацій до онлайн-чату звертаються як українці, які живуть у різних областях держави, так і ті, які нині перебувають за кордоном і потребують вирішення юридичних питань в Україні. У 2024 році до онлайн-чату звернулися 1 707 користувачів/чок.

Найпоширеніші запити до онлайн-чату минулого року стосувалися мобілізації та відстрочки від служби у Збройних силах України, оформлення опіки над людьми похилого віку та з інвалідністю, правил перетину кордону, заборгованості за комунальні послуги, отримання компенсацій за зруйноване та пошкоджене майно.

Чат-бот 

Правничі консультації на основі сформованої бази знань Мережа правового розвитку надає використовуючи інструмент — чат-бот (@LawLink_bot у телеграмі) із інтегрованим штучним інтелектом. На сьогодні функціонал чат-бота передбачає надання відповідей на правничі запитання користувачів, які стосуються аліментів, отримання компенсацій та оренди землі..

Перевага чат-бота полягає у тому, що він надає дистанційний і безоплатний доступ до правничих послуг, зокрема для людей, які не мають можливості фізично дістатися до юриста в силу різних обставин.

У найближчому майбутньому планується розширення переліку тем, на які чат-бот може надавати консультації, та його функціональних можливостей, як-от: генерування за запитом необхідних шаблонів документів із можливістю їхнього редагування та завантаження. Також у планах — обʼєднати чат-бот та можливості онлайн-чату з консультуванням юристів членських організацій Мережі правового розвитку, що дозволить задовольняти всі, навіть ті, відповіді на які відсутні в автоматизованій системі, запити користувачів.

Як показує досвід, попит користувачів на отримання правничої допомоги у такому доступному форматі є високим. Тож для розвитку його потенціалу і збільшення рівня доступності до правничих послуг МПР прагне залучити необхідні ресурси. Це — одне з завдань, яке команда Мережі ставить перед собою на поточний, 2025, рік.

Платформа для українців за кордоном

«Правомен» — це створена Мережею у співпраці з американською компанією Paladin та українською громадською організацією «LinGo» онлайн-платформа для автоматизованих консультацій на основі аналізу індивідуальних запитів користувачів. Вона надає консультує в режимі реального часу за допомогою чат-ботів у Telegram, Facebook, Viber та чату на сайті МПР. 

Протягом 2024 року платформа надала 301 372 правові консультації. За весь час існування платформи, з 2022 року, за допомогою платформи надано 1 168 305 правничих консультацій 241 774 унікальним користувачам.

Юридичний компонент Link

Із 2024 року Мережа правового розвитку в партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» (People in Need) та за фінансування уряду Великобританії запустили механізм виявлення незадоволених потреб громад Півдня України, у тому числі — в отриманні юридичної допомоги, — Link.

Юридичний компонент Link працює шляхом перенаправлення знайдених незадоволених правничих потреб або до членських організацій Мережі, готових взятися за вирішення питання, або до партнерських організацій (перескерування), як-от державна система безоплатної правничої допомоги. Із травня 2024 року команда Link ідентифікувала 140 правових запитів у громадах Миколаївської та Херсонської областей.

Крім того, юристи МПР та Link розробляють та поширюють у громадах правопросвітні буклети на актуальні теми («Як використовувати компенсацію на проведення ремонтних робіт пошкодженого майна», «Як використовувати компенсацію за знищене майно», «Як прийняти спадщину, якщо строк на її прийняття пропущено», «Документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно» тощо), у партнерстві з Асоціацією громадських радників України організовують групові правопросвітні заходи, впроваджують правову освіту для дорослих та молоді в ігровому форматі (наприклад, настільна правопросвітня гра «ПравоGames»).

Вплив на якість правничої допомоги

Розвиваючи власні сучасні інструменти, МПР безпосередньо впливає на доступність правничої допомоги в Україні. Разом із тим, експерти Мережі усвідомлюють, що розширення мережі правничих сервісів вимагає оновлення підходів до отримання зворотного зв’язку від громадян, які звертаються по юридичні консультації, оцінки ефективності та вимог до надання правничих послуг. Причому йдеться не лише про те, як працює Мережа та її членські організації, а й про загальноприйняті базові стандарти надання первинної правничої допомоги, яку надають недержавні провайдери.

Наразі уніфікованих базових стандартів, якими оперують недержавні провайдери, немає, натомість організації мають власні процедури та політики. Але вже у 2024 році Мережа правового розвитку розпочала об’єднувати великих гравців навколо теми підготовки базових стандартів юридичних послуг, інформуючи про свою правозахисну діяльність, виступаючи на публічних майданчиках, обговорюючи якість правничих послуг, що надають недержавні провайдери правничої допомоги, аналізуючи тренди та тенденції у доступі до правосуддя.

Наприкінці листопада 2024 року МПР зібрала юристів членських організацій, щоб разом актуалізувати досвід застосування стандартів Мережі та підготувати перші напрацювання для базових стандартів, якими зможуть керуватися недержавні провайдери правничої допомоги. 

«Під час цієї зустрічі, яка була першою після тривалої перерви, нам вдалося почути одне одного, дізнатися, в яких умовах із якими запитами працюють юристи у Сумах і у Вінниці, в Ужгороді і в Краматорську. Також ми говорили про те, що стандарти, до яких ми всі прагнемо, мають бути не просто декларативним документом, а чимось більше подібним до настільної книги для кожного юриста: якщо в нього виникає певне запитання, він завжди зможе звернутися», — каже менеджерка правових сервісів МПР Дарія Ковальчук.

«Ми маємо за мету розвинути спільноту юристів, які через свій досвід і завдяки постійному навчанню, синхронізації дій та реагуванню на ті виклики, що постають,  зможуть забезпечувати розвиток і діяльність правових сервісів, які ми пропонуємо», — зазначає директорка з організаційного розвитку МПР Ірина Чайка.

У 2025 році МПР планує реалізувати ініціативу, запросивши до спільної роботи інших гравців у секторі правозахисту. 

На фото: виконавча директорка МПР Ольга Настіна

«В останні роки громадський сектор у сфері правозахисту та доступу до правосуддя зарекомендував себе як командний гравець. Державна система БВПД потерпає від змін і разом із тим залишається стабільним провайдером правничої допомоги. Але ж і громадські організації не живуть сегреговано, “своїм життям”, а працюють на допомогу, а часом і на випередження державної системи — надаючи юридичну допомогу у віддалених та прифронтових громадах, там, куди не можуть доїхати юристи БВПД, беручи справи на супровід у тих випадках, коли за причини відсутності права на безоплатну правничу допомогу державна система БВПД відмовляє у наданні послуг тощо. Тому саме зараз нам потрібно об’єднати зусилля і домовитися. Однак є проблема: відсутність єдиних стандартів надання правничої допомоги в недержавному секторі. Ми закликаємо великих гравців у сфері доступу до правосуддя в Україні почати діалог щодо розроблення таких стандартів. Це стане першим кроком до широкого суспільного консенсусу у визнанні статусності і спроможності недержавного сектору», — наголошує виконавча директорка МПР Ольга Настіна.

Створення спільних правил надання правничої допомоги під силу всій правозахисній спільноті, для якої вони і стануть орієнтиром, принаймні, на найближчі роки.

Матеріал створено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Зміст публікації є виключно відповідальністю громадської спілки «Мережа правового розвитку».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.