Свідоцтво про народження – без права бути громадянином України

Дата публікації: 19.11.2018

Автор: Олена Орлова/Мережа правового розвитку

Жінка через суд встановила факт народження сина, який з’явився на світ у Криму навесні 2014 року. Проблема полягала в тому, що мати отримала свідоцтво про народження дитини українського зразка, але документ, виданий вже під час окупації Криму, все одно потребував визнання на території України.

До Скадовського офісу Мережі правового розвитку вернулася 24-річна Марина Донченко*. Розповіла, що 30 квітня 2014 року у місті Джанкой Автономної республіки Крим  народила сина. Свідоцтво про народження дитини їй видали в місті Джанкой 21 травня 2014 року. І хоча документ був українського зразка, але він все одно потребував визнання на території України, оскільки видали його вже під час окупації Криму.

В даному випадку свідоцтво містило напис «Україна» та зображення малого Державного Герба України; написи для внесення відомостей виконані українською мовою; був засвідчений печаткою з відбитком малого Державного Герба України та назвою органу державної реєстрації актів цивільного стану: Міністерство юстиції України, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції в Автономній Республіці Крим.

Відтак свідоцтво про народження вважалося недійсним, дитина не була визнана громадянином України – і ці обставини перешкоджали і Марині, і її сину скористатися правами як матері, так і дитини, закріпленими законодавством. Приміром, Марина була матір’ю-одиначкою (з батьком дитини шлюб розірвала у 2015-му), але без свідоцтва про народження сина не могла оформити ні аліменти, ні соціальні пільги.

Юрист Офісу при громадській організації «Скадовщина – мій рідний край» Сергій Кеба порадив Марині вирішити питання через суд і допоміг зробити це грамотно і оперативно.

• Не зважаючи на те, що бланк виданого жінці свідоцтва про народження дитини відповідає законодавчо встановленому опису бланків свідоцтв про народження, посвідчений печаткою з відбитком малого Державного Герба України, однак актового запису про народження дитини ні в архівах Скадовського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, ні за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян не було виявлено, – коментує Сергій Кеба. – До того ж свідоцтво про народження дитини було видане після офіційної дати окупації АР Крим: саме тому тож єдиним способом захисту прав матері було лише звернення до суду.

Юрист підготував заяву окремого провадження до суду та допоміг жінці зібрати необхідні документи.

Для розгляду справи в суді, за уточненням Сергія Кеби, може  бути достатньою наявність наступних доказів (документів):

1. Копія паспорта та ідентифікаційного податкового номера заявника (батьків або ж одного з них чи іншою особи, діда баби, тощо, які є заявниками).
2. Копія свідоцтва про народження дитини,  виданого окупаційною владою.
3. Копія свідоцтва про одруження батьків, якщо шлюб укладався.
4. Письмова відмова органу державної реєстрації актів цивільного стану у видачі Свідоцтва про народження дитини батькам із вказівкою підстав такої відмови.
5. Інші докази (документи), які підтверджують родині стосунки між дитиною і батьками та заявником.

Зрештою справу Марини Донченко було позитивно вирішено у Скадовському районному суді: вимоги позивачки суд задовольнив повністю**.

Коментує юрист

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 р. визначено, що сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визначається тимчасово окупованою територією. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Конвенцією про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р., встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім’я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Згідно ч.1 ст.144 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до п. 1 Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.
Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження.
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоровя або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що заява про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території, визначеній Верховною радою України, може бути подано батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

П. 21 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”, заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

*Персональні дані змінено з етичних міркувань.

** Посилання на рішення суду в Єдиному держреєстрі судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76750689  

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.