Особливості набуття права власності на нерухоме майно через спадщину

Дата публікації: 10.02.2020

Якими є терміни прийняття спадщини, типи спадкування, на що впливає наявність/відсутність заповіту, скільки існує черг спадкоємців за законом і хто до них відноситься, що таке відумерла спадщина. Основні нюанси спадкування нерухомості, зокрема територіальними громадами, у консультації, яку підготував юрист Татарбунарського офісу Мережі правового розвитку Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України» Павло Головатий.

Найважливіше правило, яке необхідно знати, реалізуючи бажання вступити у спадщину – це 6-ти місячний строк. Тобто протягом 6 місяців від дня смерті спадкодавця спадкоємець має прийти до нотаріуса за місцем настання смерті спадкодавця і подати заяву про свій намір прийняти спадщину. Якщо цей строк буде пропущений, потенційному спадкоємцю доведеться доводити в суді, що строк він пропустив із поважних та об’єктивних причин. Спадкоємці, які не заявили про своє бажання вступити у спадщину у 6-місячний строк, вважаються такими, що відмовилися від неї.

При цьому слід мати на увазі різні типи спадкування:
• за законом;
• за заповітом.
Це означає, що у заповіті спадкодавець має право зазначити будь-яких осіб у якості своїх спадкоємців, вказавши навіть, яке конкретно майно кому має належати після його смерті.
Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи. У випадку існування заповіту, спадкодавці за законом (якщо це різні особи) позбавляються права на спадок. Винятки з цього правила становлять малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).
Якщо заповіт відсутній, то родичі померлого спадкують майно відповідно до черговості, встановленої законом.

Цивільне законодавство встановлює 5 черг спадкоємців за законом
Перша черга спадкоємців за законом – діти спадкодавця, зокрема зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки.
Друга черга спадкоємців за законом – рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. Третя черга спадкоємців за законом – рідні дядько та тітка спадкодавця.
Четверта черга спадкоємців за законом – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини.
П’ята черга спадкоємців за законом – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

Важливо також пам’ятати наступне правило: відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Але разом із тим, такому спадкоємцю доведеться доводити факт його постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. І якщо у такого спадкоємця не буде такого підтвердження у вигляді реєстрації місця проживання, йому доведеться доводити цей факт у судовому порядку.

Що таке відумерла спадщина
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно – за його місцезнаходженням, зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно – за його місцезнаходженням. Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов’язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до вимог закону.
Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.
З одного боку, це обов’язок органів місцевого самоврядуванн – слідкувати за тим, щоб майно, зокрема нерухоме майно, щодо якого відсутні бажаючі вступити у спадщину, переходило у власність громади. З іншого боку, таке правило є стимулом для громадян слідкувати за строками вступу у спадщину та не допустити, щоб спадщина була визнаною відумерлою.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.