Вихід завжди є: самотня хвора пенсіонерка судовий збір не платитиме

Дата публікації: 22.02.2019

Автор: Асоціація юристів м. Кам’янець-Подільського

Одинока пенсіонерка з Хмельниччини звернулася до суду, щоб хоч якось розв’язати проблему з безгрошів’ям. Але на момент звернення її фінансове становище було настільки скрутним, що жінка не мала змоги заплатити судовий збір. Не перетворити ситуацію на замкнуте коло позивачці допомогли  у Кам’янець-Подільському офісі Мережі правового розвитку.

Ірина Іванівна* – мешканка одного з сіл Кам’янець-Подільського району. Вона – одинока пенсіонерка: крім єдиного сина у неї нікого немає – та і той далеко. Ще 2016 року виїхав на заробітки за кордон і додому більше не повертався. На зв’язок з матір’ю син виходить рідко, не отримує мати і фінансової допомоги від нього. Відтак жінка сама повністю сплачує комунальні платежі за будинок. Тому й виникла у пенсіонерки потреба зняти з реєстрації місця проживання сина, який самоусунувся від участі у витратах з утримання будинку. З цим питанням вона звернулася до Офісу при громадській організації «Асоціація юристів м. Кам’янець-Подільського».

Юристка Богдана Яворницька допомогла скласти жінці позовну заяву про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та роз’яснила подальший порядок розгляду справи у суді.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивачці слід було сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 768,40 грн. Проте знайти такі кошти пані Ірині було досить складно, адже її пенсія невелика та й стан здоров’я незадовільний: жінка мала кілька діагнозів: «Атеросклетичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, ризик високий. Дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ступеня».

У зв’язку з різким погіршенням здоров’я з 10.01.2016 р. по 27.01.2016 р. Ірина Іванівна перебувала у терапевтичному відділенні Центральної районної лікарні, що підтверджувалося витягом із історії хвороби. Після цього була вимушена пройти курс лікування, який потребує значних і постійних фінансових витрат.

На початку 2019 року жінку направили на ЛКК для отримання довідки про стан здоров’я. Відповідно до висновку ЦЛКК бюджетної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги» від 11.01.2019 р., термін постійного лікування становить 1 (один) рік.

Таким чином, позивачка перебувала у вкрай скрутному матеріальному становищі та не мала змоги сплатити судовий збір. Ірина Іванівна була дуже стурбована цим  і хотіла дізнатися, як захистити свої права.

Юристка вислухала пенсіонерку і заспокоїла: вихід з її ситуації є.

– Сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Зібравши усі необхідні документи, які підтверджують той факт, що позивачка є одинокою пенсіонеркою та потребує постійного лікування, ми допомогли підготувати клопотання до суду про звільнення від сплати судового збору, – пояснює Богдана Яворницька.

Коментує юрист
1. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

2. Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10, судові витрати — передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв’язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати – це витрати держави, які вона несе у зв’язку з вирішенням конкретної справи.

3. Згідно ч.3 ст.136 Цивільного процесуальногой кодексу України та ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити її від сплати судового збору.

В результаті Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області постановив своєю ухвалою**: прийняти позовну заяву пані Ірини та відкрити провадження по справі, відстрочити оплату судового збору до винесення рішення у справі.

*Персональні дані змінен з етичних міркувань.
**Посилання на ухвалу суду в Єдиному держреєстрі судових рішень:http://reyestr.court.gov.ua/Review/79771097

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

 

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.