Звільнення з військової служби за сімейними обставинами: підстави та покрокова процедура

Дата публікації: 26.03.2025

На яких підставах військовослужбовця чи військовослужбовиця мають право звільнитися зі служби за сімейними обставинами? Якщо такі є, важливо розуміти процедуру подання рапорту, необхідний пакет документів та можливі труднощі під час розгляду заяви. Консультацію на актуальну тему підготувала юристка Білоцерківської ГО «Правова єдність» Олександра Щербина. 

Необхідність доглядати за дітьми, підтримувати сім’ю або інші життєві ситуації, що потребують особистої присутності роблять питання звільнення з військової служби за сімейними обставинами питанням для багатьох військовослужбовців.

Можливість такого звільнення регламентує Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»*, а також інші нормативі акти. У таких випадках важливо розуміти процедуру подання рапорту, необхідний пакет документів та можливі труднощі під час розгляду заяви.

Відповідно до законодавства України*, існують визначені підстави для звільнення військовослужбовців за сімейними обставинами, серед яких:

• Жінки-військовослужбовиці можуть бути звільнені у разі вагітності.
• Військовослужбовиця перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років або якщо дитина потребує домашнього догляду (за медичним висновком) до 6 років.
• Наявність трьох і більше дітей віком до 18 років. Важлива умова – відсутність заборгованості зі сплати аліментів понад три місяці.
• Другий із батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім.
• Військовослужбовець усиновив або взяв під опіку дитину-сироту чи дитину, позбавлену батьківського піклування.
• Військовослужбовець виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років. Але є обов’язкова умова — відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд.
• Військовослужбовець утримує повнолітню дитину з інвалідністю I чи II групи.
• Дружина або чоловік військовослужбовця є особою з інвалідністю I чи II групи. Також якщо чоловік або дружина мають інвалідність III групи, встановлену через онкологічне захворювання, церебральний параліч, відсутність кінцівок тощо.
• Один із батьків військовослужбовця або батьки дружини/чоловіка мають інвалідність I чи II групи за умови  відсутності інших членів сім’ї, які можуть здійснювати догляд.
• Військовослужбовець здійснює опіку над особою, визнаною судом недієздатною, за умови, що інших опікунів немає.
• Чоловік, дружина, діти, батьки, рідні брати або сестри військовослужбовця загинули або пропали безвісти під час виконання бойових завдань.
• Близькому родичу військовослужбовця (чоловік, дружина, діти, батьки, рідні брати або сестри) посмертно присвоєно звання Героя України за особливі заслуги перед державою.

​Стандартна процедура звільнення з військової служби містить такі кроки:​

1. Підготовка рапорту на ім’я командира військової частини.
2. Збір необхідних документів, що підтверджують підстави для звільнення (наприклад, медичний висновок, свідоцтва про народження дітей, документи про опіку чи усиновлення, довідки про відсутність другого з батьків тощо).
3. Подання рапорту з доданими документами.
4. Розгляд поданих документів відповідними посадовими особами.
5. Прийняття рішення про задоволення або відмову у звільненні.
6. У разі позитивного рішення — видання наказу про звільнення.

Варто зазначити, що строки розгляду рапорту на звільнення законодавством не встановлені. Зазвичай в умовах воєнного стану цей процес триває до одного місяця. У разі значної затримки розгляду рапорту військовослужбовець має право подати скаргу до вищого командування (до начальника командира військової частини, начальника штабу, командувача відповідного роду військ або оперативного командування). Якщо на цьому рівні питання не вирішується, можна звернутися до Міністерства оборони України через його офіційний веб-сайт або надіслати письмову скаргу до Генерального штабу ЗСУ. Якщо командування ігнорує запити або затягує процес без обґрунтованих причин, можна оскаржити бездіяльність в адміністративному суді, подавши відповідний позов.

Відмова у звільненні може бути обумовлена відсутністю необхідних документів, недостатнім обґрунтуванням причин або порушенням процедури подання заяви. Якщо військовослужбовець отримав відмову, він має право подати повторний рапорт із додатковими доказами, звернутися до вищого командування або подати адміністративний позов до суду. Якщо розгляд рапорту навмисно затягується або командування ігнорує заяву, військовослужбовець може звернутися до військової прокуратури, правозахисних організацій або омбудсмена.

*Законодавча база:

1. Закон України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» ;

Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.