Виробників харчових продуктів зобов’яжуть говорити правду і тільки правду

Дата публікації: 13.02.2019

Нові вимоги до маркування харчових продуктів і до закладів харчування запроваджує український уряд. Відтепер виробники мають надавати максимум інформації про свій продукт. Терміни придатності теж вказуватимуть по-новому. Ці та інші подробиці – у консультації юристки Кам’янець-Подільського офісу Мережі правового розвитку Богдани Яворницької.  

З початку 2019 року уряд України запроваджує політику, внаслідок якої всі громадські заклади харчування підпадають під систему ризиково орієнтованих перевірок. Разом із тим вже на підписі у Президента України знаходиться законопроект «Про інформацію для споживачів про харчові продукти», мета якого – запровадження нових вимог до їх маркування.

Маркування продуктів: уніфікація, ясність і точність

Законопроект уніфікує правила щодо надання споживачам інформації про харчові продукти. При цьому виробникам забороняється використовувати на упаковці інформацію, яка може ввести споживача в оману – дані мають бути точними і зрозумілими рядовому громадянину.

Відтепер виробникам необхідно вказувати на упаковках і етикетках:

• про алергени;
• про використання у харчовому продукті рафінованої олії або жирів рослинного походження;
• чи піддавався харчовий продукт заморожуванню/розморожуванню;
• чи є інгредієнти, що викликають харчову непереносимість;
• чи можна їх вживати людям певного віку або при певних захворюваннях;
• спосіб приготування;
• чи є у продуктах ГМО;
• координати виробника і навіть телефон того, у кого можна уточнити інформацію щодо цього продукту.

Проте строк придатності буде вказуватися інакше: не до конкретного числа місяця, а орієнтовно. На етикетках деяких продуктів можна буде не вказувати кількість калорій. Також тепер не обов`язково показувати ті речовини, яких у продукті мінімальна кількість – наприклад, ГМО. Тепер це можна, якщо «інформація про харчову цінність не є ключовим фактором при прийнятті споживачами рішення про покупку». Або ж якщо ця інформація просто не поміщується на упаковці.
Законопроект передбачає передачу Кабміну України та іншим відомствам права тлумачити, що таке м`ясо, емульгатор та інші харчові терміни.

У документі містяться вимоги до розбірливості інформації на етикетці і мінімального розміру шрифту. Введено нове позначення термінів придатності харчового продукту залежно від того, чи є він таким, що швидко псується у зв’язку з мікробіологічними властивостями. Інформація на упаковці має бути державною мовою.

За реалізацію продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству (якщо це не створює загрози для життя, здоров’я людини або тварини), встановлено штраф: 5 мінімальних зарплат для юридичних осіб та 3 – для ФОПів.

Заклади харчування: новий підхід до перевірок

Від 1 січня 2019 року перестала діяти п`ятирічна заборона на перевірки малого і середнього бізнесу. Із 33-х контролюючих органів свої плани на поточний рік вже оприлюднили 27 відомств. З ними можна ознайомитися на спеціальному Інспекційному порталі, а також на сайті Держрегуляторної служби. Першими під перевірки потраплять підприємства, де ризик виявлення порушень або ступінь небезпеки для населення є особливо високими.

Вперше заборона на перевірки підприємств була введена в серпні 2014 року, щоб полегшити долю бізнесу через військові дій на Сході країни і загальних кризових явищ в економіці. Відтоді мораторій регулярно продовжувався законом про держбюджет щороку. Винятком став поточний рік, у якому було знято мораторій на перевірки. Відтепер бізнес буде визначатися декількома рівнями ризикованості. При низькому ступені – перевірки бізнесу мають проводитися раз на п`ятиріччя, а при високому – не частіше, ніж раз на 2 роки.

Ступінь бізнес-ризику відтепер мають оцінювати за:

• видом діяльності (за 2 попередніх роки);
• роботою, що пов`язана зі сферою по обслуговуванню громадян;
• підприємницькою діяльністю, яка може визивати отруєння, гострі захворювання кишечника чи смерть людини;
• порушеннями санітарних норм;
• виготовленням неякісної чи небезпечної для життя продукції;
• наявністю звернень чи скарг від громадян.

За кожним із критеріїв ризику встановлено певні показники та бали. Наприклад, забезпечення питною бутильованою водою від 100 000 осіб – це 41 бал ризику, а порушення санітарних норм за останні 3 роки – всього 15 балів. Скарга на роботу підприємства «обійдеться» у 5 балів, а невиправлене порушення – у 6.

Хто підпаде під перевірки Держпродспоживслужби в першу чергу

З огляду на досвід попередніх років можна припустити, що предметом раптових перевірок знову стануть громадські заклади харчування, магазини та ринки, а також місця масового відпочинку людей. Все залежить від того, де раніше трапиться надзвичайна подія.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження». Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.