Бронювання осіб, які мають проблеми з ТЦК та СП: зміни в законодавстві

Дата публікації: 01.12.2025

Від 4 грудня поточного року в Україні значно змінюються правила взаємодії роботодавців та військовозобов’язаних працівників, зокрема — порядок бронювання, вимоги до військового обліку, строки випробування і відповідальність підприємств критичної важливості. Що саме змінилося і якими можуть бути ризики для військовозобовʼязаних, розʼяснює юрист Хмельницької ГО «Подільська правова ліга» Руслан Малий.

Зміни в законодавстві обумовлені Законом України №4630-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану», який Президент підписав 31 жовтня 2025 року.

Найсуттєвіші зміни у правилах взаємодії роботодавців та військовозобов’язаних працівників, зокрема — порядок бронювання, вимоги до військового обліку, строки випробування і відповідальність підприємств критичної важливості — стосуються оновленої редакції пункту 4 частини першої статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Що змінилося

1. Розширено перелік військовозобов’язаних, які можуть бути заброньовані
   
   Закон визначає нову категорію працівників, яких допускається бронювати на підприємствах, установах і в організаціях, що мають статус критично важливих для:

• забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань,
• функціонування економіки,
• забезпечення життєдіяльності населення в особливий період,
• оборонно-промислового комплексу.

До таких працівників віднесено військовозобов’язаних, які мають порушення у сфері ведення військового обліку, а саме тих, хто:

• не має або має неналежно оформлені військово-облікові документи;
• не перебуває на військовому обліку;
• не уточнив персональні дані відповідно до вимог Закону №3633-IX від 11.04.2024;
• перебуває в розшуку за порушення військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку чи мобілізацію.
• Строк бронювання — не більше 45 днів

Бронювання для такої категорії працівників є обмеженим:

• строк — до 45 календарних днів,
• відлік строку починається з дати укладення трудового договору,
• бронювання можливе лише один раз на календарний рік.

Таким чином, законодавець фактично запроваджує механізм «тимчасового захисту» військовозобов’язаного, що надає йому короткий, але достатній строк для впорядкування своїх військово-облікових документів.

2. Збереження адміністративної відповідальності військовозобов’язаних

Попри можливість короткострокового бронювання осіб із порушеннями, Закон №4630-IX прямо зазначає, що військовозобов’язаний не звільняється від відповідальності за порушення правил військового обліку.

Отже, в разі:

• неприбуття за викликом до ТЦК та СП,
• відсутності військово-облікового документа,
• несвоєчасного уточнення персональних даних

можуть бути складені:

• протокол про адміністративне правопорушення,
• постанова про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, бронювання не є індульгенцією. Воно лише забезпечує людині час для виправлення порушень, але не звільняє її від обов’язку дотримуватися правил військового обліку.

3. Нові правила прийняття військовозобов’язаних на роботу: випробування

Закон №4630-IX встановлює спеціальне правило для роботодавців, які мають статус критично важливих.

При укладенні трудового договору з військовозобов’язаним:

• строк випробування не може перевищувати 45 днів;
• це правило поширюється на будь-яку категорію працівників, без винятків за професією чи кваліфікацією.

Тривалість випробування гармонізовано зі строком короткострокового бронювання, що є логічним: роботодавець має засвідчитися у відповідності працівника займаній посаді саме в той проміжок, коли військовозобов’язаний повинен привести до ладу військово-облікові документи.

4. Звільнення військовозобов’язаного, який не усунув порушення

Законом прямо передбачено, що військовозобов’язаний працівник може бути звільнений у разі, якщо «він протягом 45 днів не привів свої військово-облікові документи у відповідність з вимогами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Таким чином, законодавство створило чіткий механізм:

1. Роботодавець приймає особу на роботу.
2. Працівник отримує короткострокове бронювання.
3. Протягом 45 днів він повинен усунути порушення.
4. У разі невиконання трудовий договір може бути припинений.

Цей підхід стимулює військовозобов’язаних до відповідального ставлення до ведення військового обліку.

5. Відсутність відповідальності підприємств критичної важливості

Суттєвою новацією є норма, за якою на критично важливі підприємства не поширюється відповідальність за те, що вони приймають на роботу військовозобов’язаних із порушеннями:

• без військового квитка;
• не перебувають на військовому обліку;
• не оновили персональні дані;
• мають інші порушення у сфері мобілізаційного законодавства.

Можливі ризики

Те, що законодавство ввело фіксований 45-денний строк для приведення військово-облікових документів у відповідність до вимог законодавства, має очевидне прагнення уряду забезпечити оперативність і дисципліну у взаємовідносинах між військовозобов’язаними й органами військового обліку. Однак у практичному вимірі такий строк створює низку ризиків, які можуть негативно позначитися на працівниках та роботодавцях, що належать до критично важливих.

У сучасних умовах територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), а також медичні заклади часто перевантажені роботою, у них не вистачає ресурсів, є проблеми з кадрами. Тому поширеними є випадки, коли:

• військовозобов’язаний не може пройти ВЛК через відсутність направлення від ТЦК та СП;
• медичні заклади обмежують кількість людей, яких можуть прийняти на ВЛК щодня;
• у ТЦК та СП спостерігаються значні черги, що унеможливлює вирішення питання в межах законодавчого строку;
• призначення повторних оглядів або додаткових обстежень зсуває терміни на кілька тижнів або місяців.

За таких умов 45 днів стають недостатнім періодом навіть для проходження первинних процедур, не кажучи про повне упорядкування військово-облікових документів.

Окрему категорію ризиків складає можливість зловживань або бюрократичного затягування процесу:

• ненадання направлень на ВЛК у встановлений законом строк;
• відкладення прийому документів або їх повторне повернення «для уточнення»;
• перенесення дати проходження ВЛК через «відсутність місць» або «тимчасову непрацездатність комісії»;
• суперечливі вимоги щодо подання додаткових документів.

У практиці вже фіксувалися випадки, коли зволікання ТЦК та СП фактично унеможливлювало вчасне виконання вимог військовозобов’язаними, після чого такі особи отримували статус тих, хто «ухиляється» або щодо кого відкрито розшук.

Закон передбачає, що бронювання для цієї категорії працівників можливе лише один раз на рік. Це породжує небезпечну ситуацію: якщо працівник через об’єктивні перешкоди (черги, відсутність направлення, затримки у ТЦК та СП) не встигає врегулювати документи, то на 46-й день він знову може бути внесений у розшук.

У такому випадку подальше бронювання на загальних підставах стає неможливим. Працівник:

• автоматично потрапляє у категорію порушників,
• втрачає право на захист від призову через бронювання,
• може бути примусово мобілізований,
• а роботодавець — втратить працівника, який був критично важливим для роботи підприємства.

Висновки

Закон №4630-IX значно модернізує механізм організації трудових відносин у воєнний час, синхронізуючи його з оновленими правилами військового обліку. Запровадження короткострокового бронювання, встановлення 45-денного строку випробування та можливість звільнення в разі, якщо порушення не усунуте, створюють комплексну систему правового регулювання.
Водночас відповідні зміни несуть ризики, зокрема вони полягають у тому, що військовозобовʼязані не зможуть усунути порушення за 45 днів.

Титульне фото до статті: depositphotos.com

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.