Запит на оновлення знань та бар’єри у навчанні — кадрові тенденції Березнегуватської громади Миколаївської області

Дата публікації: 15.05.2025

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

У Березнегуватській громаді Миколаївської області прийняли програму «Посилення кадрової спроможності громад в умовах післявоєнного відновлення». Документ напрацьований у межах проєкту «Віднова» Мережа правового розвитку в партнерстві з гуманітарною організацією «Людина в біді»  та за фінансування Чеської агенції розвитку. Закладені у програмі актуальні кадрові та освітні потреби громади допомогло виявити та проаналізувати соціологічне опитування, здійснене у грудні 2024 року. Докладніше розповідаємо у цій статті.

Про дослідження

Опитування у Березнегуватській громаді проводилося впродовж грудня

2024 року. Загалом в опитуванні взяли участь 354 респонденти, більшість із яких — 228 (78%) — живуть у селищі Березнегувате, ще 63 є жителями навколишніх сіл. Це пов’язано зі складнощами доїзду команди інтерв’юерів до віддалених сіл. Загалом у Березнегуватому проживає 42% населення громади.

«Березнегуватська громада розділена річкою і має критично поганий стан доріг.  Мости через річку зруйновані, а дороги розбиті внаслідок воєнних дій. Опитування проводилося у грудні, відповідно на можливість охопити заплановану кількість респондентів також впливали погодні умови. Ті населені пункти, які знаходяться на тій же стороні річки, що і селище Березнегувате, ми змогли відвідати. Доїхати ж у населені пункти з іншого боку річки не змогли. Окремих жителів громади довелося опитувати по телефону», — розповідає спеціалістка з організації соціологічного дослідження в Миколаївській області Ірина Шаптала.

Серед опитаних — 291 особа з числа пересічних жителів громади і 63 працівники/ці селищної ради та комунальних установ. Відповіді жителів збирали методом вуличного інтерв’ю за анкетою, запрограмованою для мобільних пристроїв. Опитування працівників селищної ради та комунальних установ громади здійснювалося переважно за місцем їхньої роботи за тією ж анкетою.

«Попри недоліки зі збором даних, ми можемо порівняти відповіді представників місцевого самоврядування, комунальних установ із відповідями пересічних громадян. Також ми порівнюємо відповіді різних вікових груп між собою. Отримані дані, на мою думку, є практичними, адже дають певні підказки, куди громаді рухатися далі», — зазначає координаторка команд комплексного дослідження, соціологиня Марина Шпікер.

Першочергова потреба виживання робить інші потреби людей другорядними

Березнегуватська громада знаходиться неподалік лінії розмежування, потенційна небезпека для життя, здоров’я жителів та їхнього майна є завжди. Крім того, як показує опитування, громада характеризується високим рівнем безробіття.

Майже половина опитаних жителів громади (тих, які не працюють в органах місцевого самоврядування та комунальних установах) на момент опитування були економічно неактивними (48%): не мали оплачуваної роботи та не планували шукати її у найближчі пів року. Лише 35% респондентів мали оплачувану зайнятість.

«Люди за своїми спеціальностями не мають роботи. Спілкувалися з багатьма жителями, яким до виходу на пенсію залишається декілька років, а працювати їм ніде. Тому питання працевлаштування стоїть дуже гостро, особливо для пересічних громадян. Логічно, що опитані з числа працівників комунальних установ питання пошуку роботи не називали як актуальне для них», — розповідає Ірина Шаптала.

Із 35% жителів громади, які мають роботу, 30% є найманими працівниками, 4% мають власну трудову діяльність та близько 2% займаються підприємництвом і мають найманих працівників.

Одним із предметів дослідження був рівень зацікавлення жителів громади у навчанні, підвищенні професійної кваліфікації, опануванні нових вмінь та навичок. З числа жителів громади, які ведуть трудову діяльність, тільки 11% жителів громади, які мають роботу, висловлюють інтерес до навчання, здобуття нових знань, умінь та навичок.

Загалом опитування показало, що серед усіх як економічно активних, так і економічно неактивних жителів Березнегуватської громади рівень зацікавленості у самовдосконаленні доволі низький. Лише 10% зайнятих та тих, хто шукає роботу або планує започаткувати власний бізнес, висловлюють інтерес до професійного розвитку та підвищення кваліфікації, ще 5% — до перекваліфікації (можна було обрати обидва варіанти одночасно). З-поміж незайнятих жителів громади про інтерес до навчання повідомили 15% респондентів.

«Для громади з відповідними безпековими та економічними проблемами освіта — це потреба другого рівня. Незадоволені потреби виживання не дозволяють людям думати про потреби самовдосконалення», — пояснює Марина Шпікер.

Сфери інтересів жителів громади

Найчастіше  респондентів цікавлять такі напрями для навчання, як-от: іноземні мови, косметологія, комп’ютерні технології. Також згадувались водіння авто, кондитерське ремесло, навички шиття, психологія, фотографія, вміння користуватись касовим апаратом, заробляти в інтернеті, опанування фаху медичної сестри, акушерство, курси для вчителів, а також освіта для загального розвитку.

У підсумку свого навчання більшість зацікавлені в ньому хотіли б влаштуватися на нову роботу (58%). 30% прагнуть за допомогою навчання ефективніше виконувати

професійні обов’язки чи виконувати складніші завдання, 21% сподівається на збільшення доходу, 19% — на кар’єрне зростання, 14% хотіли б розвивати власний бізнес та 11% відкрити новий бізнес.

У працівників ОМС та комунальних установ громади є запит на оновлення знань

Із числа опитаних працівників органів місцевого самоврядування та комунальних установ Березнегуватської громади трохи менше половини (46%) вважають, що їм цілком вистачає професійної підготовки. Значна частка респондентів (37%) зазначає, що їй здебільшого вистачає підготовки, що може вказувати на потенційну потребу в розвитку. Майже половина опитаних (48%) висловлює зацікавленість у розвитку та майже стільки ж (43%) не зацікавлені, а 8% не змогли відповісти на запитання.

З-поміж зацікавлених у навчанні найчастіше затребуваними є навички, пов’язані з комп’ютерними технологіями та цифровізацією робочих процесів (52%). Також є інтерес у підвищенні рівня знань у власній професійній сфері, вивченні англійської мови, в роботі з документацією, зокрема в контексті проходження тендерних процедур.

Щодо очікувань працівників ОМС та комунальних установ від навчання, то 75% опитаних хотіли б завдяки навчанню ефективніше виконувати професійні обов’язки чи складніші завдання. Третина з них (33%) сподівається на кар’єрне зростання, а 20% — на збільшення доходу. Лише 3% — одна особа — хотіла би у підсумку влаштуватись на нову роботу.

Інтерес до навчання обмежений, але гнучкий

Лише 16% мешканців громади вважають, що у разі відкриття освітнього простору у найближчій до них бібліотеці, сільському клубі чи адміністративному приміщенні

вони відвідували б його заходи. 38% не впевнені, але допускають можливість відвідування простору, а 37% заперечують таку можливість.

Відповідаючи на запитання, що містило перелік тем потенційного зацікавлення, третина респондентів відповіла, що не цікавиться нічим із запропонованого, ще 10% не змогли відповісти. Найбільш популярними у тих, хто висловили вподобання, виявилися курси IT-технологій та 3D-моделювання, а також мовні курси.

Більшість жителів громади не мають усвідомленого запиту до навчання

Лише 17% жителів Березнегуватської громади відповіли ствердно хоча б на одне з запитань: «Чи були б ви зацікавлені пройти навчання, щоб здобути знання, опанувати нові вміння та навички?» та «Чи були б ви зацікавлені пройти навчання для професійного розвитку, підвищення кваліфікації або перекваліфікації?».

Водночас, якщо додатково врахувати ствердні відповіді мешканців громади на питання

«Якби у найближчій до вас бібліотеці, сільському клубі чи адміністративному приміщенні відкрився освітній простір, чи стали б ви відвідувати лекції, тренінги або курси?» (відповідь «так») та «Чи були б вам цікаві освітні заходи з якихось із наступних тем?», частка потенційно зацікавлених у навчанні зростає до 58%.

Отже, лише 17% мешканців громади мають усвідомлене бажання чи потребу навчатися, але якщо у громаді з’явиться освітній простір, що пропонуватиме курси, лекції та тренінги на актуальні теми, ними могли би зацікавитися й ті, хто наразі не має запиту на навчання.

Порівняно з тими, хто має роботу або економічно неактивний, ті, хто планують шукати роботу або започатковувати власний бізнес більш зацікавлені у додатковій освіті (82% проти 56% та 52% відповідно).

«Показник зацікавлення додатковою освітою розрахований не на одному запитанні, а на двох. Для жителів Березнегуватської громади, які працюють, показник 13%, для економічно неактивних — 15% — майже однакові цифри. І тільки ті люди, які планують шукати роботу або започаткувати власний бізнес, мають певні плани й амбіції, мать рівень зацікавлення у 31%. Виходить, що люди, які працюють, не бачать, як додаткові знання чи вміння можуть допомогти в їхній роботі — в них немає усвідомленого запиту. Я думаю, це через те, що їм або немає куди застосувати ці знання, або вони дійсно не бачать, як саме це їм допоможе у роботі», — аналізує Марина Шпікер.

Традиційно молоді люди більше відкриті до розвитку

Найбільше ствердних відповідей на запитання щодо готовності пройти навчання — серед людей віком від 16 до 45 років — 32-33%. У людей після 45 років рівень зацікавлення різко знижується — від 7% до 1%.

В цілому серед молоді віком від 16 до 24 років показник зацікавленості у навчанні найвищий і сягає 86%, серед мешканців громади віком від 25 до 45 років — 66%, серед людей від 46 до 59 років — 62%, а серед старших людей він найнижчий (34%). 

Молоді люди від 16 до 24 років висловлюють найбільшу зацікавленість в опануванні іноземних мов та IT-технологій, а також виявляють інтерес до алгоритмів дій у надзвичайних ситуаціях. Людей віком від 25 до 45 років все ще цікавлять перераховані теми, але меншою мірою. Цій групі найбільше з усіх вікових когорт притаманний інтерес до питань відкриття та розвитку бізнесу.

Жителі громади після 45 років найбільше цікавляться основами користування гаджетів та онлайн-сервісами, а також рослинництвом, агрономією, плодоовочівництвом та створенням теплиць. Втім, у старших вікових груп, особливо після 60 років, знижується інтерес до будь-якого навчання.

Ключові бар’єри на шляху до навчання — фінансовий та організаційний

У межах дослідження респондентів запитали про їхнє ставлення до можливості отримати від Центру зайнятості ваучер на навчання. На підставі цього документа можна отримати перепідготовку, спеціалізацію, підвищити кваліфікацію за професіями та спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності, підготуватися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.

У той час як серед охочих навчатися з числа працівників ОМС та комунальних установ третина не зацікавлена в отриманні ваучера на навчання, то охочі до навчання серед звичайних жителів громади майже всі зацікавлені в отриманні ваучера. Проте 76% жителів громади не чули про можливість отримати ваучер, 19% чули про таку можливість і цікавляться.

«Опитуючи людей у громаді, ми багато чули, зокрема від працівників лікарні, про те, що вони вже скористалися своїми ваучерами на навчання від Центру зайнятості. Чимало працівників комунальних, бібліотечних установ казали про те, що чули про можливість, але їм не цікаво. А ось молоді жінки, приміром продавчині, не чули про ваучер взагалі, і вони не проти повчитися», — зазначає Ірина Шаптала.

У контексті великого рівня інтересу до можливості отримати навчання за допомогою ваучера від держави Марина Шпікер звертає увагу на фінансовий бар’єр як можливу ключову перешкоду в доступі до навчання. Крім того, прослідковується організаційна прогалина, внаслідок якої жителі громади недостатньо поінформовані про ваучери на навчання як державний інструмент підтримки професійного розвитку.

Підсумки

Березнегуватська громада має значний, але поки що прихований потенціал до професійного зростання. 

«У малого відсотка людей є усвідомлений запит, потреба вдосконалюватися професійно, про яку вони одразу говорять, відповідаючи на запитання, чи хотіли б навчатися. Вони не бачать у цьому сенсу, не розуміють, чим їм конкретно навчання може їм допомогти», — зауважує Марина Шпікер.

За словами соціологині, опитування показало усвідомлений запит та мотивацію до навчання з боку працівників ОМС, комунальних установ та молоді. Відповідно, ці категорії громадян мають стати цільовими аудиторіями, з якими має працювати місцева влада, підкріплюючи їхню мотивацію та сильні сторони.

Разом із тим, важливо аргументувати пропозиції до навчання: як отримані знання, вміння, навички люди зможуть застосовувати на практиці у своїй громаді.

«Можливо, місцеве самоврядування могло б спробувати домовлятися про стажування жителів на місцевих підприємствах та віднайти інші, відповідні особливостям громади, шляхи, які поєднуватимуть людей із ринком праці», — каже Марина Шпікер.

Матеріал та соціологічне дослідження підготувала Мережа правового розвитку у співпраці з гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансування Чеської агенції розвитку. Висловлені думки, інтерпретації зібраної інформації є виключно позицією авторів та не відображають думки донорів і партнерів проєкту.

Інфографіки —  Марини Шпікер

Публікації за темою:

• Незадоволені потреби та точки напруги у ветеранській політиці Коломийської громади — висновки соціологічного опитування
• Якісна медицина, розбудова належної інфраструктури, повага до захисників — пріоритети ветеранської політики у Тлумацькій громаді
• Задоволення потреб і запитів значної частини населення — головний виклик ветеранської політики Баштанської громади
• Увага до екології, стану доріг, інфраструктури та акцент на молодь — суспільні пріоритети Калуської громади

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.