Уряд разом з партнерами має намір вдосконалити процеси надання безоплатної правової допомоги

Дата публікації: 21.01.2020

Автор: Ніна Гаєвська, менеджерка з комунікацій Мережі правового розвитку, прес-служба Міністерства юстиції України 

У Міністерстві юстиції 16 січня 2020 року відбулася нарада з обговорення зауважень та пропозицій до проєкту Концепції державної політики із досягнення цілі 12.4. «Людина, яка опинилася у складній життєвій ситуації, отримує від держави юридичний захист» Програми діяльності Уряду та проєкту Плану реалізації державної політики для досягнення цієї.

За словами Валерії Коломієць, заступниці Міністра юстиції, Міністерство вже розпочало впроваджувати певні заходи, що пов’язані з вдосконалення функціонування системи безоплатної правової допомоги. 

Пані Валерія зазначила, що одним з важливих питань є підвищення оплати праці працівникам та юристам системи безоплатної правової допомоги (надалі — БПД).

На фото: Коломієць Валерія заступниця Міністра юстиції. Фото: прес-служби Міністерства юстиції України 

«Перше завдання – це якість послуг, а якісні послуги неможливі за відсутності мотивації працівників. Гідна оплата праці забезпечить мотивацію та вирішить проблему плинності кадрів у системі БПД. Також, зважаючи на запит громадськості та адвокатської спільноти, планується провести ХІІ конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги», – повідомила заступниця Міністра.

Також, важливим моментом розвитку системи БПД є автоматизація, в першу чергу автоматизація розподілу доручень. За словами Валерії Коломієць, окрім того, що це дозволить заощадити кошти на адміністративних витратах, такий підхід прибере “людський чинник” і  усуне потенційну можливість корупційних схем.

«Так само ми хочемо автоматизувати допуск людини до правової допомоги. На сьогодні ми працюємо над тим, щоб людина, яка звернулась до нашого центру або бюро, мала можливість на місці отримати всі необхідні документи. Для цього ми розробляємо порядок взаємодії з реєстрами, аби строк надання інформації з відповідних державних реєстрів на запити центрів БПД не перевищував трьох днів», – наголосила Валерія Коломієць.

Мережа правового розвитку (надалі – МПР) не стоїть осторонь таких важливих питань і її представники активно долучилися до обговорення та внесли змістовні пропозиції до проєктів концепції державної політики у цій сфері та плану її реалізації. 

На фото: Євген Полтенко, виконавчий директор ГС “Мережа правового розвитку”. Фото: прес-служби Міністерства юстиції України 

Євген Полтенко, виконавчий директор МПР, зокрема зазначив: “На нашу думку  важливими аспектами цієї роботи є необхідність розробки “Національної стратегії у сфері доступу до правосуддя” та індикаторів її виконання, створення умов для розвитку незалежних провайдерів правової допомоги, міжсекторального механізму фінансування їх діяльності. А також необхідно невідкладно розробити механізм залучення системою БПД перекладачів для надання правової допомоги особам, які не володіють українською.”

На фото: Олена Сінчук, менеджерка з організаційного розвитку ГС “Мережа правового розвитку”.

“Стандартизація послуг та вироблення єдиних критеріїв — це має стати одним із пріоритетів, з чого необхідно розпочати роботу. — акцентує увагу менеджерка з організаційного розвитку МПР, Олена Сінчук — Узгоджені для всіх надавачів безоплатної правової допомоги стандарти надання БПД, механізм оцінювання якості надання такої допомоги, а також визначити єдину державну політику у сфері доступу до правосуддя для всіх зацікавлених сторін.”

Детальні пропозиції Мережі правового розвитку з питань вдосконалення доступу людей до правосуддя вже передано до Міністерства юстиції України. 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.