Досягнення та виклики стратегічного планування у прифронтових громадах Півдня

Дата публікації: 29.01.2026

Авторка: Юлія Білик, комунікаційна менеджерка Мережі правового розвитку

Упродовж 2023-2025 років три громади Півдня пройшли шлях від дослідження потреб, викликів і потенціалу до поетапного впровадження своїх стратегічних планів, напрацьованих у співпраці з Мережею правового розвитку в партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансування уряду Великобританії. Зокрема, в 2025 році Мішково-Погорілівська та Шевченківська громади Миколаївської області і Білозерська Херсонської області оцінювали ефективність реалізації власних стратегій, розробляли  плани заходів, знайомилися з кращими практиками  громад Черкащини у сфері надання муніципальних послуг. Чого досягли громади у підсумку, читайте далі.

Стратегічне планування в умовах кризи

У результаті трирічної співпраці кожна з громад-учасниць проєкту отримала три стратегічні та програмні документи (загалом — дев’ять документів). Перший із них — це стратегія розвитку громади з перспективою до 2030 року.

«За три роки громади пройшли довгий і сповнений викликів шлях. Перед тим, як взятися за підготовку стратегій, вони детально аналізували свій безпековий, економічний та соціальний контекст. Створені стратегії розраховані не лише на відновлення як комплексний процес. Адже в них також інтегровані механізми реагування на надзвичайні ситуації та ризики погіршення політико-економічної ситуації», — зазначає виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна.

У процесі створення стратегій громади зіштовхнулися з низкою перешкод, як-от: низька залученість зацікавленість сторін, дефіцит кваліфікованих кадрів та обмежена кількість сталих локальних партнерів. Ще одна перешкода — динамічність контексту, коли швидкі зміни безпекової та соціально-економічної ситуації безпосередньо впливали на актуальність і наповнення стратегічних рішень. Показовим прикладом є Білозерська громада, яка межує як з громадами Херсонської області, де проходить лінія зіткнення, так і з громадами Миколаївської області. Розташування створює додаткові ризики та потребує гнучкості у стратегічному плануванні.

«Розробляючи першу стратегію, ми намагалися врахувати потреби всієї громади. У підсумку 2024 року ми вже мали повноцінний документ. Але, з огляду на розташування нашої громади та наближення фронту, нам із Мережею правового розвитку довелося вносити корективи в режимі реального часу. Потім ми оновили стратегію з середньостроковою перспективою до 2028 року. Дисбаланс у розвиток громади вносить той факт, що ми не можемо чітко планувати, наприклад, майбутню відбудову медичних закладів. Адже не розуміємо ані потреб, ані кількості, ані формату відбудови — будівництво чи капітальний ремонт»,  — розповідає заступник начальника Білозерської селищної військової адміністрації Олексій Журавленко.

У процесі оновлення стратегій розвитку громади також враховували вимоги стратегічної екологічної оцінки (СЕО) як невід’ємного елементу стратегічного планування. Це дозволяє інтегрувати екологічні міркування, потенційні ризики та обмеження безпосередньо в логіку реалізації стратегічних рішень і підвищує якість та сталість управлінських рішень.

Дієві рішення та партнерства

Наступним логічним етапом реалізації стратегій розвитку громад стало напрацювання планів заходів їхнього впровадження на 2026–2027 роки. Станом на січень 2025 року плани заходів фіналізовані в усіх громадах-учасницях проєкту. У межах експертного супроводу створені технічні завдання до проєктних ініціатив, передбачених у стратегіях. Як прикладний інструмент для переходу від стратегічних рішень до практичної реалізації, технічні завдання корисні, зокрема, для структурованого планування проєктів, формування бюджетів, підготовки заявок на фінансування.

«Напрацьовані стратегічні документи формують єдину систему управлінських рішень, на яку громади можуть спиратися як у стратегічному, так і в щоденному управлінні. Зокрема, проєктні картки, включені до планів заходів, можуть використовуватися як практичні шаблони для підготовки заявок на грантові програми та залучення зовнішніх ресурсів», — зауважує експертка зі стратегічного планування та управління Світлана Сельдіна.

Залучення ресурсів керівники громад називають другим за значимістю питанням після питання безпеки. Увага цільових громад спрямована як на власні надходження та можливості їхнього примноження, так і на кошти з зовнішніх джерел.

«Ми боремося за власні надходження громад: намагаючись зберегти зайнятість місцевих фізичничних-осіб підприємців, підтримуючи аграріїв та інші сфери бізнесу, в тому числі допомагаючи їм брати участь у грантових програмах. Адже чим більш активними будуть зацікавлені сторони, тим легше буде органам місцевого самоврядування втілювати стратегічні плани», — акцентує голова Шевченківської громади Олег Пилипенко.

За результатами 2025 року, громадські організації Шевченківської громади залучили на інфраструктурні проєкти у громаді майже 20 млн грн. Зважаючи на цей колосальний успіх, громада докладатиме зусиль для його масштабування в наступні роки. Йдеться про створення у громаді коаліції локальних організацій та подальше прийняття місцевої програми, яка би передбачала механізми участі громадськості у співфінансуванні потреб громади.

Експертна підтримка громад

Починаючи з етапу реалізації стратегій, громади перейшли до регулярного моніторингу їхнього виконання. Це дозволяє зіставляти плани з фактичним прогресом та у разі виявлення неефективних рішень своєчасно коригувати дії. Як прикладний управлінський інструмент моніторингові звіти фіксують статус виконання, пояснюють причини відхилень, формують перелік рекомендацій і слугують підставою для оновлення стратегічних документів та планів заходів. Саме завдяки моніторингу стратегія для громад залишається живим інструментом управління, а не формальною декларацією.

Із 2025 року за результатами моніторингу та на запит громад Мережа правового розвитку надає експертну підтримку у підготовці рішень за пріоритетними напрямами, визначеними як критичні або недостатньо опрацьовані під час реалізації стратегій. Зокрема, у Шевченківській громаді експерти супроводжують процес безпекового аудиту.

Крім того, у Мішково-Погорілівській громаді розпочалася робота зі створення Програми розвитку кадрового потенціалу органу місцевого самоврядування. Для цієї громади, як і для двох інших учасниць проєкту, питання кадрової стійкості набуло особливої актуальності в умовах тривалих змін і зростання управлінських навантажень. Майбутня Програма покликана систематизувати підходи до залучення, утримання та розвитку фахівців, створити передумови для безперервного професійного зростання персоналу, забезпечити інституційну пам’ять і сталість управлінських процесів.

«На сьогодні бачимо потребу провести аудит кадрового резерву, тому що події динамічно змінюються, вводяться нові посади, з’являються нові пріоритетні напрями. І нам би дуже хотілося, щоб на завершення нашої співпраці з Мережею правового розвитку ми мали чітку стратегію нашої, вже мирної, праці», — зазначає голова Мішково-Погорілівської громади Андрій Ботанін.

Посилення кадрової спроможності

Стратегічним плануванням у громадах опікуються робочі групи з числа керівників та працівників структурних підрозділів органів місцевого самоврядування, місцевих установ, органів правопорядку. Ці люди були залучені до розробки стратегій розвитку, створення планів заходів, моніторингових звітів у форматі фасилітованих сесій та онлайн практикумів. Окрім того, в межах проєкту учасники й учасниці робочих груп мали змогу розвивати свої професійні навички під час тренінгів і навчальних візитів в інші українські громади.

У 2024 році представники/ці цільових громад проєкту ознайомлювалися з практиками організації та надання адміністративних послуг у громадах Дніпропетровської області, а в жовтні 2025 року відвідали п’ять громад Черкаської області. Цього разу вивчали практичні рішення у сфері організації муніципальних послуг, оптимізації управлінських процесів та підвищення якості сервісів. Навчальні візити були спрямовані не лише на обмін досвідом, а й на формування міжмуніципальних партнерств, розвиток горизонтальних зв’язків між громадами та адаптацію партнерських практик до власного управлінського й ресурсного контексту.

«Наша поїздка була спрямована на вивчення дієвих локальних рішень, які можна адаптувати для розвитку власної громади. Адже досягнення інших дають можливість пришвидшити впровадження змін із урахуванням усіх ризиків та вибудувати більш якісні послуги для людей. Від кожної громади ми почерпнули цінні інструменти та рішення, які можуть бути корисними для застосування у нашій громаді», — ділиться враженнями голова Шевченківської громади Миколаївської області Олег Пилипенко.

Під час візиту у Шевченківську громаду Черкаської області, де народився і виріс Тарас Шевченко, дві Шевченківські громади уклали меморандум про співпрацю. Як втілення передбачених документом спільних дій — намір Шевченківської громади з Миколаївщини навесні 2026 року привезти школярів у партнерську громаду з Черкащини, не тільки для екскурсії, але й для того, щоб висадити у своїх селах саджанці дубів із Шевченкового краю.

Теми всіх навчальних візитів та різного формату заходів визначалися відповідно до потреб громад. З-поміж тематик тренінгів, що відбулися у 2025 році, — налагодження партнерств між органами місцевого самоврядування, організаціями громадянського суспільства та бізнесом, особливості комунікації з постраждалим від війни населенням та застосування принципів ненасильницької комунікації, комунікація та взаємодії із ветеранами та членами їхніх сімей, розвиток навичок управління командою, моніторинг та оцінка реалізації стратегії розвитку.

Вивчені уроки

20 січня 2026 року у Миколаєві цільові громади, залучені у проєкті експерти, представники органів місцевого самоврядування, виконавчих органів влади, партнери та команда Мережі правового розвитку зібралися на фінальний діалоговий захід. Ця зустріч стала простором, де обговорили всі результати, оцінили прогрес, окреслили цілі на майбутнє.

Працюючи у малих групах, учасники/ці заходу виокремили перелік ключових уроків, вивчених завдяки трирічній роботі. З-поміж них найчастіше згадували наступні.

1. Люди — найцінніший капітал 

«На початковому етапі створення стратегії великою проблемою для нас було залучити до процесу зацікавлені сторони. Робота була поділена за п’ятьма категоріями, і на деяких етапах траплялося так, що з певного сектору були присутніми тільки декілька представників. Наприклад, з сектору бізнесу троє осіб — це ті підприємці, які залишилися у громаді. На сьогодні і їх уже немає: їхній бізнес зруйнований, знищене майно — вони виїхали з громади», — окреслює проблематику заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Білозерської селищної ради Олександр Василенко.

«Хоча за три роки, протягом яких ми розробляли стратегію, багато людей звільнилося і залишили громаду, ми розвиваємося і крокуємо у ногу з актуальними потребами. Нас підтримують громадські та благодійні організації, а на базі одного з найбільш віддалених населених пунктів ми створили ветеранський простір. У громаді є проактивна молодь та підтримка зусиль влади в реалізації проєктів. Ми прислухаємося до думок людей і всі тісно співпрацюємо, бо люди — найцінніший наш ресурс», — наголошує посадовець.

2. Жителі громад потребують підготовки до змін

Аналізуючи процес створення стратегій, керівники громад звертають увагу на декілька відкриттів. По-перше, уявлення про пріоритети громади, виділені робочими групами, іноді не збігалися з реальністю, яка відкривалася під час впровадження стратегії. По-друге, може не відповідати дійсності уявлення жителів про свою громаду. Яскравий приклад — ситуація у Шевченківській громаді, коли жителі виступили проти створення заводу з переробки матеріалів руйнувань.

«Ми мали попередні домовленості з групою компаній із бельгійським та французьким капіталом про створення на території громади, яка знаходиться між двома обласними центрами — Миколаєвом та Херсоном — заводу, який би переробляв руйнування у нові матеріали. Також був підготовлений 3D-відеоролик із детальною візуалізацією цього проєкту. Було зрозуміло: партнери заходять серйозно і надовго. Напрям дуже потрібний, оскільки є багато руйнувань і на Миколаївщині, і на Херсонщині, а під час відбудови буде потреба у великій кількості будівельних матеріалів. Але рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки для спорудження заводу громадськість не підтримала, навіть при тому, що завод зобов’язувався відремонтувати всі дороги у громаді», — розповідає голова Шевченківської громади Миколаївської області Олег Пилипенко.

Також цікавим є факт: згідно з результатами глибинного соціологічного дослідження, яке провели експерти Мережі правового розвитку у Шевченківській громаді, більшість її жителів вважають бюджетоутворюючою галуззю сільське господарство. Насправді ж 70% бюджету громади формується з надходжень від місцевих промислових підприємств. Зокрема, на території громади працює найбільший в Україні виробник томатних паст.

«Безумовно, думка людей важлива, але вона не завжди стратегічна. Тому наше завдання як органів місцевого самоврядування — більше комунікувати з людьми, доносити до них перевірені факти, дбати про те, щоб всі були на одній сторінці», — акцентує Олег Пилипенко.

3. Пріоритизація завдань — перед усім

Стратегічних напрямів, які визначили для себе громади — багато. Охопити увагою всі й одразу неможливо. Завжди доводиться обирати, яке із завдань виконувати вже сьогодні, яке можна відкласти на завтра, а яке може почекати до сприятливого моменту. Причому вибір пріоритетів має відбуватися зважено та за участі громадськості, щоб ухвалені рішення були зрозумілими.

Одним із пріоритетних напрямів у громадах є ветеранська політика. Сьогодення вимагає дієвих рішень на підтримку захисників/ць і їхніх родин. Наприклад, у Мішково-Погорілівській громаді 192 жителі громади є військовослужбовцями, а 15 — ветеранами. Окремі ветерани повідомляють про своє бажання повернутися на службу, бо не бачать себе у цивільному житті.

«Ветеран, який повертається у свою громаду і який до служби успішно займався бізнесом, не погодиться на роботу, скажімо, помічником ветерана з зарплатою у 20 тисяч гривень. Ми вивчаємо такі проблеми завдяки своїй громадській організації “Ветеранський простір”, яку створили військові, звільнені з полону та їхні дружини. Через вивчення потреб ветеранів і їхніх близьких ми намагаємося заслужити довіру захисників/ць, щоб по поверненні додому вони почувалися потрібними і захищеними», — наголошує голова Мішково-Погорілівської громади Андрій Ботанін.

Що далі

Цільові громади проєкту різні, але планують на майбутнє, дивлячись в одному напрямі. У 2026 році Білозерська, Мішково-Погорілівська та Шевченківська громади планують продовжити працювати задля підтримання безпеки, залучення фінансових ресурсів, розвитку міжмуніципального та міжнародного співробітництва. У попередні роки вони заклали гарний початок для поступового досягнення своїх цілей.

«Цей проєкт, четвертий етап якого не за горами, показує, наскільки довготривалі проєкти важливі. На початку ми могли дивитися на ситуацію під одним кутом, а зараз адаптуємося до тих умов, які, на жаль, є, і, попри все, впроваджуємо стратегічні бачення в наші розвиткові проєкти. Ми як гуманітарна організація

«Людина в біді» надзвичайно цінуємо партнерство з національними громадськими

організаціями, такими, як громадська спілка “Мережа правового розвитку”, яка має

сили, натхнення й експертизу працювати над стратегічним баченням у громадах. Це — надзвичайно важливий аргумент для того, щоб на ньому вибудовувати те, що ми зможемо побачити не лише в умовах повномасштабної війни, але і після, коли війна закінчиться», — підкреслює координаторка з питань стійкості та відновлення чеської гуманітарної організації «Людина в біді» Катерина Мацієнко.

Досвід стратегічного планування у трьох громадах був непростим. Та вивчені уроки дозволяють уникати своїх минулих помилок у майбутньому й водночас можуть знадобитися іншим громадам, які тільки починають думати про стратегічне відновлення.

«Ми знаємо, як наші громади-учасниці проєкту працювали, наскільки було важко виділити час і ресурси, щоби в умовах постійної небезпеки напрацювати нові підходи до розвитку. Здійснена робота — це наш із вами подвиг. І ми пишаємося тим, що на сьогодні є запит від сусідніх громад Миколаївської та Херсонської областей, де ми працювали, і сусідніх областей на те, щоб поширювати кращі практики та вплив нашого проєкту», — зазначає виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна.

Досягнувши відчутних змін під час участі у проєкті, громади зрозуміли, що немає нічого неможливого, якщо невпинно дієш та маєш надійну підтримку. Такою підтримкою для них і надалі залишаються Мережа правового розвитку та партнери. Відновлення тільки починається.

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.