Як розблокувати банківську картку, арештувану за рішенням суду

Дата публікації: 08.07.2025

Про банківські рахунки цільового призначення та рахунки зі спеціальним режимом використання. Про те, як розблокувати зарплатну, пенсійну або соціальну картку, арештовану за виконавчим провадженням. А також аналіз законодавства та судової практики, алгоритми дій для захисту коштів у разі неправомірного арешту й дієві правові поради — у консультації юриста ГО «Північна правозахисна група» Вʼячеслава Пушина .

Виконуючи рішення суду, яке набрало законної сили, державний (або приватний) виконавець зобов’язаний вжити заходів примусового виконання рішень згідно з Законом України «Про виконавче провадження». Одним із найпоширеніших є накладання арешту на кошти боржника, що перебувають на рахунках у банках. Блокування коштів є неприємним, іноді навіть критичним для людини фактом. Тому логічно виникає питання, як відновити доступ до коштів. У багатьох випадках це зробити цілком реально — скасувавши арешт або розблокувавши певну суму коштів на рахунку.

На практиці вже давно сформувався певний алгоритм дій в таких випадках. Водночас для того, щоб допустити помилок і не ускладнити процес розблокування рахунку, потрібно мати чітке уявлення про види існуючих банківських рахунків, щоб діяти грамотно.

Види поточних банківських рахунків за напрямками використання та їхні відмінності

Банківські рахунки, відповідно до законодавства України, поділяються на кілька основних категорій залежно від їхнього цільового призначення та правового режиму використання. Ці рахунки виконують різні функції та підпорядковуються окремим правилам під час арешту й стягнення коштів за виконавчим провадженням.

Відповідно до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління НБУ від 29.07.2022  № 162, банки мають право відкривати поточні, вкладні (депозитні) рахунки та рахунки умовного зберігання (ескроу). Поточні рахунки із спеціальним режимом використання відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Звичайні поточні рахунки — це рахунки без спеціального цільового призначення. Це найбільш поширений вид рахунків, який відкривають фізичним чи юридичним особам для здійснення загальних розрахункових операцій: зарахування доходів, накопичення коштів, здійснення витрат, оплату товарів чи послуг. Власник поточного рахунку може вільно розпоряджатися такими коштами, а виконавець має право звертати стягнення на них без обмежень. Наприклад, якщо боржник має заборгованість за кредитом чи іншим зобов’язанням, виконавець має право арештувати ці кошти та здійснити примусове стягнення у повному обсязі.

Цільові рахунки призначені для зарахування надходжень конкретного призначення: заробітної плати, пенсії, стипендії, соціальних виплат. Вони покликані забезпечувати базові потреби особи, а помилковий арешт таких рахунків часто позбавляє людину основного джерела існування. Ці рахунки можуть підпадати під арешт у виконавчому провадженні, проте законодавство обмежує розмір можливого стягнення: наприклад, не більше 20% доходу, якщо інше не передбачено виконавчим документом або не йдеться про аліменти.

Банк може не мати технічної можливості відкрити окремий рахунок для зарахування винятково таких коштів. Тому рахунок, який відкривається, зокрема для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соціальних виплат, зазвичай за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком. Тобто це рахунок фізичної особи для власних потреб, і на нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення.

Оскільки рахунок, на який зараховується зарплата, пенсія, стипендія чи соціальні виплати, є поточним, арешт можуть накласти на всі доступні кошти відповідно до резолютивної частини постанови про арешт коштів боржника. Якщо банк відкрив клієнту окремий рахунок для зарахування цільових надходжень, на які закон забороняє звернення стягнення, банк має обов’язок повертати без виконання отриману від виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення.

Рахунки зі спеціальним режимом використання, хоча і відносяться до поточних рахунків, проте відкриваються лише в певних випадках на підставі відповідних законів та урядових постанов, а відтак  мають особливий правовий режим та захист від арешту і стягнення за виконавчим провадженням.

Приклади поточних рахунків зі спеціальним режимом:

1. Рахунки для зарахування коштів, отриманих у рамках програми одноразового (спеціального) добровільного декларування, встановленої Податковим кодексом України для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування – для розміщення своїх коштів на такому поточному рахунку до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
   
   
2. Рахунки для фінансування державних субвенцій, наприклад, на проєктні роботи, будівництво, придбання житла.
   Так, наприклад, постановою КМУ  від 30.05.2023 № 600 затверджено порядок надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку або фінансування придбання об’єкта житлової нерухомості (зокрема інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката.
   Постановою КМУ від 21.04.2023 № 381 затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення». В ньому зазначено, що для отримання грошових коштів для проведення ремонтних робіт відкривається поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування компенсації.
   
   
3. Рахунки для зарахування коштів, призначених для виплат дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування.
   Наприклад, постановою КМУ від 26.05.2021 № 615 затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа. Цим порядком визначено, зокрема, що під час забезпечення соціального супроводу осіб до 23 років, яким призначено грошову компенсацію, центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді/центром соціальних служб надається допомога у відкритті рахунка із спеціальним режимом використання, а також консультування щодо вибору житла та оформлення права власності на нього.
   
   
4. Рахунки для проведення розрахунків за енергоносії, зокрема для підприємств, що постачають тепло, воду, електроенергію.
   Так, наприклад, Законом України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» визначено, що до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать встановлення (зміна) алгоритму розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, а відповідно до Закону України від 12.01.2023 № 2887-IX «Про водовідведення та очищення стічних вод» підприємства централізованого водовідведення для проведення в установленому законодавством порядку розрахунків за інвестиційними проектами відкривають спеціальні рахунки.

Закон України «Про виконавче провадження» (далі — Закон № 1404-VIII) прямо забороняє звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, надаючи перелік таких рахунків:

• рахунки, відкриті відповідно до ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику»;
• рахунки, відкриті відповідно до ст. 19-1 Закону України «Про теплопостачання»;
• рахунки для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про теплопостачання»;
• рахунки, відкриті відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»;
• рахунки, відкриті відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України»;
• рахунки експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки».

Як зазначено в п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

На які ще види коштів закон забороняє стягнення

Окрім рахунків зі спеціальним режимом використання, Закон № 1404-VIII визначає кошти, на які не може бути звернено стягнення. Їх перелік міститься у ст. 73 Закону № 1404-VIII, де зазначено, зокрема, такі виплати:

• вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника;
• допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
• одноразова допомога у зв’язку з народженням дитини;
• допомога при усиновленні дитини;
• допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
• допомога на дітей одиноким матерям;
• допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
• допомога на поховання;
• вихідна допомога в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції;
• одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовців;
• грошова допомога, пов’язана з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника АТО/ООС, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, та благодійна допомога, отримана зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

Як діють виконавець і банківська установа у випадку арешту рахунку

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку здійснюється його примусове виконання — державним або приватним виконавцем. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому ст. 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов’язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів.

На практиці, на жаль, банківські установи належним чином не виконують покладеного на них обов’язку визначати статус коштів і рахунку й часто без усяких застережень приймають до виконання постанови про накладення арешту та стягнення коштів. Навіть в ситуації, коли клієнту було відкрито в банку пенсійний рахунок чи сам картковий рахунок має назву «Соціальний», це не гарантує, що банк вживатиме заходів для визначення статусу рахунків, проаналізує рух коштів на ньому та поверне постанову виконавцю (наприклад, у справах № 552/1686/24, 754/3542/25).

У таких випадках боржнику слід самому ініціювати процедуру зняття арешту з рахунку (звісно, якщо цей рахунок має спеціальний режим використання або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом).

Що робити, аби арешт із рахунку зняли

Для зняття арешту боржник має звернутися до виконавця з відповідною заявою та додати докази того, що рахунок відноситься до категорії «спеціальний режим використання» або підтвердження того, що арештовані суми на рахунку підпадають під перелік коштів, на які заборонено звернення стягнення. Для боржника надання вказаних підтверджуючих документів є можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку із накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. У випадку відмови виконавця скасувати арешт його бездіяльність можна оскаржити в судовому порядку.

Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, але навряд чи у виконавця знайдеться достатньо вільного часу і бажання виявляти правову природу (статус і походження) грошових коштів боржників за кожним провадженням – як коштів, на які накладення арешту заборонено законом.
Ба більше, виконавці зазвичай відмовляються скасовувати арешт, посилаючись на відсутність достатніх доказів того, що арештований рахунок підпадає під виключення з загальних правил стягнень, а тому розв’язати проблему з арештованим рахунком можна тільки в суді.

Що говорить судова практика

У кожній конкретній ситуації потрібно вирішувати, чи доцільно звертатися до виконавця з заявою про зняття арешту та потім (у випадку відмови у задоволенні заяви) оскаржувати його бездіяльність в суді або одразу подавати до суду скаргу на дії виконавця з вимогою зняти арешт з рахунку. В будь-якому випадку власнику арештованого рахунку слід ретельно готуватися до захисту своїх порушених майнових прав. Спрогнозувати результат розгляду певної справи в суді іноді буває важко, але збільшити свої шанси на успіх цілком можливо. Корисним буде ознайомитись з сучасною судовою практикою з цього питання, а також з правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена в деяких його документах (зокрема, в постановах від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19, від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20).

Було би перебільшенням сказати, що суди у спірних ситуаціях, пов’язаних з арештом цільових рахунків (зарплатних, пенсійних та соціальних), стають на сторону боржника. Ускладнює справу той факт, що часто доволі важко встановити правову природу, призначення коштів на певному рахунку. Якщо зазвичай не виникає складнощів з отриманням доказів того, що арештований рахунок відноситься до рахунків зі спеціальним режимом використання, то з доказами щодо цільового призначення арештованих коштів виникають проблеми. Вони обумовлені тим, що банківські установи під час відкриття особі рахунку не можуть з технічних причин (як стверджує Нацбанк) встановити такі обмеження, щоб цей рахунок приймав платежі тільки конкретного напрямку (тобто тільки для зарахування зарплати, або пенсії, або соціальних виплат). Оскільки такий рахунок є за своїм функціоналом звичайним поточним рахунком, то на нього можуть безперешкодно надходити інші перекази (від родичів, знайомих тощо). Тому саме це, навіть за відсутності «сторонніх» переказів на рахунок, може бути підставою для спростування твердження, що рахунок є цільовим (наприклад, справи № 2020/4463/2012, 755/20031/23, 754/3542/25, 337/1897/20, 712/6219/24, 620/16638/23).

Для того, щоб запевнити суд в цільовому призначенні рахунку, окрім відповідної довідки банківської установи щодо відкриття особі рахунку певного призначення (зарплатного, пенсійного тощо) та бухгалтерської довідки з установи, яка виплачує заробітну плату (пенсію, соціальні виплати), потрібно мати докази того, що рахунок використовується саме за цільовим напрямком. Довести відсутність на рахунку інших надходжень можна, наприклад, довідкою про рух коштів на рахунку за певний проміжок часу. У зв’язку з цим варто слідкувати за тим, щоб належний вам цільовий рахунок використовувався саме за тим напрямком, для якого він був відкритий, не допускати фактів надходжень на нього інших платежів, які не відносяться до цільових.

Трапляються випадки, коли власники арештованих цільових рахунків, звертаючись до суду зі скаргою на дії виконавця, при викладенні своєї правової позиції щодо неправомірності накладення арешту на зарплатний чи пенсійний рахунок, помилково використовують аргументацію, яка стосується рахунків зі спеціальним режимом використання (наприклад, у справах № 285/7106/22, 333/953/18, 127/16144/24), а відтак суди відмовляли їм у задоволенні позовних вимог.

Законодавець, захищаючи певною мірою заробітну плату, пенсію, стипендію як засіб існування громадянина, встановив певний порядок звернення стягнення на них — тільки якщо у боржника немає коштів у банках, недостатньо майна для стягнення, а також для стягнення періодичних платежів. Виконавець виносить постанову та надсилає її для виконання підприємству (установі, організації), яке виплачує боржнику зарплату чи пенсію, і яке потім контролює розмір і періодичність відрахувань за виконавчим листом.

Але на практиці виконавці, на жаль, не завжди дотримуються відповідних вимог Закону № 1404-VIII та Інструкції з організації примусового виконання рішень, бо їм простіше накласти арешт на всі рахунки боржника. Трапляються навіть випадки, коли відбувається «подвійне» стягнення: і за постановою про стягнення у відсотковому відношенні із заробітної плати (пенсії), і накладається арешт на той же самий рахунок (наприклад, як у справах № 211/447/23, 161/18756/17, 333/953/18, 712/9660/20). Аналогічна справа (№ 756/8815/20) дійшла до касаційної інстанції та стала предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, оскільки виникла необхідність відступити від деяких правових висновків, викладених раніше. Оцінюючи ситуацію з «подвійним» стягненням, Верховний Суд підкреслив, що накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.

Чинною редакцією Закону № 1404-VIII встановлено, що в період воєнного стану фізичні особи — боржники, на кошти яких накладено арешт виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує 2-х розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року. Для цього особа має звернутися до виконавця з відповідною заявою, в якій зазначити реквізити того рахунку, який буде визначений для здійснення видаткових операцій. В деяких випадках варто використовувати цей спосіб розблокування певної суми коштів на своєму арештованому рахунку — як швидкий, простий і дієвий. Однак слід зважати на те, що використання цієї процедури ускладнить подальше звернення до суду з позовними вимогами про зняття арешту з рахунку: суд може оцінити цей факт як підтвердженням того, що боржник не позбавлений можливості використовувати зароблені кошти у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат (справи № 161/18756/17, 2020/4463/2012).

Закон № 1404-VIII в діючій редакції передбачає тимчасове (на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні) припинення звернення стягнення на пенсію, стипендію. Проте, як свідчить практика (№ 333/953/18, 552/1686/24), використовувати цю норму як підставу для оскарження арешту рахунку не завжди доцільно – вона підходить тільки для тих випадків, коли виконавець виносив постанову відповідно до ч. 3 ст. ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження». Якщо ж в постанові виконавець посилався на ст. 56 Закону № 1404-VIII, то існує висока вірогідність того, що суд визнає дії виконавця щодо арешту коштів правомірними та відмовить у задоволенні позовних вимог.

Висновок

Банківські рахунки цільового призначення та рахунки зі спеціальним режимом використання потребують особливого захисту. Правова природа таких рахунків вимагає від банків і виконавців чіткого дотримання норм законодавства.  Боржник, зі свого боку, повинен знати свої права й алгоритми дій для захисту коштів у разі неправомірного арешту. Оперативність і правова обізнаність допоможуть ефективно протидіяти неправомірним арештам.

Титульне фото до статті: Depositphotos.com

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.