Електронні петиції: як захистити своє право на звернення громадян
Дата публікації: 11.04.2019
Право направляти звернення на адресу посадовців, зокрема у форматі електронних петицій, мають не лише громадяни України, а й особи, які не є громадянами нашої держави, але законно знаходяться на її території. Що варто знати, аби наше право на звернення громадян не порушувалося чиновниками, пояснює керівник Херсонського офісу Мережі правового розвитку, адвокат Сергій Плахотнюк.
Електронна петиція є однією із форм реалізації права на звернення громадян. При цьому звертатися можуть не лише громадяни України, а й особи, які не є громадянами нашої держави, і при цьому законно знаходяться на території України; право на звернення громадян — це термін, який широко вживається в Законі України «Про звернення громадян» (далі – Закон) до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та органу місцевого самоврядування, передбаченого ст.23–1 цього Закону. А тому механізм захисту порушеного права, реалізованого у формі електронної петиції, є таким самим, як і для всіх інших форм звернень – пропозицій (зауважень), заяв (клопотань) та скарг – передбачених Законом.
Що буде винним у порушенні законів
Відповідно до ст.24 Закону (Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про звернення громадян) особи, винні в порушенні цього закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України. Таким чином у разі порушення вашого права на звернення, реалізованого у формі електронної петиції, винні особи можуть і повинні бути притягнутими до відповідальності.
Цивільна відповідальність
З винної особи можна отримати компенсацію за заподіянні громадянам, право на звернення якого було порушено, а саме матеріальні та моральні збитки.
Статтею 25 Закону (Відшкодування збитків громадянину у зв’язку з порушенням вимог цього Закону при розгляді його скарги) передбачено, що в разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов’язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку. Громадянину на його вимогу у порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.
Таким чином, законодавство України дозволяє з винної особи (органу чи посадової особи) отримати компенсацію:
- за заподіяні матеріальні збитки – у добровільному порядку, а якщо є спір із цього питання, то лише в судовому порядку. При цьому закон містить уточнення, що відшкодування підлягають лише витрати пов’язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток;
- за заподіяні моральні збитки – лише в судовому порядку, розмір також визначає суд.
Адміністративна відповідальність
До винної особи може бути застосовано стягнення у вигляді штрафу або громадських робіт.
Частиною 7 ст.212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) (Порушення права на інформацію та права на звернення) передбачено адміністративну відповідальність за порушення права на звернення, відповідно до якої незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення (інше порушення ЗУ «Про звернення громадян») тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 425 до 850 грн.
При цьому ч.9 ст.212-3 КУпАП також передбачено, що повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.ч. 1-8 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1020 до 1360 грн, або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.
Протоколи про правопорушення, передбачені вищезазначеними частинами статті 212–3 КУпАП, на підставі п.8-1 ч.1 ст.255 КУпАП мають право складати уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, які, у свою чергу, передають їх до суду, який і притягує винних осіб до адміністративної відповідальності.
Таким чином, для притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності слід звертатися до уповноважених особі секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, тобто або до Секретаріату Уповноваженого, який знаходиться у м. Києві, або до його регіональних представників, які є в кожній області України.
Кримінальна відповідальність
У деяких випадках можливим є притягнення винної особи до кримінальної відповідальності. Так, статтею 367 (Службова недбалість) Кримінального кодексу України встановлена відповідальність за службову недбалість.
Під службовою недбалістю розуміється невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
У разі заподіяння істотної шкоди винна особа карається штрафом від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 4250 до 8500 грн, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
У разі заподіяння тяжких наслідків винна особа карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 4250 до 12750 грн, або без такого.
При цьому істотною шкодою вважається така шкода, яка в сто й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто суму в 96050 гривень, а тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто суму у 240125 гривень (станом на 2019 рік).
Отже, за національним законодавством винну особу також можна притягнути і до кримінальної відповідальності, але склад цього правопорушення (злочину) такий, що внаслідок високого порогу притягнення до відповідальності, який у 2019 році починається із розміру шкоди в сумі 96050 грн, застосувати цю статтю до порушника права на звернення фактично неможливо.
Дисциплінарна відповідальність
Крім цього, хоча в ст.24 ЗУ «Про звернення громадян» про це не зазначено, але особу, яка прийняла неправомірне рішення щодо звернення громадянина, можна притягнути й до дисциплінарної відповідальності (догана або звільнення згідно із Кодексом законів про працю України, а також стягнення, передбачені законодавством про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування). Рішення про притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності приймає роботодавець (керівник).
Отже, чинне законодавство містить правові механізми, які дозволяють притягнути винних осіб у порушенні права на звернення — до відповідальності, ефективно захистити право на звернення у випадку його порушення.
Проте у реаліях сьогодення найбільш ефективними із них є притягнення до адміністративної відповідальності шляхом подання особою або особами, право на звернення яких було порушено, скарги до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його секретаріату (уповноваженої особи секретаріату).
Що є порушенням і як його розпізнати
На відміну від Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.24 якого конкретизує які дії або бездіяльність є порушеннями законодавства про доступ до публічної інформації, Закон України «Про звернення громадян» такої конкретизації не містить. Проте, з правового аналізу ст.23–1 (Електронна петиція, порядок її подання та розгляду) Закону «Про звернення громадян» можна зробити висновок, що порушеннями права громадян на звернення, реалізованого у формі електронної петиції, можуть бути:
- Незаконна відмова в оприлюдненні електронної петиції. Закон «Про звернення громадян» передбачає випадки, коли оприлюднення електронної петиції не здійснюється. Такими випадками є: коли електронна петиція містить заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. У такому разі оприлюднення такої петиції не здійснюється, про що повідомляється автору (ініціатору) не пізніше строку, встановленого для оприлюднення, і це буде законним.
Якщо ж у оприлюднені петиції відмовили і при цьому відсутні законні підстави для цього (повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни тощо), а також в електронній петиції не буде викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім’я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти, то така відмова буде вважатись незаконною.
- Порушенні строків оприлюденння електронної петиції. Як слідує із Закону «Про звернення громадян», оприлюднення електронної петиції має бути здійснено протягом двох робочих днів із дня надсилання її автором (ініціатором). Відповідно, якщо підстав для відмови в оприлюдненні електронної петиції немає і при цьому петиція не була оприлюднена протягом двох робочих днів, то це є порушенням.
- Порушення строків розгляду електронної петиції. Відповідно до Закону «Про звернення громадян», інформація про початок розгляду електронної петиції, яка у встановлений строк набрала необхідну кількість голосів на її підтримку, оприлюднюється (на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, відповідного органу місцевого самоврядування) не пізніше, ніж через три робочі дні після набрання необхідної кількості підписів на підтримку петиції, а в разі отримання електронної петиції від громадського об’єднання – не пізніше, ніж через два робочі дні після отримання такої петиції. Розгляд електронної петиції здійснюється невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду. Отже, порушення встановлених законом строків розгляду також є порушенням.
- Розгляд петиції не уповноваженим на то суб’єктом. Електронна петиція, збір підписів на підтримку якої здійснювався через веб-сайт громадського об’єднання і яка протягом установленого строку набрала необхідну кількість підписів на її підтримку, не пізніше наступного дня після набрання необхідної кількості підписів надсилається громадським об’єднанням органу, якому адресована петиція, із зазначенням інформації про дату початку збору підписів, дату направлення електронної петиції, загальну кількість та перелік осіб, які підписали електронну петицію (чи посилання на джерело такої інформації в мережі Інтернет), строк збору підписів, назву та адресу електронної пошти громадського об’єднання.
- Не надання відповіді на електронну петицію (не повідомлення про результати розгляду порушених у ній питань із відповідним обґрунтуванням) та/або не оприлюдення цієї відповіді відповіді на офіційному веб-сайті органу, якому вона була адресована, у строк не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду.
Хто має контролювати ситуацію
Відповідно до статті 28 Закону України «Про звернення громадян» (Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян), контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений із прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.
Електронна петиція, яка у встановлений строк не набрала необхідної кількості голосів на її підтримку, після завершення строку збору підписів на її підтримку розглядається як звернення громадян відповідно до цього Закону.
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!
Надрукуйте постер
Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi
Станьте волонтером
Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим
Потрiбна консультацiя?
Онлайн
Поставте питання, i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь.
Графік роботи чату: з 10:00 до 16:00
щодня
(обідня перерва з 13:00 до 14:00).
В офiсi
Знайдiть найближчу приймальню у своєму мiстi та запишiться на консультацiю.
Приєднатися
Ми завжди відкриті для спроможних організацій та активних особистостей, які поділяють наші місію, бачення та цінності і готові долучитися до їх реалізації.
Підтримати
Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.