Покрокове оформлення рапорту на звільнення з ЗСУ: як відмовитися від продовження контракту в умовах війни

Дата публікації: 02.03.2026

Право на звільнення після закінчення строку контрактної служби в українському війську існує, але його реалізація має чітку процедуру і залежить від дати укладання контракту та від того, чи має Захисник бажання цю службу продовжити. Конкретні механізми подання рапорту та його розгляду розʼяснює юрист  ГО «Північна правозахисна група» Вячеслав Пушин.   

В Україні питання контрактної служби і її завершення має особливе значення в умовах повномасштабної війни. Нарощення військового потенціалу, підписання нових контрактів і водночас — бажання окремих військовослужбовців припинити службу після закінчення строку контракту створюють певну юридичну напругу. Багатьом, хто проходить службу за контрактом у Збройних Силах України, важливо розуміти, що право на звільнення після закінчення строку контракту існує, але його реалізація має чітку процедуру і залежить від дати укладання контракту та від того, чи висловлено бажання продовжити службу. Це право закріплене законодавчо, зокрема в Законі України «Про військовий обов’язок і військову службу», хоча конкретні механізми подання рапорту та розгляду можуть мати нюанси, тому їх варто розглянути по кроках.

Нормативно-правова база

Основні положення щодо процедури звільнення з військової служби визначені такими нормативно-правовими актами:

•           Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»;

•           Закон України «Про правовий режим воєнного стану»;

•           Дисциплінарний статут Збройних Сил України;

•           наказ Міністерства оборони України щодо організації роботи з рапортами військовослужбовців;

•           внутрішні кадрові інструкції.

Ключове значення має стаття 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», яка визначає підстави звільнення під час воєнного стану. Саме ця норма встановлює можливість звільнення у зв’язку із закінченням строку контракту, укладеного після 24 лютого 2022 року. Відповідно до підпункту «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 цього Закону, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану у зв’язку з закінченням строку служби (якщо не висловили бажання продовжувати військову службу) в разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Вищезазначена підстава на звільнення має відношення як до осіб рядового, сержантського та старшинського складу, так і до офіцерів та поширюється на всі військові структури: Збройні Сили України, Нацгвардію, Прикордонну службу та інші.

Хто має право не продовжувати контракт

Критично важливо розуміти різницю між категоріями контрактників.

• Контракти, укладені до 24.02.2022 року. Такі контракти автоматично продовжуються до завершення дії воєнного стану. Відмова від продовження сама по собі не є підставою для звільнення.
• Контракти, укладені після 24.02.2022 року. Саме ця категорія військовослужбовців відповідно до чинного законодавства має право після завершення строку контракту подати рапорт про звільнення та не укладати новий контракт.

Тобто ключовою умовою є дата підписання контракту, а не дата його завершення.

Коли подавати рапорт

Типова помилка — подавати рапорт уже після закінчення контракту. В такому випадку військовослужбовець фактично продовжує виконання обов’язків служби, що створює підстави для затягування процедури.

Хоча загального правила щодо строків подання рапорту про звільнення немає, але логічно готувати документи за 1-2 місяці до закінчення строку контракту, щоб уникнути бюрократичних уповільнень. Практика, що вже склалась, підтверджує доцільність такого підходу — тоді наказ про звільнення військовослужбовця може бути виданий в останній день чинності його контракту.
До речі, в деяких підрозділах прямо кажуть про необхідність звертатися з рапортами про звільнення за три місяці до дати закінчення контракту, проте така позиція керівництва не ґрунтується на законі.

Водночас це не означає, що військовий, який не подав рапорт завчасно і з якихось причин пропустив дату закінчення строку дії контракту, вже не може звільнитися зі служби. Насправді він не втрачає своє право на звільнення на підставі підпункту «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» і після закінчення контракту — але за умови, що він не підписав новий контракт замість попереднього.
Відмова у звільненні в такому випадку є неправомірною, оскільки закон вимагає лише наявність висловленого військовим небажання продовжувати службу за укладеним під час воєнного стану контрактом, строк дії якого завершився.
Відмову у звільненні зі служби можна буде оскаржити в судовому порядку — судова практика в аналогічних справах є позитивною, навіть якщо рапорт подавався через тривалий часовий проміжок (більше півроку) після закінчення контракту.

Як підготуватися до подання рапорту

Перш ніж писати рапорт, важливо визначити базову інформацію про свою ситуацію:

• Дата укладання контракту. Як вже було зазначено раніше, це ключовий фактор. Якщо контракт підписано після початку дії воєнного стану (24 лютого 2022 року), військовослужбовець має право на звільнення за закінченням строку, якщо не бажає продовжувати службу.
• Строк контракту. Зазвичай підписуються контракти на визначений термін (6 місяців, три роки, 3-5 років тощо). Дата закінчення дії контракту визначатиме, коли можна подавати рапорт.
• Документи контрактника. Варто підготувати копію контракту або інших внутрішніх документів, що підтверджують дату укладання і закінчення строку служби. Ці документи бажано додати до рапорту або мати при собі на випадок запитів командування.
• Планування резерву. У рапорті висловлюється думка військовослужбовця щодо бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю, а також зазначається районний (міський) ТЦК та СП, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця (це вимога Положення про проходження військової служби у ЗСУ).

Як скласти рапорт: зміст, структура, формулювання

Рапорт складається у довільній формі, однак він має містити обов’язкові реквізити та відповідати основним вимогам до такого виду документів, викладеним у Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України (затверджений наказом від 06.08.2024 року № 531).

Отже, рапорт має містити наступні елементи:

• повне найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт;
• заголовок «Рапорт»;
• суть та обґрунтування порушеного питання;
• чітке формулювання своїх вимог в прохальній частині рапорту;
• перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за наявності);
• найменування займаної посади, військове звання, власне ім’я та прізвище;
• дату;
• особистий підпис.

Важливо! Рапорт має містити прохання звільнити з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану, за відсутності бажання укласти новий контракт.

Бажано, щоб формулювання підстави звільнення збігалось або було якомога ближче до змісту відповідного пункту ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Наприклад, просити звільнити з військової служби на підставі підпункту «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» у зв’язку з закінченням строку служби за контрактом, що був укладений під час дії воєнного стану, як військовослужбовця, який не висловлює бажання продовжувати військову службу.

В тексті потрібно також вказати свій ТЦК та СП (за місцем прописки), до якого має бути надіслана особова справа.

Важливо! Граматичні або стилістичні помилки (які не впливають на суть рапорту), недотримання форматування тексту (розмір відступів, шрифту, кольору чорнила, розміру та якості паперу тощо) не можуть бути підставою для відмови у розгляді рапорту.

Окрім того, Порядок організації роботи з рапортами визначає, що командиру забороняється відмовляти в задоволенні рапорту в разі, якщо до нього не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Як подати та зареєструвати рапорт

Рапорт подається безпосередньому командиру або одразу на ім’я командира військової частини. При поданні важливо:

• Упевнитися, що документ зареєстровано офіційно, з проставленням номера у журналі вхідних документів або на копії рапорту, яка залишається у військового. Це має значення для подальшого контролю строків розгляду.
• Підтримувати контакт із кадровою службою або командуванням щодо статусу розгляду рапорту.

За нормативами, паперовий рапорт військовослужбовця розглядають всі його прямі командири (начальники) у строк не більше 14 днів із дня подання його військовослужбовцем.
Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не з часу його реєстрації в службі діловодства.

Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а в разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) – дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику). У разі направлення рапорту засобами поштового зв’язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу (п. 9 розділу ІІІ Порядку організації роботи з рапортами).

У деяких військових частинах впроваджено цифрові засоби — через Державний вебпортал «Армія+» для подання рапортів онлайн, що прискорює реєстрацію й облік документів. Державний вебпортал містить необхідні шаблони/зразки рапортів, доступні користувачам «Армія+».  Правила створення електронних документів в системі «Армія+» містяться у згаданому Порядку організації роботи з рапортами, а детальний опис алгоритму роботи з програмою «Армія+» знаходиться в інструкції користувача системи. Слід зазначити, що розглядати рапорти, подані в електронній формі, мають в ті самі строки, що передбачені для паперових документів.

Типові проблеми при звільненні

Найбільш поширені ситуації, з якими стикаються військові:

•           відмова приймати рапорт;

•           вимога переписати документ без реєстрації;

•           затягування розгляду;

•           посилання на «заборону звільнення під час війни».

Останній аргумент є юридично некоректним. Воєнний стан обмежує підстави звільнення, але не скасовує їх повністю. Закон прямо передбачає випадки припинення служби навіть у цей період.

У разі бездіяльності командування можливі такі дії:

•           повторне подання рапорту;

•           подання скарги до вищого командування (Генеральний штаб ЗСУ, Міністерство оборони, оперативне командування регіону);

•           звернення до Військової служби правопорядку, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

•           судове оскарження неправомірних дій/бездіяльності керівництва.

Звернення зі скаргою до окружного адміністративного суду в більшості випадків є більш дієвим, ніж використання заходів досудового врегулювання спору. При цьому слід пам’ятати про строки звернення до суду. За загальним правилом, це 6 місяців з того часу, коли особа дізналась або мала дізнатися про порушення своїх прав. Проте ч. 5 ст. 122 КАСУ встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. З урахуванням того, що військова служба є різновидом публічної служби, тож при плануванні заходів для подачі адміністративного позову слід керуватися цією нормою. Відтак саме в місячний строк з часу отримання письмової відмови потрібно подати позов до адміністративного суду з метою оскарження відмови у звільненні з військової служби.

Як свідчить юридична практика, більшість конфліктів виникає не через відсутність права на звільнення, а через відсутність доказів дотримання процедури. Тому рекомендується зберігати копії всіх документів, вести хронологію листування, фіксувати усні відмови письмовими зверненнями тощо. Це може бути критичним у випадку подальшого судового спору.

Висновки

Рапорт на звільнення у зв’язку із закінченням строку контракту — це юридичний інструмент, закріплений у законодавстві, який дає змогу військовослужбовцям, що уклали контракт під час дії воєнного стану, реалізувати своє право не продовжувати службу. Його правильне оформлення, належна реєстрація та контроль за розглядом дозволяють уникнути бюрократичних проблем та забезпечити юридичну чистоту процедури.

Практика показує, що дотримання алгоритму значно знижує ризик затягування розгляду рапорту або необґрунтованої відмови. Саме тому підготовку до звільнення загалом варто починати заздалегідь, ще до завершення строку контракту.

Матеріал створила ГС «Мережа правового розвитку» за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving. Зміст публікації є виключно відповідальністю Мережі правового розвитку.

Титульне фото до статті: depositphotos.com

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.