Виправні роботи на підприємстві: чи зараховується відпустка у термін відбування покарання

Дата публікації: 14.05.2019

Як обчислюється строк покарання у вигляді виправних робіт і чи зараховується час перебування у черговій відпустці до терміну відбування покарання? З таким запитом до Слов’янського офісу Мережі правового розвитку звернувся чоловік, який відбуває покарання на Луганщині, на підприємстві за місцем постійної роботи. Ситуацію роз’яснює юристка Офісу при громадській організації «Агенція демократичного розвитку Донбасу» Лілія Олексенко.

Відповідно до п. 3 розділу VIII «Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.01.2019 р. № 272/5 (далі Порядок), строк покарання у виді виправних робіт (далі ВР) обчислюється роками, місяцями і днями в календарному значенні, протягом яких засуджений до ВР працював і з його заробітної плати здійснювалися відрахування.
Початком строку виправних робіт є день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітної плати засудженого до ВР.
Якщо засуджений до ВР на час надходження на підприємство, в установу, організацію копії судового рішення перебував у черговій відпустці, початком строку відбування виправних робіт вважатиметься перший робочий день після його виходу з відпустки.      Якщо засуджений до ВР на час надходження на підприємство, в установу, організацію копії судового рішення не працював з поважних причин, початком строку вважатиметься день одержання підприємством, установою, організацією копії судового рішення, але відрахування з його заробітної плати мають проводитися з того моменту, коли він фактично став до роботи. Кількість днів, відпрацьованих засудженим до ВР, має бути не менше кількості робочих днів, які припадають на кожний місяць встановленого судом строку покарання.
Якщо засуджений до ВР не відпрацював необхідної кількості днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання засудженим до ВР призначеної кількості робочих днів.
Обчислення строку відбування покарання проводиться на підставі розрахункових даних, визначених у повідомленні, які щомісяця надсилає власник підприємства.      У розрахункових даних зазначаються кількість робочих днів за графіком на підприємстві, в установі, організації, кількість фактично відпрацьованих засудженим до ВР робочих днів, кількість і причини не відпрацьованих ним днів згідно з графіком, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності (копія надається до уповноваженого органу з питань пробації), заробітна плата і утримання з неї відповідно до судового рішення. Такі відомості підписуються керівником підприємства та бухгалтером і скріплюються печаткою (за наявності).
Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта приватного права на документі не створює юридичних наслідків.
Якщо кількість днів, які зараховуються у строк відбування покарання в цьому місяці, перевищує кількість робочих днів за графіком, в строк відбування покарання зараховується один календарний місяць.
У строк відбування покарання зараховується один календарний місяць також у разі, якщо засудженому до ВР відповідно до вимог Кодексу законів про працю України встановлено скорочену тривалість робочого часу, неповний робочий день та у разі роботи змінами, що підтверджується копією наказу (довідкою) з підприємства, установи, організації або трудовим договором.
У строк відбування покарання у вигляді виправних робіт зараховується час, зокрема:
– протягом якого засуджений до ВР не працював з поважних причин і за ним відповідно до закону зберігалася заробітна плата;
– коли засудженому до ВР не надавалася робота на підприємстві, в установі, організації, що підтверджується наказом (або витягом з нього) за підписами керівника та бухгалтера, скріпленим печаткою (за наявності).
У строк відбування покарання у виді виправних робіт не зараховується час:
– хвороби, викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним сп’янінням або діями, пов’язаними з ними, грубим порушенням правил техніки безпеки, умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень;
– відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту або виправних робіт;
– тримання під вартою як запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні у період відбування покарання у виді виправних робіт у випадках, коли вина в учиненні злочину доведена в установленому законом порядку.
Час щорічної відпустки не зараховується до строку відбування покарання, за винятком зарахування часу щорічної основної відпустки у строк відбування покарання у порядку заохочення.
Законом України «Про пробацію» визначено мету, завдання, підстави, види пробації, правовий статус персоналу органу пробації та суб’єктів пробації.
Наглядова пробація –  це здійснення наглядових та соціально-виховних заходів щодо засуджених до покарань у виді, зокрема, виправних робіт. Порядок здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері пробації.
Згідно зі ст. 10 цього Закону, до реалізації пробаційних програм можуть залучатися підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.
Згідно з п. 5 розділу VIII вказаного Порядку, уповноважений орган з питань пробації за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці стосовно засудженого до ВР може застосовувати заходи заохочення, зокрема зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування покарання.
Питання зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування покарання як заохочення вирішується з урахуванням характеристики на засудженого до ВР від власника підприємства.
У цьому разі за 10 днів до надання засудженому до ВР щорічної відпустки уповноважений орган з питань пробації виносить постанову про зарахування часу щорічної відпустки до строку відбування покарання за формою, наведеною в додатку 44 до цього Порядку. Постанова негайно надсилається на підприємство, в установу, організацію, а її копія долучається до особової справи.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.