Цифровізація судового провадження: ризики та обіцянки продедур без затримок

Дата публікації: 27.05.2026

Держава намагається перевести значну частину процедур у режим «без паперу» і в деяких випадках мінімізувати ручні дії судових виконавців. Прийнятий нею новий закон декларує амбітну мету: зробити так, щоб рішення суду перестало бути формальністю й реально виконувалося швидко та ефективно. Переваги та суперечливі сторони нововведень аналізує юрист  ГО «Північна правозахисна група» Вячеслав Пушин. 

7 квітня 2026 року був ухвалений Закон України № 4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження», який суттєво змінює правила виконання судових рішень і певним чином переводить виконавче провадження у цифровий формат. Йдеться не просто про технічне оновлення системи, а про спробу вирішити одну з хронічних проблем української правової реальності – невиконання судових рішень або їх затягування на роки.

Новий закон декларує амбітну мету: зробити так, щоб рішення суду перестало бути формальністю і реально виконувалося швидко та ефективно. Хоч закон має статус євроінтеграційного, водночас він викликав чимало дискусій — як серед юристів, так і серед пересічних громадян. А щодо деяких критичних зауважень заступник міністра надав роз’яснення в телемарафоні.

Що саме змінює закон

Закон № 4833-IX передбачає комплексну реформу виконавчого провадження. Основний акцент — цифровізація окремих етапів процесу, оптимізація строків і зменшення впливу людського фактора. Для цього вносяться зміни в низку законів: до Господарського та Цивільного процесуальних кодексів, а також до десяти законів, зокрема до Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження». Найбільш масштабні зміни стосуються  профільного Закону України «Про виконавче провадження».

Серед ключових нововведень:

• запровадження автоматизованої системи виконавчого провадження з обов’язковим підключенням банків та інших відповідних суб’єктів до АСВП;
• розширення доступу виконавців до державних реєстрів і фінансових даних;
• цифрова взаємодія між реєстрами для запобігання відчуженню майна боржниками;
• автоматичний арешт коштів боржника та зняття арешту з виключенням особи з Єдиного реєстру боржників після погашення заборгованості;
• спрощення процедур подання документів і комунікації в електронній формі;
•  зміни до процесуальних кодексів щодо обов’язкових фінансових реквізитів сторін.

Фактично держава намагається перевести значну частину процедур у режим «без паперу» і в деяких випадках мінімізувати ручні дії виконавців.

До ухвалення цього закону система виконання рішень часто критикувалася за неефективність. Суд можна було виграти, але отримати реальне виконання — інколи було значно складніше. Боржники користувалися прогалинами: виводили кошти, переписували майно, затягували процеси. Новий підхід базується на ідеї, що доступ до даних і автоматизація мають значно зменшити такі можливості. Закон прямо спрямований на те, щоб зробити виконання рішення швидким і невідворотним.

Зокрема, передбачається контроль за рахунками, майном і навіть банківськими сейфами боржників. Це означає, що приховати активи стане значно складніше.

Контроль за майновими операціями. За новими правилами, державні органи, нотаріуси та інвестиційні фірми у разі звернення за вчиненням дії щодо відчуження майна особи, відомості про яку внесені до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані відмовити боржнику у вчиненні реєстраційної дії з подальшим повідомленням про цей факт виконавчій службі. Раніше в таких випадках вимагалось тільки повідомлення – без прямої заборони про вчинення реєстраційної дії.

Автоматичне зняття арешту. Стаття 9 Закону України «Про виконавче провадження» в новій редакції визначає, що відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників виключаються не тільки за постановою виконавця, але і в результаті створення автоматизованою системою виконавчого провадження повідомлення про погашення заборгованості. Таке повідомлення в день його формування надсилається до банківської установи для зняття арешту. Банк (або інша відповідна фінансова установа) зобов’язаний зняти арешт з рахунків особи не пізніше наступного дня з дня отримання повідомлення.

Питанню наслідків погашення заборгованості за виконавчим провадженням — видалення  відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з рахунків — в Законі № 4833-IX виділена окрема стаття 39-1, в якій також зазначено, що за порушення її вимог винні особи несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Це нововведення можна оцінювати тільки з позитивного боку, оскільки значно спрощує та прискорює процедуру розблокування карткових рахунків громадян, які  наразі часто стикаються з фактами неможливості швидко відновити доступ до своїх арештованих рахунків, навіть після особистого звернення до виконавця — часто, на жаль, через різні причини суб’єктивного характеру. Наразі зняття арешту з рахунків в автоматичному порядку діє тільки виконавчих проваджень, сума стягнень за якими не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати (в 2026 році ця сума становить 86470 грн).

Відомості про боржників до реєстру не вносяться, зокрема, за рішеннями немайнового характеру, за яким виконавцем не винесено постанови про накладення штрафу, а також стосовно боржників, які мають заборгованість зі сплати аліментів, яка не перевищує суму платежів за 3 місяці.

Доступ до банківської таємниці. Можливість отримувати інформацію від банків існувало у виконавців і раніше, але тепер обсяг цих даних суттєво деталізовано, включно з інформацією про кредити, які обтяжені заставою.
Закон зобов’язує банки та інші фінансові установи негайно повідомляти виконавця про факти відкриття або закриття рахунків та електронних гаманців фізичною/юридичною особою, відомості про яку внесено до Єдиного реєстру боржників.

Поновлення виконавчого провадження. Законом № 4833-IX впроваджується нова стаття 37-1, яка визначає процедуру поновлення виконавчого провадження, в якому виконавчий документ з якихось підстав було повернуто стягувачу.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно. Відповідна стаття Закону України «Про виконавче провадження» теж зазнала суттєвих змін. Більшої уваги надається процедурі стягнення з електронних грошей та прямо зазначається про можливість звернення стягнення на кошти боржника на депозитних рахунках (раніше банк зазвичай відмовляв виконавцю у стягненні, посилаючись на те, що строк вкладу не завершився). Тепер оновлена редакція п. 48 Закону № 1404-VIII забороняє продовження строку дії договору банківського строкового вкладу після отримання постанови про арешт коштів боржника. Виконавець після винесення постанови про арешт депозитних коштів не пізніше ніж на наступний робочий день після закінчення строку дії строкового договору зобов’язаний надіслати банку платіжну інструкцію на примусове списання коштів у сумі, необхідній для виконання рішення за виконавчим документом (з урахуванням витрат на виконавче провадження).

Якщо раніше черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначалась виконавцем, то за Законом № 4833-IX виконавець приймає рішення лише щодо першочергової реалізації запропонованого боржником майна. До існуючої першої черги об’єктів стягнення (кошти та інші цінності) було додано електронні кошти та інші цінності на електронних гаманцях боржника.

Деталізована процедура накладення арешту на майно боржника, зокрема розширено перелік обов’язкових відомостей про нерухомість і транспортні засоби, які мають зазначатися в постанові про опис. Виконавець за потреби під час здійснення опису та арешту майна може обмежити право користування майном, здійснити його опечатування або вилучення у боржника та передати на зберігання іншим особам, водночас в оновленій Законом № 4833-IX статті 56 вже немає згадки про вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації.

Зміни щодо житла та соціальних гарантій

Для пересічного громадянина наслідки будуть двоякими — залежно від ролі у виконавчому провадженні.

Якщо людина є стягувачем (наприклад, виграла суд щодо боргу), нові правила працюють на її користь. В цьому випадку можна очікувати:

• швидше відкриття провадження;
• оперативний пошук активів боржника;
• автоматичне списання коштів;
• менше бюрократії.

Інакше кажучи, рішення суду має почати працювати без додаткових зусиль з боку заявника.

Якщо ж людина є боржником, ситуація змінюється полярно, оскільки новий закон істотно звужує можливості для затягування або уникнення виконання:

• арешт коштів може відбуватися автоматично;
• фінансові операції стають прозорішими для виконавців;
• приховування майна стає ризикованим і малоефективним.

Саме через це закон у суспільстві вже називають доволі жорстким, особливо для тих, хто має борги, зокрема за комунальні послуги.

Водночас закон містить і певні запобіжники, що свідчить про спробу держави збалансувати інтереси стягувачів і соціальний захист громадян.

Так, наприклад, в новій редакції закону підтверджується заборона на звернення стягнення та накладення арешту, зокрема, на кошти на єдиному рахунку, відкритому в порядку, визначеному ст. 35-1 Податкового кодексу України, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих для підприємств-постачальників електричної, теплової енергії і води, а також кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (грошові кошти для фінансування будівництва будинку, отримані в якості компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна).

На жаль, цей перелік не був розширений та конкретизований з тим, щоб убезпечити від накладення стягнень на суто «соціальні» кошти фізичних осіб — на нараховані виплати малозабезпеченим сім’ям, допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, державну допомогу особам з інвалідністю, пенсійні виплати тощо. Відповідна бланкетна норма закону залишилась за своєю суттю без змін: не підлягають арешту кошти, що знаходяться на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, а банк зобов’язаний повернути постанову виконавця без виконання в частині накладення арешту на такі кошти із зазначенням причини її повернення.

На період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення не здійснюється звернення стягнення на єдине житло боржників, які відносяться до певних захищених категорій: військовослужбовці ЗСУ, НГУ, інших військових формувань та правоохоронних органів спецпризначення. Для цього боржник має звернутися до виконавчої служби з відповідною заявою.

Водночас підвищено поріг заборгованості, за яким можливе звернення стягнення на єдине житло боржника — приблизно у 2,5 рази (максимальний розмір суми стягнення збільшений з 20 до 50 мінімальних заробітних плат — із 172 940 грн до 432 350 грн).

Також закон передбачає, що упродовж трьох місяців зніматимуть арешти з майна та рахунків (з винятком відомостей про боржників з реєстру) для громадян, які мають борги за комунальні послуги на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територій, і по яким рішення про стягнення були призупинені на період дії воєнного стану. Ця норма (про зняття арешту) діятиме протягом усього періоду воєнного стану.

Залишилася без змін норма про можливість для боржників на час дії воєнного стану скористатись правом визначення рахунку для видаткових операцій — для розблокування з арештованого рахунку певної суми для власних потреб (в 2026 році це становить 17 294 грн — 2 розміри мінімальної заробітної плати). Для цього боржник має звернутися з відповідною заявою до виконавця, який наклав арешт на його кошти, в паперовій формі (нарочно або поштою) або в електронній формі (з накладенням на документ ЕЦП).

Коли запрацюють нові правила

Закон набиратиме чинності поступово. Частина норм почала діяти вже у квітні 2026 року, але ключові зміни — зокрема запуск повноцінної автоматизованої системи — очікуються приблизно через шість місяців після публікації, тобто восени 2026 року.
Цей перехідний період потрібен для технічної підготовки систем і оновлення реєстрів.

Висновки

Закон № 4833-IX — це спроба зменшити  паперово-бюрократичну частку виконавчого провадження, перевести існуючу модель у цифрову, де ключову роль відіграють дані та автоматизація. Для тих, хто очікує виконання судових рішень, це очевидний крок уперед. Для боржників – сигнал, що уникати відповідальності стане значно складніше.

Попри очевидні переваги, закон має і суперечливі сторони.

По-перше, виникають питання щодо захисту персональних даних. Розширений доступ виконавців до фінансової інформації може викликати занепокоєння щодо приватності.

По-друге, автоматизація не завжди враховує індивідуальні обставини. Наприклад, автоматичний арешт коштів може створювати труднощі для людей із нестабільним доходом.

По-третє, існує ризик технічних збоїв або помилок у системі, які можуть призвести до неправомірних обмежень.

Як і будь-які масштабні зміни, цифровізація виконавчого провадження матиме як позитивні результати, так і побічні ефекти. Її реальна ефективність залежатиме не лише від законодавчих норм, а й від того, наскільки якісно буде реалізована технічна інфраструктура і чи зможе держава забезпечити баланс між ефективністю та захистом прав громадян.

Матеріал створила ГС «Мережа правового розвитку» за підтримки міжнародної благодійної платформи GlobalGiving. Зміст публікації є виключно відповідальністю Мережі правового розвитку.

Титульне фото до статті: s.mind.ua

Отримайте поглиблену консультацію через чатбот LawLink

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.