Ваучер на житло: хто з переселенців отримає 2 млн грн

Дата публікації: 17.12.2025

Український Уряд розробив механізм, який дозволить деяким категоріям переселенців отримати одноразову фінансову допомогу у вигляді житлового ваучера на 2 млн грн. Чи стане цей документи дійсно інструментом відновлення життя людей, а не формальною заявою влади, з правової точки зору аналізує юрист  ГО «Північна правозахисна група» В’ячеслав Пушин.   

24 листопада 2025 року набрала чинності постанова Кабміну України від 22 вересня 2025 року № 1176, якою він затвердив Порядок надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території (далі — Порядок № 1176). Цей документ формалізує механізм надання одноразової допомоги у вигляді житлового ваучера для деяких категорій внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

На перший погляд — це черговий позитивний крок у низці державних ініціатив, спрямованих на розв’язання житлового питання постраждалих від агресії. Але за гучними заголовками інтернет-публікацій криється низка технічних та організаційних задач, від відповіді на які залежатиме, чи стане житловий ваучер дійсно інструментом відновлення життя людей.

Що обіцяє держава

Основна ідея — надання одноразової фінансової допомоги у формі «житлового ваучера» номіналом 2 млн грн, який можна спрямувати на придбання або будівництво житла чи як перший внесок для іпотеки. Право на участь у програмі, за умовами Порядку № 1176, мають фізичні особи — громадяни України зі статусом ВПО та які є ветеранами війни з підтвердженим статусом УБД або особами з інвалідністю внаслідок війни (кількість категорій обіцяють з часом збільшити).

Важливо! Порядок № 1176 уточнює, хто саме з числа осіб з інвалідністю може подаватися на отримання ваучера: тільки ті, які визначені п. 11–16 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тобто, наприклад, НЕ можуть претендувати на отримання житлового ваучера особи з інвалідністю внаслідок війни з числа військових — учасників Другої світової війни та бойових дій в мирний час, а також із числа цивільних осіб, які отримали поранення від вибухових речовин і боєприпасів за часів проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях та в період повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.

За твердженням Мінрозвитку, попередньо вже є домовленість з міжнародними партнерами про фінансування перших 3700 родин. Заявки, за задумом Уряду, прийматимуть в електронній формі: через застосунок «Дія» або шляхом особистого звернення до ЦНАПу чи нотаріуса. А процес перевірки обіцяють максимально автоматизувати завдяки електронним запитам до відповідних державних реєстрів.

Переваги нової житлової програми

Держава визначає простий, чіткий, централізований механізм саме для тих ВПО, які фізично втратили доступ до свого житла через окупацію, починаючи з 2014 року. Раніше допомога для переселенців була дещо фрагментованою і точковою — варто згадати деякі державні житлові програми:

– субвенції місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для ВПО, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (ПКМУ від 18 квітня 2018 року № 280);

– проект «Житлові приміщення для ВПО» із залученням іноземних грантів, зокрема Кредитної установи для відбудови (KfW) (ПКМУ від 28 квітня 2021 року № 451);

– державна допомога на сплату 70% першого внеску, 70% щомісячного платежу протягом першого року кредитування за іпотекою (ПКМУ від 13 серпня 2025 року № 998);

– пільгові кредити «єОселя» (ПКМУ від 2 серпня 2022 року № 856).

Усе це існує паралельно, але не дає цілісного рішення для чисельного прошарку громадян, чиє житло фактично «випало» з доступу через окупацію. Тому нова програма має логічно доповнити існуючі інструменти вирішення житлового питання.

Водночас слід зазначити, що Порядок № 1176 містить мінімальний перелік вимог до потенційних заявників і спрощений алгоритм оформлення звернення. Наприклад, ПКМУ № 280 визначає, що заявник має:

• перебувати на квартирному обліку станом на 1 червня 2024 року,
• бути облікованим як ВПО вперше до 24.02.2022 року і на час призначення грошової компенсації перебувати на обліку в базі даних,
• звернутися за призначенням грошової компенсації у місячний строк після взяття на квартирний облік.

За умовами ПКМУ № 451, переможця визначатимуть шляхом випадкового вибору серед заявників, а кредит надаватимуть на строк до 30 років, але не більше ніж до досягнення позичальником на дату повного виконання зобов’язань за кредитним договором віку 65 років. До того ж переможець має підтвердити свою офіційну платоспроможність.

Хто не зможе податися на пільгу

У Порядку № 1176 немає якихось вікових або фінансових обмежень для претендентів — розглядатимуть заяви та виплачуватимуть допомогу в порядку черги.
Перепонами для отримання ваучера є лише деякі застереження, зміст яких цілком логічний і зрозумілий:

– застосування до особи спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);

– наявність у заявника судимості за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, або злочинів проти миру, безпеки людства;

– наявність у особи або членів його сім’ї об’єктів житлової нерухомості (крім непогашеної іпотеки та житла на території бойових дій і ТОТ);

– факт отримання заявником або членами сім’ї грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення;

– забезпечення місцевою владою сім’ї заявника як ВПО житлом для постійного проживання;

– якщо особа та члени його сім’ї подавалися на отримання компенсації за знищене житло та їм затверджено рішення про надання такої компенсації.

Важливо! Порядок № 1176 не вимагає надавати підтвердження права власності на житло, що знаходиться на ТОТ, звідки відбулося переміщення. Відтак заявник не стикнеться з необхідністю вносити відомості про житло в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (відсутність даних в ДРРП — розповсюджена проблема для житла, право власності на яке було оформлено до 2013 року). Для претендента на житловий ваучер має значення лише наявність реєстрації проживання за певною адресою на ТОТ, при цьому будинок/квартира не обов’язково має перебувати в його власності.

Сума ваучера (2 млн грн) — це достатньо серйозний ресурс, який може закрити питання придбання житла в багатьох регіонах України або забезпечити значну частину капіталовкладень у будівництво приватного житла. Відтак це не просто соціальна виплата: це інструмент інвестицій у власне житло для конкретних людей.

Алгоритм подання заяви, її розгляду та отримання ваучера

1. Подання заяви
2. Заява подається виключно в електронній формі через портал «Дія» (зокрема за допомогою мобільного застосунку) або через ЦНАП чи нотаріуса. Подати заяву в мобільному застосунку можна вже з 1 грудня 2025 року; оформлення заяви через ЦНАП і нотаріуса поки не розпочалось — запуск процедури анонсують додатково.
3. Заявник проходить ідентифікацію за допомогою КЕП або «Дія.Підпис».
4. При формуванні заяви вносяться особисті дані заявника і членів його сім’ї, долучаються документи, що підтверджують статус ВПО, а також статус УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни.
5. До заяви автоматично підтягуються наявні дані державних реєстрів. За потреби заявник може додати документи вручну.

2. Попередня автоматична перевірка

• Система перевіряє дані заявника у реєстрах: статус ВПО, статус ветерана або особи з інвалідністю внаслідок війни, відомості про місце проживання на тимчасово окупованій території, наявність іншого житла та інші доступні дані.
• Автоматичні перевірки повинні зменшити кількість помилок і пришвидшити розгляд.

3. Розгляд заяв місцевими комісіями

• Після автоматичної перевірки дані передаються до комісії при органі місцевої влади за місцем обліку заявника як ВПО.
• Комісія аналізує підстави для надання ваучера, відповідність критеріям, достовірність додаткових документів, якщо вони були надані.
• У разі необхідності комісія може запитати уточнення або додаткові докази. Строк розгляду заяви не може перевищувати 30 календарних днів з дня подачі заяви.

4. Прийняття рішення

• Після розгляду комісія ухвалює рішення: надати ваучер або відмовити.
• Рішення вноситься до електронної системи та стає доступним заявнику в «Дії».
• Відмову можна оскаржити в адміністративному порядку або до суду.

5. Формування та використання ваучера

• Після позитивного рішення заявник на мобільний додаток «Дія» отримує електронний житловий ваучер номіналом 2 млн грн. При подачі заяви через ЦНАП або нотаріуса ваучер засобами Порталу Дія надсилається до відповідного ЦНАП чи нотаріуса, які, в свою чергу, не пізніше наступного робочого дня повідомляють про це отримувача допомоги.
• Строк дії житлового ваучера — 5 років.
• Ваучер не виплачується грошима на руки. Він використовується шляхом укладення договору купівлі-продажу або кредитного договору, де ваучер є джерелом фінансування.
• Оплата здійснюється безпосередньо на рахунок продавця або банку, що надає кредит.
• У разі відсутності у виконавця програми коштів розгляд звернень про фінансування ваучерів зупиняється та поновлюється після їх надходження у необхідному обсязі.

6. Контроль цільового використання

• Держава контролює використання коштів, перевіряючи договори та співставляючи дані між реєстрами.
• Заборонено використовувати ваучер для купівлі житла у близьких родичів або пов’язаних осіб.
• Заборонено відчужувати придбане з допомогою ваучера житло протягом 5 років.
• У разі нецільового використання допомоги отримувач несе відповідальність за це і має повернути суму допомоги у повному обсязі добровільно або за рішенням суду.

Виклики нововведень, які варто відстежити

Вартість житла. У регіонах із відносно дешевою нерухомістю чи в сільській місцевості це може покрити якщо не цілком, то більшу частину вартості житла. Але в містах, особливо великих, 2 млн грн навряд чи вистачить навіть на невелике помешкання. Як наслідок — багато отримувачів змушені будуть шукати додаткові кошти. Тому програма буде ефективною переважно в регіонах із нижчими цінами або як частина іпотечного фінансування.

Порядок № 1176 визначає, що до складу сім’ї отримувача допомоги входить один із подружжя та діти до досягнення ними повноліття. Водночас програма не бере до уваги життєві реалії: чи то за ваучером звертається, наприклад, заявник одноосібно, чи то багатодітна сім’я — вартість допомоги в обох випадках буде однаковою, без урахування реальних потреб конкретної багатодітної сім’ї та їхньої фінансової спроможності додати до суми допомоги свої збереження для придбання трохи більшої квартири.

Неоднозначне визначення «об’єктів житлової нерухомості». В Постанові № 1176 до переліку об’єктів житлової нерухомості віднесені також садовий або дачний будинок, земельна ділянка, на якій розташований чи буде збудований такий об’єкт, і навіть частка у праві власності на таке майно. Але якщо це лише земельна ділянка, без реального житла на ній, — чи це дійсно є вирішенням житлового питання? Для багатьох очевидно, що ні.

Непрозорість реальних витрат

Оплата за проведення оцінки нерухомого майна, вчинення нотаріальних дій, адміністративний збір за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, інші обов’язкові податки, збори та платежі не можуть бути оплачені за рахунок наданої допомоги — так зазначено в Порядку № 1176.

Для переселенця з невеликими доходами чи з нестабільним фінансовим становищем ці додаткові витрати можуть стати суттєвою перепоною. Вони цілком можуть перекреслити перевагу самого ваучера. Таким чином, навіть отримавши ваучер 2 млн грн, людина мусить витрачати власні кошти ще на «побічні» витрати, які можуть бути значними — і це не завжди враховується в публічних анонсах нової житлової програми.

Верифікація проживання на ТОТ. Документальне підтвердження факту проживання на тимчасово окупованих територіях інколи буває ускладненим — це питання слід вирішувати не тільки через міжреєстрову координацію, але й через можливість застосування альтернативних доказів.

Багато випадків, коли переселенці, які були змушені покинути своє постійне місце проживання через тимчасову окупацію ще 2014 року, ставали переселенцями вдруге або втретє, а інформація про первісне переміщення могла «загубитися» чи затертися при переоформленні довідки ВПО. Також багато таких переселенців, хто взагалі не оформлював собі довідку ВПО, не маючи наміру стикатися з зайвим клопотом (якщо не потребував допомоги від держави у вигляді пенсій чи соціальних виплат), або таких, яким довідку ВПО було скасовано з різних причин, а поновлювати статус не було причин чи бажання. Оскільки фактично вони підпадають під статус внутрішньо переміщених осіб, тому можуть ініціювати питання оформлення довідки ВПО, щоб податися на житлову програму.

Ризики реалізації на місцевому рівні. Розглядають заяви комісії, які утворюються уповноваженими органами (районними/міськими/селищними радами, військовими адміністраціями). Комісії підзвітні та підконтрольні уповноваженим органам. Вони можуть бути новоствореними для роботи виключно за Порядком № 1176, або їхні функції можуть бути покладені на вже існуючі комісії, що займаються питаннями надання компенсацій за зруйноване та знищене житло.

Якщо так станеться, що місцева комісія занадто завантажена або недостатньо професійна, багато заяв можуть «зависнути». Це означає, що на практиці можуть виникати зволікання, непрозорість, упереджені рішення тощо. Убезпечити від можливих корупційних ризиків  могли б певні заходи на кшталт публічних списків заявників і отримувачів (із захистом персональних даних), відкритого моніторингу черг, строків розгляду та видачі ваучерів — як це відбувається, наприклад, за проєктом «Житлові приміщення для ВПО».

Порядок № 1176 передбачає зупинення розгляду питання про фінансування у випадку відсутності достатніх коштів у виконавця програми до моменту надходження коштів. Тобто, навіть схвалений ваучер не гарантує, що кошти на нього будуть одразу зараховані — можливі затримки. А згадуючи проблеми, що виникали в попередніх житлових програмах, зважаючи також на існуючі складнощі у фінансуванні першочергових потреб держави на обороноздатність, такі затримки можуть бути досить тривалими.

Висновок

Постанова №1176 — це важливий, довгоочікуваний крок держави до адресного вирішення житлового питання для ВПО, які жили на тимчасово окупованих територіях України. Вона поєднує політичний імператив — повернути до нормального життя ветеранів і вразливих переселенців — з інструментами сучасної цифрової адміністрації. Проте  успіх програми залежатиме від деталей реалізації: наскільки швидко і якісно зможуть налагодити прийом і перевірку заяв, наскільки ефективно працюватимуть механізми контролю, і чи вдасться поєднати ваучери з іншими державно-приватними фінансовими інструментами.

Без реальної, прозорої та масштабної реалізації постанова ризикує стати влучною, але недоступною мрією для деяких з переселенців. Якщо ж усі механізми запрацюють, це може стати одним із тих рішень, які не лише дадуть людям дах над головою, але й відновлять людську гідність після втрат і вимушених переселень.

Титульне фото до статті: depositphotos.com       

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.