Чернігівський громадський комітет захисту прав людини: 26 років допомоги тим, хто потребує

Дата публікації: 19.12.2025

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

«Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» (далі — ЧГКЗПЛ) — це членська організація Мережі правового розвитку, що вже понад чверть століття працює заради створення суспільства, в якому кожна людина почувається захищеною. Команда надає безоплатну правову допомогу, спеціалізується на протидії гендерно-зумовленому насильству (ГЗН) та торгівлі людьми, навчає представників громад та суб’єктів взаємодії. Завдяки підтримці благодійної платформи GlobalGiving у 2025 році організація продовжує системну роботу, охоплюючи допомогою сотні людей.

Чверть століття на варті прав людини

«Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» працює з 1999 року. За цей час організація стала однією з найавторитетніших правозахисних структур не лише в регіоні, але й в Україні загалом.

«Надаємо понад 1200 юридичних консультацій на рік. Щодо вторинної правничої допомоги, то це 90% виграних справ у судах. Також маємо низку прикладів успішних справ у Європейському суді з прав людини», — розповідає  юристка ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини», юристка Ірина Бірюк.

Організація є співзасновницею і членом Української Гельсінської спілки з прав людини, членом Мережі правового розвитку, Освітнього будинку з прав людини, Коаліції НУО з протидії торгівлі людьми, яку очолює керівниця програм ЧГКЗПЛ Наталія Кулікова.

Більшість фахівців/чинь ГО мають міжнародний досвід стажування або навчання на теми захисту прав людини за кордоном. Організація тісно співпрацює з судами, органами поліції та прокуратури.

Допомога доступна для всіх

Команда організації — це десятеро фахівців/чинь: виконавчий директор, керівниця програм, бухгалтер, фінансова директорка, комунікаційна менеджерка, двоє кейс-менеджерів, двоє юристів/ок та експертка з гендерно-зумовленого насильства у Харківській області.

«Кількість людей у команді невелика, але робота, яку здійснюємо, глобальна. Працюємо не лише на Чернігівщині, але й поширюємо свій вплив на Сумську та Харківську області», — зауважує Ірина Бірюк.

На фото: юристки ЧГКЗПЛ Юлія Пилипенко та Ірина Бірюк

У сусідніх областях фахівці/чині організації проводять інформаційно-просвітницькі сесії щодо протидії гендерно-зумовленому насильству. А звернутися по юридичну допомогу й отримати вичерпну фахову консультацію можуть люди з будь-якого куточка світу.

«Ми не зважаємо на місце реєстрації або проживання, на соціальний статус, розмір доходів — допомагаємо всім», — наголошує Ірина Бірюк.

Разом із тим, певні обмеження у роботі ЧГКЗПЛ все ж таки має. Юристи/ки не працюють із кримінальними справами, де людина є підозрюваною або обвинуваченою, та не займається захистом у справах про адміністративні правопорушення.

Як люди дізнаються про організацію

Щороку організація проводить від 100 до 200 інформаційно-просвітницьких сесій у різних локаціях: тренінгових центрах поліції, закладах освіти, центрах зайнятості, безпечних просторах, модульних містечках, місцях компактного проживання переселенців.

«На заходах ми завжди розповідаємо, що у нас є юристи, які надають безкоштовно правничу допомогу. Черезтинне радіо* працює дуже ефективно. Ті люди, які до нас вже зверталися, радять зробити те саме своїм знайомим, родичам, колегам, тому що ми: а) допомогли, б) безкоштовно, в) виграли справу. Деякі кажуть: “Ми й не знали, що в цьому житті можна щось отримати безкоштовно, і це щось ще й якісне”», — пригадує Ірина Бірюк.

Також людей до організації скеровують державні органи та установи. Зокрема, підрозділи поліції, що відповідають за протидію домашньому насильству, часто перенаправляють до ЧГКЗПЛ постраждалих.

Тривожна статистика ГЗН

За словами Ірини Бірюк, тема гендерно-зумовленого насильства в роки повномасштабної війни набирає обертів. Хоча статистика говорить зворотне. Якщо у 2022-2023 роках кількість звернень до поліції щодо фактів насильства зростала, то у 2024-2025 роках вона колосально знизилися.

«Про що говорить зменшення кількості звернень? Про те, що дуже багато жінок виїхали за кордон і не повернулися до своїх кривдників-чоловіків, що дуже багато кривдників мобілізовані, а також про те, що є багато кривдників, які продовжують чинити насильство над своїми близькими, але вони ховаються вдома від мобілізації і шантажують своїх жінок: “Якщо ти викличеш поліцію — мене мобілізують, я через місяць загину, і будеш винна у цьому тільки ти”. Ось чому все це терпиться», — пояснює Ірина Бірюк.

Як юристка Ірина Бірюк помічає, що випадки насильства стають ще більш жорстокішими. 

«Я 11 років працюю в організації та допомагаю людям. Іноді здається, що я вже все бачила, мене нічим не здивуєш. Але знову і знову трапляється якийсь випадок, що не просто дивує, а шокує», — зауважує Ірина Бірюк.

Під час інформаційних кампаній фахівці ГО постійно наголошують на тому, що якщо партнер б’є — значить, то це точно не про любов, а виховувати дітей фізичними покараннями — це не нормально.

«Гендерно-зумовлене насильство, в тому числі домашнє насильство, — це коло насильства, яке потрібно розривати. Якщо цього не робити, воно буде повторюватися. Американська дослідниця Леонора Валкер  дослідила механізм циклу домашнього насильства. Якщо воно було один раз, воно обов’язково буде вдруге, втретє і вп’яте. Діти, які стали свідками насильства, в подальшому моделюватимуть поведінку: або  постраждалої , або кривдника, і переноситимуть це ганебне явище у наступні покоління», — акцентує Ірина Бірюк.

Нове життя без насильства

ГО допомагає постраждалим від гендерно-зумовленого насильства комплексно: забезпечуючи їх медичною, психологічною, гуманітарною допомогою, юридичним супроводом, навіть підтримує у відкритті власної справи. У скарбниці історій успіху Чернігівського комітету — сотні випадків. Одну з таких історій Ірина Бірюк наводить для прикладу.

До ЧГКЗПЛ звернулася жінка — жителька невеликого населеного пункту, яка багато років страждала від домашнього насильства. Кривдник — чоловік, батько її дітей. Те, що жінка отримала розчулення, не допомогло — кривдник все одно не давав спокійно жити. Оскільки чоловік був однією з впливових осіб у громаді, жінка не мала підтримки у близькому колі.

«На свій страх і ризик вона вирішила поставити крапку в цьому питанні та звернулася до нашої організації і до поліції. В один із днів вона викликала поліцію, поліція склала  терміновий заборонний припис — заборонила чоловікові наближатися до дітей і до жінки на добу. За цю добу вона зібрала речі, які змогла зібрати, і виїхала в Чернігів. У Чернігові ми її певний час переховували. Далі з партнерськими організаціями перенаправили до Києва, де вона проходила реабілітацію», — розповідає Ірина Бірюк.

Через тривале перебування у стресовому середовищі, побоях, психологічному тиску фахівці/чині виявили багато хронічних захворювань як у постраждалої жінки, так і в її дітей. Жінка вирішила не повертатися додому та розпочинати життя з чистого аркуша у столиці.

«Вона перекваліфікувалася, почала працювати взагалі в іншій сфері діяльності, допомагаючи іншим людям. Зараз живе інше життя, часто нам телефонує і говорить, що не шкодує про те, що попросила допомоги», — ділиться Ірина Бірюк.

Торгівля людьми — небезпека поряд

Як показує досвід ЧГКЗПЛ, в умовах війни тема торгівлі людьми стала ще актуальнішою. Це пов’язане з тим, що багато людей втратили здоров’я, роботу, залишилися без житла або їхнє житло пошкоджене. Як наслідок, люди приймають ризиковані пропозиції на працевлаштування, не переглядаючи умов.

«Іноді люди впевнено кажуть: “Я не потраплю в ситуацію торгівлі людьми, адже я не виїжджаю за кордон”. Це — міф. За статистичними даними, більшість людей потрапляють у такі ситуації в Україні, і це — чоловіки. Найчастіше йдеться про трудову експлуатацію», — каже Ірина Бірюк.

Навчання суб’єктів взаємодії

Для протидії ГЗН та торгівлі людьми організація проводить навчальні тренінги для суб’єктів взаємодії у громадах.

«Ми збираємо всіх: щоб поліція знала, куди далі вона має перенаправляти факти викликів; щоб служба у справах дітей знала, як і в які терміни реагувати на факти порушення прав дітей; щоб центри надання соціальних послуг знали, які органи та установи і в яких випадках мають діяти. Наше завдання — щоб всі один із одним були, як ланцюжок. Адже якщо якась ланка випадає, допомога не надається так, як вона має надаватися», — пояснює Ірина Бірюк.

«Законодавство у нас в Україні — одне з найкращих, а його виконання — насправді одне з найгірших. Тому ми навчаємо, щоб люди знали, розуміли повноваження кожної структури і діяли відповідно до національного законодавства», — наголошує Ірина Бірюк.

Правова допомога у воєнний час

Крім того, що війна загострила болючі проблеми мирного часу, вона додала низку інших викликів. Жителі прифронтових громад звертаються до ЧГКЗПЛ з запитами про те, як подати заяву на компенсацію знищеного або пошкодженого майна, отримати законні виплати для внутрішньо переміщених осіб на покриття комунальних послуг.

Одна з нещодавніх складних справ ГО стосується родини, у якої під час балістичного удару по Чернігову загинув родич. Пенсійний фонд відмовив родині у нарахуванні виплат які належать їм за законом. 

«Я склала позовну заяву до адміністративного суду. Справа відкрита, призначено судове засідання. Як буде далі, чи вдасться нам виграти, довести цю справу до логічного кінця — покаже час. Такі справи важкі, люди у відчаї. Тому що, коли вони звертаються до адвокатів, то витрачають значні суми коштів за послуги з підготовки позовних заяв. Ми ж допомагаємо безкоштовно», — підкреслює Ірина Бірюк.

GlobalGiving: про стабільність і впевненість

За роки роботи «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» став справжнім оплотом для тисяч людей, які потрапили у скрутні обставини. Хоча іноді організація і саме переживає не найкращі часи, вона ніколи не зупиняється.

«Нашій організації 26 років, і чи є фінансування, чи немає — ми все рівно допомагаємо людям», — зазначає Ірина Бірюк.

Гнучке фінансування від GlobalGiving у 2025 році стало для ГО гарантією продовження стабільної роботи.

«Це фінансування — про стабільність і це про впевненість у завтрашньому дні. Це — можливість проводити регулярні заходи, регулярні виїзди в громади, безперешкодно допомагати більшій кількості людей», — наголошує Ірина Бірюк.

За підтримки GlobalGiving організація проводить один інформаційно-просвітницький захід на місяць, який завжди поєднується з відкритим спілкуванням людей із юристами. Учасники/ці заходів можуть на місці отримати допомогу або отримати відповідь на питання, що турбує. Протягом місяця юристи/ки надають більше сотні індивідуальних консультацій.

Зважаючи на хитке сьогодення, Чернігівський комітет не наважується планувати майбутнє у довгостроковій перспективі. Щонайменше, організація прагне продовжувати надавати правничу допомогу, проводити інформаційно-просвітницькі заходи, працювати з громадами, навчати представників громад.

«Із побажань на новий рік — додати хоча б ще одного юриста в організацію, щоб охопити ще більше людей допомогою, і далі захищати найвразливіших, докладати зусиль для перемоги правди і права», — резюмує Ірина Бірюк.

Примітка. Черезтинне радіо* — передача інформації з вуст у вуста, те саме, що російською «сарафанное радио».

Матеріал створила ГС «Мережа правового розвитку» за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving. Зміст публікації є виключно відповідальністю Мережі правового розвитку.

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.