Право на побачення із особами, які перебувають у СІЗО

Дата публікації: 20.02.2020

На прикладі з практики Новоайдарського офісу Мережі правового розвитку юрист Олексій Кормілецький роз’яснює, як добитися побачення із людиною, яка перебуває у слідчому ізоляторі. Зокрема як і у кого отримати дозвіл, чому у побаченні можуть відмовити і як поводитися під час зустрічі.

Мешканка Луганщини Галина*, звернувшись до Офісу при громадській організації «Суспільна служба правової допомоги», розповіла, що її чоловік Олег* знаходиться під вартою у слідчому ізоляторі міста Старобільськ. У Новоайдарському суді  розглядається його справа, він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 та ч.2 ст. 309 Кримінального кодексу України. Під вартою чоловік знаходиться більше, ніж пів року, тому дружина прагне отримати побачення із чоловіком, але як це зробити, не знає.

Юрист роз’яснив жінці її права на побачення відповідно до «Порядку надання і проведення побачень особам, узятим під варту, і засудженим».

Особам, узятим під варту, надаються короткострокові побачення з родичами або іншими особами тільки з дозво­лу особи або органу, у провадженні яких перебуває кримінальна справа.
Дозвіл слідчого, органу дізнання або суду, завірений гербовою печаткою, дійсний тільки на од­не побачення. На підставі письмового дозволу слідчого, органу дізнання або суду, а також письмової заяви особи, яка прибула на побачення, начальник слідчого ізолятора або його заступник надає письмовий дозвіл і розпоряд­ження черговому на його проведення.
Громадянам, які прибули на побачення без документів, що засвідчують їхню особу, а також особам, не вказаним у дозволі, поба­чення не надається.
Про причини відмови в наданні побачення оголошується особі, яка прибула на побачення.
У разі тимчасової заборони побачень (карантинні заходи, уск­ладнення оперативної обстановки та ін.) начальник слідчого ізоля­тора повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за додер­жанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, слідчі та судові органи, а в приймальні для відвідувачів вивішується відповідне оголошення.
Побачення громадян із особами, які тримаються у слідчому ізоляторі, здійснюється у присутності молодшого інспектора або іншого спеціально виділеного працівника. Розмова під час поба­чення повинна вестися мовою, обраною ув’язненим чи засудже­ним і особою, яка прибула на побачення. При потребі запро­шується перекладач. Особам, які прибули на побачення, а також ув’язненим і засудженим не дозволяється передавати будь-які документи, предмети й речі і, за винятком глухонімих — перемовлятися жестами або умовними знаками.
Правила поведінки під час побачення роз’яснюються як особі, яка прибула на побачення, так і ув’язненому або засудженому. Вони повідомляються про припинення побачення у разі порушення ними встановлених правил. Якщо при побаченні буде помічено порушення вищевка­заного порядку, то працівник, який проводить побачення, попе­реджає осіб про це, а при допущенні нового порушення припиняє побачення, про що доповідає рапортом начальнику відділу режи­му та охорони із зазначенням причини припинення побачення.
Також юрист пояснив клієнтці, що вона має написати заяву з проханням про надання побачення з обвинуваченим на ім’я судді, яка розглядає справу – і допоміг такий документ скласти.
Суддя заяву задовольнила, і невдовзі Галина змогла отримати побачення з чоловіком.

*Імена змінено з етичних міркувань.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.