Перший модуль навчання Громадського центру правосуддя у Білій Церкві

Дата публікації: 24.04.2020

Як працюють Громадські центри правосуддя в Латинській Америці, Сінгапурі та США? Що таке стратегічна справа і чим вона відрізняється від звичайної? Як і з ким говорити, щоб про тебе знали мешканці міста та села? На всі ці питання сьогодні шукали відповіді фахівці та волонтери Громадського центру правосуддя м. Біла Церква. 

Перший тренінговий модуль дистанційного курсу навчання «Комунікація та практичні аспекти роботи команди Громадського центру правосуддя у м. Біла Церква» відбувся 24 квітня 2020 року в онлайн форматі. Проводиться він для команди Громадського центру правосуддя у Білій Церкві на Київщині. 

Виконавчий директор ГС “Мережа правового розвитку” Євген Полтенко розповів про міжнародний досвід роботи Громадських центрів правосуддя (далі – ГЦП) і причини їх створення

• Це можливість для людини не блукати в лабіринтах правових проблем, що спричинені низкою бар’єрів: фінансових, культурних, процесуальних тощо. Іідея полягає в отриманні доступу до різноманітних публічних послуг, зокрема правових, через своєрідне “єдине вікно”.  
  
  Річ у тім, що проблеми, які на перший погляд видаються такими, що стосуються освітньої, медичної чи трудової сфер, часто мають правову складову. Тобто, деякі проблеми з першого вигляду не пов’язані з правом, але потім виявляється, що для їх вирішення необхідна саме правова допомога.  
  
  Перші ГЦП були створені в 90-х роках у країнах Латинської Америки (Домініканська Республіка, Колумбія, Болівія, Гватемала, Мексика та інші). Це країни з великою кількістю соціально-економічних проблем, є місця, де на дуже низькому рівні безпека громади. Перші ГЦП створювалися на тих територіях, куди навіть поліція та судді боялися заїхати. Там надавалися різноманітні послуги, в тому числі з альтернативного вирішення конфліктів (медіація). Часто застосовувалися практики звичаєвого права, неформального правосуддя. Багато з цих центрів продемонструвавши свою ефективність, були інституалізовані, їх робота фінансується державою.
  
  Сінгапур — одна з провідних країн світу. Попри благополучну економічну ситуацію виявилося, що доступ до правосуддя був обмежений для значної частини громадян. Саме для цього і були відкриті двері ГЦП у цій країні, серед основних особливостей яких – міжсекторальна база створення та підтримки (взаємодія державних інституцій з бізнесом та громадськістю) та багатодисциплінарність (в одному місці людина може вирішити, як свої правові проблеми, так і отримати соціальну чи психологічну підтримку).
  
  У США ГЦП початково створювалися у неблагополучних районах міст. Один з таких центрів знаходиться в районі Ред Гук, Нью-Йорк, де процвітали злочинність, насильство, наркоторгівля. 
  У цьому центрі був створений “багатогалузевий” суд. Тобто, фактично під одним дахом об’єднані різні види судів (кримінальний, цивільний, адміністративний та інші), представники поліції, прокуратури та громадських організацій, які займаються наданням соціальних послуг (медіація, діалог, соціальна реінтеграція порушників у суспільство, психологічні тощо).
  
  Тобто, як бачимо, подібні центри приносять велику суспільну користь, як у розвинених країнах, так і в країнах “третього світу, – зазначив Євген Полтенко.

Сергій Лисак, адвокат, випускник програми «Адвокат Майбутнього», керівник  правового клубу PRAVOKATOR у м. Дніпро, розкрив для учасників питання “Стратегічна справа як інструмент змін у суспільстві”.  

• Стратегічна справа — це та справа, яка дає можливість змінити законодавство або вдосконалити правові акти. Знаходячи такі справи, юристи, НГО, установи займаються глобальними змінами якості життя.
  Як розпізнати таку справу:
  1. Вона не приватного інтересу, а зачіпає інтереси значної кількості людей.
  2. Вона потребує ґрунтовного та довготривалого планування. 
  3. Вирішує не окреме питання, а змінює певний спектр. 
  
  Тобто, зазвичай це правова колізія або існування норм, які чиновники не розуміють або не знають, як ними користуватися. 
  Приклад: минулого року були справи щодо встановлення газових лічильників на будинках, і рахували спільну витрату газу. Чиновники послуговувалися своїми постановами, але забули про існування інших та власні договори з клієнтами. Приміром, захист прав споживача говорить про те, що людина має платити безпосередньо за отримані послуги. 
  
  Проблеми вирішення стратегічних справ в Україні полягають у відсутності відповідних норм у законодавстві. Ні цивільне законодавство, ні адміністративне не дають право подавати колективний позов. В Америці була справа, коли кілька тисяч осіб звернулися з позовом до фармацевтичної компанії – а в нашій країні подібне неможливе.
  
  У моєму місті було питання від мешканців ОСББ, які хотіли звернутися до суду, але вимушені були формувати окремий типовий позов. Одна особа — один позов. Із цим є проблема: бо кожен окремо сплачує судові збори, експертизу і т.д. Тобто, дуже великі затрати, які люди не готові нести. Зрештою мешканці прийшли до іншого шляху — медіації. 
  До того ж судова тяжба у стратегічних справах складна і зазвичай триває довго. Це є суттєвим викликом, бо позивач може втратити зацікавленість, або у нього можуть змінитися життєві обставини – тоді справа залишається незавершеною, – вважає Лисак. 

Керівниця ГЦП у м. Біла Церква Ольга Настіна поділилася інформацією про напрацювання ГО “Правова єдність”.

• Наш офіс постійно проводить дослідження правових проблем у громаді, тому має і знає про “точки входу”. 
  Наприклад, для нас є стратегічно важливим питання реформи транспорту в місті. Невдалі рішення призвели до того, що багато районів залишилося без транспортного сполучення або з високою оплатою за проїзд. Для вирішення цих проблем ми вели діалоги у громаді, обговорення та пошуки рішень тривають і досі. 
  Білоцерківський офіс активно працює над створенням квартири/дому для жертв сімейного насилля і шкільних служб порозуміння, популяризації альтернативних шляхів вирішення конфліктів, – розповіла Настіна.

Комунікаційна менеджерка Ніна Гаєвська та менеджерка з організаційного розвитку ГС “Мережа правового розвитку” Олена Сінчук підняли питання комунікацій. Обговорили, наскільки важливо залучити до висвітлення роботи центру засоби масової інформації та взаємодіяти з зовнішніми органами місцевої влади. 

• Для нас важливо донести інформацію про наші послуги, створити широке коло охоплення обізнаних про них людей. Окрім співпраці зі ЗМІ, ми маємо заручитися підтримкою місцевих судів, адміністративних установ. 
  Мета зовнішніх комунікацій — забезпечити ефективну взаємодію із зовнішніми стейкхолдерами – представниками органів державної влади та місцевого самоврядування, суддівського корпусу та правоохоронних органів, групами та організаціями, що будуть зацікавлені  в успішній роботі нашого Центру.
  Основні завдання зовнішньої комунікації — створення іміджу та престижності Центру та забезпечення якості послуг, які він надаватиме, проведення дослідження потреб цільових аудиторій, а також пропагування нових ідей, залежно від існуючих потреб клієнтів, – наголосила Сінчук.

Упродовж двох годин учасники розглянули багато важливих аспектів. Ще більше нагальних питань підняли на майбутнє, для подальшого їх обговорення на наступних навчальних зустрічах. 

Захід пройшов за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.