Ветеранська політика: від концепцій до практичних рішень

Дата публікації: 22.10.2025

Авторка: Оленка Гелетюк, експертка з комунікацій, засновниця і головна редакторка «ГЛУЗD»

Тема підтримки ветеранів та їхніх родин стає однією з ключових для державної та місцевої політики. У суспільстві існує великий запит на створення комплексної системи реабілітації, адаптації та інтеграції ветеранів у життя громади. Відповідаючи на цей запит, Мережа правового розвитку спільно з гуманітарною організацією «Людина в біді» за фінансування Чеської агенції розвитку впроваджує адвокаційну кампанію щодо змін до ветеранської політики на місцевому та національному рівні. У серпні 2025 року партнерська організація Мережі Nonviolent Peaceforce провела координаційну зустріч з організаціями, які займаються ветеранськими питаннями. Розповідаємо про ключові знахідки, які були озвучені.

Новий підхід до ветеранської політики  —  координація замість дублювання

Сьогодні ключовим завданням є перехід від декларативних програм до реальних інструментів підтримки, які охоплюватимуть: медичну та психологічну допомогу, освітні можливості та перекваліфікацію, доступ до житла, розвиток ветеранського підприємництва.

Ветеранська політика має стати комплексною, міжсекторальною і такою, що відповідає потребам як ветеранів, так і їхніх родин.

Серйозною проблемою сьогодні є дублювання зусиль різних структур. Багато органів влади, громадських організацій та міжнародних партнерів збирають одні й ті самі дані й створюють схожі продукти.

«Навіщо ми йдемо один за одним і збираємо ті самі дані? Давайте об’єднаємося і зробимо один продукт», — це основна думка, яка побутувала під час зустрічі організацій, що займаються питаннями реінтеграції ветеранів у громади.

Відсутність єдиної системи координації призводить до того, що громади, та й самі ветерани і їхні сімʼї, не завжди розуміють, хто і за що відповідає, а допомога ветеранам стає фрагментарною.

Проблеми з обліком та статусом

Під час знайомства та обговорення проблематики, активісти, що працюють в Миколаївській області вирішення ветеранських питань, зокрема акцентували на складності ведення достовірної статистики. Це зумовлено тим, що закриті реєстри громади, немає точних даних про кількість ветеранів, які проживають на територіях громад. Це ускладнює планування програм і розподіл ресурсів.

Крім того, офіційне визначення статусу ветерана створює додаткові перепони: посвідчення учасника бойових дій (УБД — авт.) має навіть чинний військовослужбовець. Це не збігається з міжнародними підходами, де під «ветераном» розуміють саме колишнього військовослужбовця, і заважає ефективній співпраці з гуманітарними організаціями.

Учасники зустрічі наголосили: підтримка має стосуватися не лише ветеранів, а й членів їхніх сімей. Серед пріоритетів — психологічна допомога дітям та дружинам військових, адже саме родини часто стають «першою лінією підтримки» для ветерана.

Успішними прикладами називали програми професійного «перезавантаження», коли ветерани отримують нову спеціальність або мікрогранти для розвиток власної справи. Це дозволяє не лише забезпечити економічну самостійність, а й відновити відчуття власної значущості.

Кадровий виклик

Ще однією системною проблемою є нестача спеціалістів із супроводу ветеранів. Сьогодні в Україні готують близько 300 таких фахівців на рік, тоді, як потреба сягає, тисяч.

За підрахунками експертів, навіть за десять років таких темпів підготовки не вистачить, аби закрити кадровий дефіцит. Тому учасники зустрічі  —  громадські активісти, які активно займаються ветеранськими питаннями, наголосили на необхідності популяризації спеціаліста із супроводу, як професії. Проведенні інформаційних кампаній і залученні до навчання більшої кількості молодих людей, зокрема ветеранів.

Інформація, як ключ до послуг

Доступ до інформації учасники зустрічі визначали як одну з найважливіших проблем. Значна частина ветеранів не має постійного доступу до інтернету, не користується мобільними застосунками, зокрема «Дією», тому інформація онлайн  не може бути єдиним джерелом комунікації.

Тому особливого значення набувають: друковані довідники з базовою інформацією, які можна вручити ветерану особисто, гарячі лінії та прийоми фахівців, де людина отримує живу консультацію, постери та листівки у лікарнях і місцях надання адміністративних послуг.

Одним із практичних рішень має стати створення єдиного довідника для ветеранів. На його основі можна буде розробляти постери, листівки та електронні продукти, які поширюватимуть у громадах, лікарнях, військових госпіталях.

Ще одна пропозиція — налагодження обміну інформацією між громадами. Якщо військовий потрапляє в інше місто чи область, він має легко отримати відомості про доступні послуги. Для цього можна укладати меморандуми між містами.

Також учасники підкреслювали важливість зворотного зв’язку з медичними закладами, щоб керівники лікарень знали про проблеми ветеранів і могли реагувати на них у режимі реального часу.

Однією з пропозицій було створення платформи для організацій, що працюють у сфері ветеранської політики, яка дозволила б виявляти прогалини та координувати зусилля у сфері медицини, реабілітації, соціальної адаптації. Співпраця державних структур, громад і громадських організацій може стати ключем до розбудови якісної ветеранської політики.

Матеріал підготувала Мережа правового розвитку у співпраці з гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки Чеської агенції розвитку.

Викладені в матеріалі висновки, інтерпретації зібраної інформації тощо є виключно позицією авторів і не відображають думок донорів і партнерів проєкту.

Фото обкладинки: https://depositphotos.com/

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.