Трансформація досвіду: як адвокація змінила підхід до ветеранської підтримки у громадах

Дата публікації: 20.12.2025

Авторка: Оленка Гелетюк, експертка з комунікацій, засновниця і головна редакторка «ГЛУЗD»

Повернення ветеранів до громад, розвиток ветеранської політики на місцевому рівні та підтримка ветеранського підприємництва потребують системних рішень, партнерства та постійної адвокації. Про результати дворічної роботи, напрацьовані інструменти для громад і практичні виклики впровадження ветеранської політики поділилась Мережа правового розвитку під час заходу, який організувала гуманітарна організація «Людина в біді» за фінансування Чеської агенції розвитку.

Адвокація як наскрізний елемент ветеранської політики

«Кожен наш адвокаційний крок, який можливо, видається не стосується прямої підтримки ветеранів, є великим кроком вперед для підтримки ветеранської політики вцілому, яка має бути націленою на те, щоб громади зустрічали втеранів, а не ветерани адаптовувалися заново в громади, з яких пішли захищати Україну»,  — наголосила виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна.

Протягом двох років реалізації проєкту «Віднова» було застосовано комплексний підхід, що поєднував дослідження, адвокацію та розробку практичних інструментів для посилення спроможності громад формувати і впроваджувати стратегічні рішення.

«Адвокація — це не окрема активність, а процес, який потребує постійної адаптації до контексту. Ми завжди намагалися просувати інститут підтримки ветеранів і ця тема була наскрізною у всіх наших активностях впродовж двох років. І результати адвокації теж варто оцінювати загалом», — каже координаторка адвокаційного компоненту проєкту «Віднова», директорка з розвитку правових сервісів Мережі правового розвитку Дар’я Ковальчук.

Практичним результатом першого року реалізації проєкту стало напрацювання чек-листа зі створення ветеранських просторів. Основним у процесі роботи із цією темою став висновок, що ключовим принципом у роботі з ветеранами має бути готовність громади до їх повернення.

Досвід Тлумацької громади

Практичний досвід реалізації ветеранської політики представили на прикладі Тлумацької громади. У громаді розроблено та затверджено стратегію ветеранської політики до 2027 року, яка визначає ключові напрями підтримки ветеранів і членів їхніх сімей.

На основі стратегії ухвалено чотири цільові програми, що охоплюють підтримку родин загиблих, розвиток ветеранського спорту, соціальну підтримку ветеранів та питання поховання. Такий підхід дозволив закріпити ветеранську політику на рівні місцевих програм.

Окремо презентували концепцію ветеранського простору, яку громада напрацювала в 2025 році за підтримки експертів Мережі правового розвитку і фінансової підтримки Чеської агенції розвитку. Сьогодні громада використовує концепцію під час переговорів з міжнародними партнерами. 

«Ветеранський простір — це не тільки про послуги, а про середовище, в якому ветеран відчуває себе прийнятим»,  —  наголошує начальниця відділу у справах ветеранів Тлумацької громади Леся Грабовецька.

Запропонована модель передбачає можливість тимчасового проживання, надання комплексних послуг, а також інтеграцію з медичною та реабілітаційною підтримкою.

«Не знаю, чи є в Україні такий ветеранський простір, який би передбачав і кімнати для ветеранів, які опинилися в складних життєвих обставинах, з можливістю тимчасового проживання, віддалені робочі місця для ветеранів та фахівців. А також працівників ЦНАПу, пенсійного фонду, центру зайнятості та фахівців із супроводу»,  —  розповідає про майбутній простір Леся Грабовецька.

Серед пріоритетів подальшої роботи представники громади визначили забезпечення доступності, розвиток ветеранського спорту, зокрема адаптивних дисциплін, та психологічну підтримку ветеранів і членів їхніх родин.

«Віднова» надала громаді не лише документи, а й системне бачення, навички аналізу потреб та інструменти для захисту інтересів ветеранів. Це дозволило перейти від точкового реагування на проблеми до довгострокового стратегічного планування.

Таким чином, успіх «Віднови» в Тлумацькій громаді є не просто локальним досягненням, а доказом концепції: інвестиції в місцеву політику та інфраструктуру створюють родючий ґрунт, на якому можуть проростати та масштабуватися цільові сервісні ініціативи, такі як підтримка підприємництва.

Фахівці із супроводу ветеранів: досягнення та виклики

Впровадження адвокаційного компоненту дозволила виявити «на полях» низку системних проблем та прогалин у державній ветеранській політиці. Аналіз цих викликів є критично важливим для подальшого розвитку ефективних механізмів підтримки та уникнення дублювання помилок у майбутньому. Робота над цими питаннями вимагає скоординованих зусиль на локальному та національному рівнях.

Інститут фахівців із супроводу ветеранів є ключовим елементом системи реінтеграції. Адвокаційні зусилля дозволили не лише підтримати їхню роботу, але й виявити як позитивні зрушення, так і невирішені проблеми.

Завдяки активній адвокації та діалогу з Міністерством у справах ветеранів вдалося врегулювати проблему з оплатою праці фахівців та розширено вимоги до освіти (дозволено рівень бакалавра будь-якої галузі знань), що значно спростило пошук кадрів у громадах.

Представниця Міністерства у справах ветеранів Ірина Положежна поінформувала про нормативну базу, зокрема постанови Кабінету Міністрів України №881, №879 та №868, а також про професійний стандарт, який передбачає наявність вищої освіти не нижче рівня бакалавра.

Станом на момент заходу в більшості громад уже введено відповідні посади, а фахівцями опрацьовано понад 111 тисяч звернень і надано понад 519 тисяч заходів підтримки. Водночас учасники дискусії звернули увагу на низку проблемних питань. 

Серед неврегульованих питань існує проблема відсутності чітких протоколів взаємодії фахівців із супроводу з медичними закладами (питання медичної таємниці) та пенітенціарними установами. Це створює правову невизначеність та обмежує можливості надання допомоги.

Окрім того, існує ризик покладання на фахівців обов’язків, що виходять за межі їхньої компетенції, зокрема надання кваліфікованої правничої допомоги. Цю функцію має виконувати система безоплатної правничої допомоги (БПД) у тісній співпраці з фахівцями.

«Є запит на чіткі алгоритми роботи з ветеранами, зокрема в складних випадках  (зокрема в контексті роботи з ветеранами в місцях позбавлення волі та доступу до електронних сервісів), де сьогодні бракує рішень», — наголосили присутні під час обговорення. 

Ірина Положежна зазначила, що запити на таку підтримку надходили з кількох регіонів, зокрема з Кіровоградської, Львівської та Хмельницької областей, що свідчить про системність проблеми. Ця категорія осіб не втрачає статусу ветерана, однак потребує розробки специфічного алгоритму дій для фахівців із супроводу. Такий алгоритм має враховувати безпекові, юридичні та етичні аспекти взаємодії, а також чітко розмежовувати повноваження фахівця та адвоката системи БПД.

Виявлені виклики чітко вказують на необхідність переходу від окремих пілотних проєктів до розробки системних, узгоджених на національному рівні рішень, які б забезпечили сталість та ефективність ветеранської політики в Україні.

Розвиток ветеранського підприємництва: досвід «Відвага до бізнесу»

Проєкт «Відвага до бізнесу», який реалізувала чеська гуманітарна організація «Людина в біді» у партнерстві з Львівською міською радою був спрямований на розвиток ветеранського підприємництва та передбачав комплексну модель підтримки, що поєднувала навчання, менторський супровід, грантову допомогу, психосоціальну підтримку та промоцію бізнесів.

Грантова складова передбачала співфінансування: до 200 тисяч гривень коштом донора та 100 тисяч гривень — із міського бюджету. Навчальна програма включала десятиденний інтенсив, у межах якого учасники опрацьовували питання фінансів, маркетингу, презентації бізнесу, розвитку soft skills, лідерства та ментального здоров’я. Окрему увагу приділяли створенню промоційного контенту та питанню доступності бізнесу.

За період реалізації проєкту навчання пройшли 226 осіб, які також отримали індивідуальні консультації та мали змогу відвідати тренінги. У межах цього проєкту підтримку отримали 100 ветеранських бізнесів, 48 з яких були новоствореними. У результаті реалізації проєкту створили 154 робочі місця.

Серед учасників програми — ветерани, члени сімей військовослужбовців та внутрішньо переміщені особи. Загальний бюджет проєкту склав близько 24 мільйонів гривень донорських коштів і понад 10 мільйонів гривень коштів міського бюджету. Донор також взяв на себе сплату податку на гранти для отримувачів.

Ветерани — учасники програми — зазначали, що підтримка дала змогу не лише розвинути підприємницьку діяльність, а й посилити соціальний вимір бізнесів. 

В межах проєкту реалізуються додаткові інструменти підтримки ветеранського підприємництва, серед яких регулярні ярмарки ветеранського бізнесу, мапа ветеранських підприємств, крамниця ветеранської продукції при Центрі підтримки підприємництва, а також промоція через міські інформаційні канали. Підприємці також залучаються до бізнес-кластерів і міжнародних виставок, що сприяє підвищенню видимості ветеранського бізнесу.

Як зазначають учасники проєкту, сформовані спільноти ветеранських підприємців, які стають майданчиком для взаємної підтримки та обміну досвідом, також дуже сприяють інтеграції ветеранів у цивільне життя.

Що далі

Вивчені уроки проєктів «Віднова» та «Відвага до бізнесу» переконливо доводить високу ефективність комплексних та партнерських моделей підтримки ветеранів. Синергія між розбудовою інституційної спроможності на рівні громад та наданням цільових послуг створює стійкий і довготривалий ефект. Ключовими факторами успіху стали партнерство між громадським сектором та органами місцевого самоврядування, гнучкість у реагуванні на потреби людей, які отримують підтримку, та комплексний підхід, що поєднує фінансові й нефінансові інструменти підтримки.

Ключові уроки, які мають стати основою для планування майбутніх ініціатив:

1. Синергія є ключовою: найбільш стійкі та масштабні результати досягаються через тісну синергію між громадським сектором, який приносить експертизу та гнучкість, та органами місцевого самоврядування, які забезпечують інституційну підтримку та ресурси.

2. Комплексність важливіша за обсяг фінансування: ефективна підтримка, особливо у сфері підприємництва, вимагає поєднання навчання, менторства, психосоціального супроводу та фінансування. Надання лише грантів без відповідної підготовки є значно менш ефективним.

3. Політика та інфраструктура — основа для послуг: проєкт «Віднова» довів, що створення локальних стратегій та ветеранських просторів формує фундаментальну основу, без якої проєкти, подібні до «Відваги до бізнесу», не могли б досягти системного та сталого впливу.

4. Необхідність гнучкості та адаптивності: програми підтримки мають бути гнучкими, щоб оперативно реагувати на нові виклики та потреби, що постійно змінюються. Прикладами такої адаптивності є рішення про дофінансування учасників з рейтингового списку або сплата податку на грант за рахунок проєкту.

Матеріал підготувала Мережа правового розвитку у співпраці з гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки Чеської агенції розвитку.

Викладені в матеріалі висновки, інтерпретації зібраної інформації тощо є виключно позицією авторів і не відображають думок донорів і партнерів проєкту.

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.