Зазіхнули на чужу землю – відповіли перед законом

Дата публікації: 20.08.2018

Автор: ІРЦ «Правовий Простір».

Поки житель Херсонщини служив у зоні АТО, його земельну ділянку облюбували непрохані «хазяї» – прийшли на чужі угіддя, зорали їх та засіяли. Оскільки чоловік не міг покинути службу, вплинути на самозванців законними методами взялася його дружина. Швидко довести справу до справедливого завершення їй допомогли у Херсонському офісі Мережі правового розвитку.

У квітні 2018 року з Центру допомоги учасникам АТО при Херсонській облдержадміністрації до Офісу Мережі при громадській організації «ІРЦ «Правовий Простір» перенаправили  дружину учасника АТО. Її питання стосувалося використання земельної ділянки без дозволу власника, тобто чоловіка клієнтки. На той час він перебував у складі Збройних Сил України в районі проведення АТО, тому самостійно звернутися до юристів не міг.

Як з’ясувалося, учасник АТО приватизував цю земельну ділянку у 2018 році. Але на початку посівної дружина виявила, що землю хтось зорав і засіяв.

Вислухавши цю історію, адвокат, юрист Офісу Сергій Плахотнюк пояснив дружині захисника певні правові моменти щодо самовільного захоплення землі.

«Згідно з чинним законодавством, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність (стаття 211 Земельного кодексу України). При цьому під самовільним зайняттям земельної ділянки розуміється вчинення будь-яких дій, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які, відповідно до закону, є правомірними (стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки (відповідальність у вигляді штрафу) .

Водночас статтею 197-1 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки – за умови, що самовільним зайняттям земельної ділянки було завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику», – уточнив юрист.

Прямо в день звернення Сергій Плахотнюк склав заяву про вчинення дій, направлених на притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які самовільно зайняли земельну ділянку учасника АТО.

Того ж дня заяву направили до відділу Держгеокадастру у Білозерському районі Херсонської області (саме там знаходилася ця земельна ділянка). Тут заяву розписали на конкретного інспектора, а керівництво відповідного відділу Держгеокадастру взяло документ на особистий контроль.

Через три тижні після відправлення заяви двох осіб, винних у самовільному зайнятті земельної ділянки учасника АТО, притягнули до адміністративної відповідальності. Також вони добровільно сплатили суму компенсації, розмір якої визначив державний інспектор відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284.

Таким чином справа була вирішена.

Коментує юрист:

Сергій Плахотнюк, адвокат, юрист Офісу при ІРЦ «Пвовий Простір».

У зв’язку з тим, що розмір компенсації повністю задовольнив потерпілу сторону, питання адекватності розміру компенсації не поставало. Але, шановні читачі, ви маєте знати: якщо власник землі або землекористувач вважають розмір компенсації, визначений відповідно до Порядку, меншим за реально заподіяну шкоду, то він може домогтися отримання повного відшкодування у судовому порядку.

Ви маєте знати три речі:

1. Це можливо лише у випадку, якщо у суді позивачу вдасться довести, що розмір визначеної ним компенсації є обґрунтованим. Якщо позивач доводитиме упущену вигоду, потрібно буде довести, що така вигода не є абстрактною, а дійсно була б отримана позивачем у разі, якщо б винна особа (відповідач) не здійснила протиправні дії. Тому, якщо у позивача не було укладених договорів, наприклад договору поставки овочів чи зернових, які вирощуються на відповідній земельній ділянці, то упущену вигоду тут довести не вдасться.
2. Чинне законодавство України не містить обов’язку позивача підтверджувати свої вимоги щодо компенсації заподіяної йому шкоди (визначення розміру такої компенсації) виключно розрахунками, зробленими відповідно до методології, визначеної у Порядку (рішення Верховного Суду України від 14 червня 2017 року у справі № 923/2075/15).
3. Для цього потрібно звернутися із позовом до суду. При цьому, такий позов може бути заявлено без досудового врегулювання спору. Тобто ваше право на реалізацію цього права не залежить від того, зверталися ви вже до органу Держгеокадастру або до будь-якого іншого державного органу чи ні. Ви вільні заявити такий позов у будь-який момент, навіть на час розгляду заяви щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності. Єдине, чим ви обмежені у заявлені цього позову, це строк позовної давності, який за даних правовідносин становить 3 роки з моменту виявлення порушення вашого права.P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.