Захисник України отримає допомогу у зв’язку з частковою втратою працездатності

Дата публікації: 28.05.2019

Автор: Подільська правова ліга

Учаснику бойових дій безпідставно відмовили у наданні одноразової грошової допомоги внаслідок часткової втрати працездатності. Інвалідність він отримав, захищаючи Україну в зоні АТО. Відновити справедливість через суд чоловіку допомогли у Хмельницькому офісі Мережі правового розвитку.

Ще у грудні 2018 року до Офісу при громадської організації «Подільська правова ліга» звернувся 35-річний Володимир* – учасник бойових дій в АТО, військовослужбовець з міста Хмельницький. Розповів, що йому відмовили у наданні одноразової грошової допомоги, на яку він мав право: чоловік, захищаючи Батьківщину, частково втратив працездатність. Спершу Володимир звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України, де йому відмовили у призначенні вищезгаданої допомоги. Потім – до  Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України: однак відомство  встановило, що підстав для прийняття рішення про призначення Володимиру одноразової грошової допомоги у зв’язку зі встановленням ІІ групи інвалідності немає.

Військовослужбовцю взявся допомогти адвокат  Роман Рачок. Він склав від імені Володимира позовну заяву до Хмельницького окружного адміністративного суду, де вказав, що дії суб’єкта владних повноважень є протиправними.

• У Законі України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей» зазначено, що єдиний випадок, коли виплата одноразової грошової допомоги здійснюється – це сплив понад дворічного терміну після первинного встановлення інвалідності. Необхідно зазначити, що у 2014 році на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) клієнту було встановлено 15% втрати працездатності, при цьому інвалідність встановлена не була, – уточнив Роман Рачок.

У позовній заяві були зазначені дві вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні військовослужбовцю одноразової грошової допомоги, а також зобов’язати відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу з урахуванням раніше виплаченої суми. В результаті суд вирішив задовольнити позов частково.
Зрештою проблема вирішилася на користь учасника бойових дій: йому нарахували грошову допомогу у зв’язку зі встановленням інвалідності та часткової втрати працездатності.

Коментар юриста

Адвокат Роман Рачок наводить витримки з судової заяви – з аргументами та посиланнями на законодавчу базу, як можуть стати в нагоді тим, хто стикнеться з подібними справами.

«Вважаю, що така позиція  відповідача суперечить нормам діючого законодавства України та порушує права позивача в сфері соціального забезпечення, а саме відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на який посилається відповідач: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв’язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».

Аналогічні норми містяться в п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту – Порядок), затвердженого  Постановою Кабміну України № 975 від 25.12.2013. з наступним змінами та доповненнями.

Таким чином,  нормами абз. 2  ч. 4 ст. 16-3 Закону та абз. 2 п. 8 Порядку  встановлюють  єдиний випадок, коли виплата одноразової грошової  допомоги не здійснюється – сплив понад дворічного терміну після первинного встановлення інвалідності та зміною групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності.

Первинне встановлення інвалідності позивачу відбулося у липні 2018 року, що підтверджується довідкою  МСЕК  від 16.07.2018 серії АВ №*, у листопаді 2014 році на підставі довідки МСЕК від 17.11.2014 серії АГ №* позивачу було встановлено 15% втрати працездатності, при цьому інвалідність встановлена не була.

Відповідно до пп. 1 ч. 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи у випадку, якщо однією зі сторін  є орган державної влади, інший державний орган.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Копія рішення відповідача щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги надійшла на адресу представника позивача за супровідним листом від 21.11.2018 №*, а отже строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущений.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної  особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.

Відповідно до ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення,  тощо.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме запобігання порушення або припиненню порушення з боку суб’єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Зокрема, такий висновок зазначений в рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014. у справі «East/West Alliance Limited проти України». Відповідно до норм ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015. по справі №21-1465а15, та відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»  має бути врахована іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 19 Конституції України, абз. 2  ч. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абз. 2 п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого  постановою КМУ № 975 від 25.12.2013.,  ст.ст. 2, 6, 11, 17, 18, 19, 87, 94, 104-106, 158-164  Кодексу адміністративного судочинства України».

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.