Позиційна заява Громадської спілки «Мережа правового розвитку» щодо ключових викликів розвитку територіальних громад Херсонської та Миколаївської областей в умовах повномасштабної війни

Дата публікації: 07.09.2026

Підготовлено за результатами діяльності громадських організацій та благодійних фондів на Півдні України, даними платформи локальної координації LINK, яку адмініструє Мережа правового розвитку із 2023 року, а також із урахуванням рейтингу безпекових інцидентів INSO/CHDC (2022–2026)

1. Короткий виклад проблеми

Понад чотири роки повномасштабної війни докорінно змінили умови, в яких громади Херсонської та Миколаївської областей надають послуги населенню, ухвалюють рішення про відновлення та залучають жителів до розвитку. Одні громади щодня перебувають під обстрілами і не мають доступу до базових послуг, інші вже стабілізувалися і можуть планувати стратегії розвитку, а частина громад поєднує в собі обидва стани одночасно.

Мережа правового розвитку та партнери визначають чотири взаємопов’язані виклики, від вирішення яких залежить стійкість і майбутнє громад регіону:

• доступність послуг для людей у громадах різного рівня спроможності та безпекових умов, в тому числі відповідність послуг, що надаються, реальному запиту (потребам) мешканців громад;
• відсутність гнучкого підходу до переходу громад від екстреного гуманітарного реагування до тривалого відновлення та стратегічного планування;
• втрата, брак та недостатнє відтворення людського капіталу, необхідного для розвитку громад (в тому числі повернення мешканців громад до своїх домівок);
• низький рівень спроможності органів місцевого самоврядування та локальних організацій громадянського суспільства використовувати інструменти народовладдя та реальної участі мешканців у процесах відновлення та розвитку громад.

Мережа правового розвитку та партнерські організації наголошують: ці виклики є системними, повторюваними в різних громадах Херсонської та Миколаївської областей, і потребують не поодиноких ситуативних втручань, а узгоджених дій органів влади всіх рівнів, міжнародних партнерів, громадських організацій та бізнесу.

Закликаємо громадські організації та благодійні фонди, міжнародних партнерів, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, підтримати рекомендації для подолання ідентифікованих викликів у громадах Півдня України, взяти рекомендації для врахування у поточній діяльності.
Запрошуємо доєднатись до заяви, заповнивши Google-форму.

Контекст розвитку територіальних громад Херсонської та Миколаївської областей

2. Позиція

Мережа правового розвитку та партнерські організації переконані, що жоден із чотирьох викликів не може бути вирішений ізольовано: якість послуг, готовність до відновлення, наявність людського капіталу та реальна участь мешканців — це взаємопов’язані складові стійкості громади. Зважаючи на це, ми публічно заявляємо про наступне.

• Доступ до якісних послуг не повинен залежати від того, наскільки наближеності громади до лінії фронту чи її ресурсоспроможності. Держава та місцеве самоврядування мають спільно гарантувати мінімальний перелік базових і соціальних послуг для кожної громади, ґрунтуючись на актуальних даних про реальні потреби населення. Послуги мають відповідати принципам людиноцентричності та реальним потребам (запиту) мешканців громад. 
• Перехід від гуманітарного реагування до стратегічного відновлення має відбуватися не за єдиним шаблоном для всіх громад, а на основі індивідуальної, регулярно оновлюваної оцінки безпекової ситуації, наявних ресурсів і політичної волі місцевої влади.
• Людський капітал є визначальним ресурсом відновлення громад, і його втрата загрожує довгостроковій спроможності громад розвиватися. Створення належних умов для проживання мешканців громад та їхнього повернення вимагає не лише фінансових, а й управлінських та інфраструктурних рішень із боку органів влади, потребує підтримки міжнародних партнерів, локальних організацій громадянського суспільства.
• Мешканці громад мають бути не пасивними отримувачами допомоги, а активними суб’єктами прийняття рішень про власне майбутнє. Реальна партисипація можлива лише за умови взаємної довіри, прозорості дій влади та практичної, а не декларативної готовності органів місцевого самоврядування реагувати на ініціативи жителів.

Мережа правового розвитку та партнери наголошують на тому, що вирішення цих викликів вимагає узгоджених дій на всіх рівнях — від сільської та міської ради до обласних військових адміністрацій, державних органів влади, донорів і міжнародних партнерів.

3. Рекомендації щодо подолання викликів

3.1. Виклик щодо розвитку послуг у громадах

Органам місцевого самоврядування

1. провести якісну та кількісну оцінку потреб населення громади (демографія, кількість дітей, людей із інвалідністю, людей похилого віку) як основу для визначення переліку необхідних послуг; 
2. створити там, де їх ще немає, або зміцнити комунальні установи (центри надання соціальних послуг); 
3. залучати жителів громад (в тому числі тих, які виїхали за межі громади) до прийняття рішень (розбудови послуг); 
4. налагодити системне партнерство на рівні громади між ОМС, ОГС та бізнесом. 

Уповноваженим структурним підрозділам соціальної політики обласних і районних адміністрацій

розробити механізм підвищення оплати праці та мотивації фахівців соціальної сфери у прифронтових і віддалених громадах, включно з мотиваційними пакетами для персоналу, що працює в складних безпекових умовах.

Громадським організаціям та благодійним фондам 

1. долучатися до проведення оцінок потреб громад;
2. проводити інформаційні заходи для населення щодо наявних послуг та цифрових державних сервісів; 
3. розробити й розповсюдити зрозумілий довідник («дорожню карту») послуг із контактними даними. Довідник має функціонувати в режимі реального часу (бути актуальним), відображати реальний стан із доступом до послуг у громаді та рівень задоволеності населення. 

Донорам і міжнародним партнерам

1. підтримати створення й розвиток мобільних послуг (мобільні соціальні, медичні, адміністративні пункти) для віддалених і важкодоступних населених пунктів;
2. посилити матеріально-технічну базу (техніка, зв’язок, інтернет) громад.

Мережі правового розвитку та партнерським організаціям

1. забезпечити якісне взаємне перенаправлення бенефіціарів між гуманітарними акторами;
2. ініціювати системну координацію з державними та місцевими органами влади  для повного покриття потреб жителів громад.

3.2. Виклик щодо гуманітарного реагування чи довготривалого відновлення

Органам місцевого самоврядування

1. долучатися до розвитку та підтримки уніфікованої бази даних про ситуацію у громаді (руйнування інфраструктури, потреби мешканців, траєкторія переміщення населення) як основи для рішення про перехід від реагування до відновлення; 
2. забезпечити вертикальну комунікацію з районними й обласними органами влади щодо нагальних потреб громади.

Обласним військовим адміністраціям

розробити і впровадити прозорі критерії оцінки готовності громади до переходу від гуманітарного реагування до стратегічного планування відновлення, з урахуванням індивідуального безпекового контексту кожної громади.

Міжнародним партнерам

вимагати та підтримувати включення планів екстреного реагування до стратегій розвитку громад як обов’язкового компонента, що дозволяє поєднувати довгострокове планування з готовністю до раптового погіршення ситуації.

Громадським організаціям та благодійним фондам 

1. продовжувати надання невідкладної допомоги в зонах активних бойових дій; 
2. посилювати спроможність місцевих акторів (локалізація) для поступового переходу відповідальності за відновлення до місцевого рівня; 
3. забезпечувати допомогою мешканців громад, які перемістилися за межі громади для мінімізації ризику необґрунтованого повернення сімей у прифронтові громади. 

3.3. Виклик щодо людського капіталу для розвитку громад

Органам місцевого самоврядування

1. розробити програми роботи з персоналом, які включатимуть залучення та підтримку кваліфікованих кадрів  (зокрема, цільове навчання, підйомні виплати, забезпечення житлом і базовими умовами проживання для фахівців, які готові переїхати в громаду), спираючись на приклади успішних практик інших громад;
2. створити дистанційні робочі місця для фахівців, які покинули громаду, але готові консультувати ОМС у питаннях архітектури, юриспруденції, проєктного менеджменту тощо.

Обласним і районним адміністраціям, Міністерству соціальної політики

1. адвокатувати зміну підходів до оплати праці фахівців соціальної сфери та інших дефіцитних спеціальностей у прифронтових і сільських громадах з урахуванням складності умов роботи;
2. запровадити обовʼязкове страхування для фахівців, які працюють у прифронтових громадах. 

Закладам вищої освіти, профільним навчальним центрам, неурядовим освітнім інституціям

1. розвивати програми цільового навчання та перекваліфікації для мешканців громад, включно з навчанням жінок професіям, що традиційно вважалися чоловічими; 
2. залучати людей старшого віку до програм менторства та профорієнтації.

Громадським організаціям, благодійним фондам і бізнесу

1. підтримувати програми наставництва та обміну досвідом між активними жителями різних поколінь, а також ініціативи зі створення робочих місць та умов для повернення сімей у громаду;
2. у кожному кадровому або бізнес-проєкті передбачати обов’язковий компонент психосоціальної підтримки, адже економічні проєкти (бізнес-гранти) не дають результату, якщо отримувач знаходиться у кризовому стані.

3.4. Виклик щодо партисипації на локальному рівні

Органам місцевого самоврядування

1. підвищити рівень обізнаності та розвинути навички працівників ОМС щодо рівнів взаємодії з громадськістю та застосування інструментів партисипації / народовладдя для підвищення рівня довіри мешканців громад до влади;
2. впровадити цифровізований шлях до отримання послуг.

Обласним радам, депутатам місцевих і обласних рад

підтримати законодавчі та організаційні ініціативи щодо спрощення процедур використання інструментів громадської участі (петиції, бюджет участі, громадські слухання) на місцевому рівні.

Громадським організаціям та благодійним фондам 

1. проводити навчання й інформаційні кампанії для населення та посадовців органів місцевого самоврядування щодо наявних інструментів участі та порядку їхнього використання; 
2. підсилювати роль місцевих лідерів і поширювати успішні приклади партисипації.

Активним мешканцям, лідерам думок, ветеранам, молоді

долучатися до наявних консультативно дорадчих органів при виконавчих комітетах, ініціювати створення нових платформ діалогу з владою там, де вони відсутні.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.