Єдиний соціальний внесок: як має сплачувати податок ФОП, зареєстрований у зоні АТО

Дата публікації: 08.07.2019

Мешканець Луганщини мав статус фізичної особи-підприємця, але протягом 6 років підприємницьку діяльність не здійснював. Як ФОП він був зареєстрований у зоні проведення антитерористичної операції. Отримавши лист із вимогою погасити борг за єдиним соціальним внеском, чоловік був упевнений, що це помилка, і він нічого державі не винен. На чиїй стороні у такому випадку закон, підприємцю допомогли розібратися у Сєвєродонецькому офісі Мережі правового розвитку.

До Офісу при громадській організації «Громадська платформа» житель Сєвєродонецька  Олексанр звернувся за консультацією щодо можливості визнати незаконною вимогу про сплату боргу (недоїмки). Пояснив, що з квітня 2013 року по квітень 2019 року мав статус фізичної особи-підприємця, але фактично підприємницьку діяльність не здійснював. У травні 2019-го на його адресу від управління Державної фіскальної служби (ДФС) надійшла вимога про сплату боргу (недоїмки). Зі змісту документу слідувало, що Олександр не сплатив єдиний соціальний внесок (ЄСВ), чим порушив Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Чоловік звернувся до місцевого управління ДФС, де йому усно пояснили, що заборгованість виникла за період 2017-2018 років.
Однак Олександр не погодився з тим, що винен. Наскільки йому було відомо, платники ЄСВ звільняються від виконання своїх обов’язків на період проведення антитерористичної операції, оскільки він був фізичною особою-підприємцем, яка зареєстрована та здійснює підприємницьку діяльність в населеному пункті, на території якого проводиться АТО.
Отже чоловік хотів достеменно знати, чи є законними вимоги органу ДФС, та чи можна їх оскаржити.

Юрист Офісу Владислав Конєв роз’яснює.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 вказаного Закону, платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Статтею 9 Закону визначено таке:
– сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – договір про добровільну участь) (частина п’ята);
– єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома);
– платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина восьма);
– єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята). Відповідно до частини четвертої статті 25 зазначеного Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами орган доходів і зборів у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.
Враховуючи той факт, що на час виникнення правовідносин Олександр як фізична особа-підприємець, перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції, тому норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» необхідно застосовувати з урахуванням пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.
Відповідно до нього, платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»,  період проведення антитерористичної операції – час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції – територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Згідно з абзацом 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, визначається Кабінетом Міністрів України.
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено Новоайдарський район та місто Сєвєродонецьк.
Оскільки, як на час виникнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, так і на час формування вимоги про сплату боргу Олександр перебував на обліку як платник єдиного внеску в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення АТО, він є суб’єктом правовідносин, на якого поширюється дія положень пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
З огляду на дію зазначеної норми, Олександр звільняється від виконання обов’язків платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону статті України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на період, починаючи з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
На даний час Президент України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймав. Відповідно, у розумінні статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» проведення антитерористичної операції триває.
Наявність заборони у застосуванні заходів впливу та стягнення, визначених статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», за невиконання обов’язків платника єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції, унеможливлює й формування та направлення вимоги про сплату боргу за цей період.
– Відтак, якщо Олександр вирішить звернутися до суду, він має зібрати необхідні документи та звернутися до суду із позовною заявою до органу ДФС з вимогою визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки), – говорить юрист.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.