19 років без права власності: законність купівлі квартири жінка довела через суд

Дата публікації: 18.09.2020

Автор: НЦДСПР “Відкриті двері”

Міськрада відмовила мешканці Дніпропетровщини у державній реєстрації права власності на квартиру, пославшись на невідповідності в оформленні документів при купівлі-продажу нерухомості. Юристи Нікопольського офісу Мережі правового розвитку допомогли жінці через суд довести законність угоди і зрештою стати законною власницею квартири.

До Офісу при громадській організації «Відкриті двері» пані Лариса* з Нікополя звернулася у серпні поточного року. Просила надати правову допомогу у житловому питанні.  Розповіла, що виконком Нікопольської міськради відмовив їй у державній реєстрації права власності на квартиру, яку вона придбала у 2001 році цілком законно, за договором купівлі-продажу, зареєстрованому на Товарній біржі «Українська». Однак виконком пояснив свою відмову у реєстрації тим, що цей договір не мав нотаріального посвідчення.

Адвокат Офісу Ірина Лось, вивчивши рішення  міськвиконкому щодо  відмови у державній реєстрації права власності на квартиру, запропонувала жінці вирішити питання через суд: звернутися з позовом для визнання  дійсним договору купівлі-продажу нерухомості та визнання права власності на квартиру.

Коментує юрист

Відповідно з ч.3 ст. 9 чинного Житлового кодексу УРСР, громадяни мають право придбати житло на біржових торгах.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про власність» від 7 лютого 1991 року за № 697-XII, який діяв на момент виникнення цивільних правовідносин, громадяни набувають право власності в разі укладання угод, які не заборонені Законом.

За змістом ст.ст. 128, 153 Цивільного кодексу (ЦК) УРСР (в редакції 18.07.1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 18.07.1963 року), за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. 

Статтею 227 ЦК УРСР (в редакції 18.07.1963 року) передбачалася обов’язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.
Згідно зі ст.15 Закону України “Про товарні біржі” від 10 грудня 1991 року N 1956-XII, не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

У свою чергу юристка Офісу Ірина Бут склала позов до суду про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомості, зареєстрований на Товарній біржі «Українська» та визнання за пані Ларисою права власності на квартиру, придбану на товарній біржі. Правниця посилалася на те, що на час укладення угоди, ні позивачка, ні продавці не знали, що правочин, тобто укладання договору купівлі-продажу, у відповідності до ст. 47 ЦК УРСР (в редакції 18.07.1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню. Оскільки на той час також був чинним Закон України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року N 1956-XII, відповідно до ст.15 якого, правочини, зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягали.

Отримавши позитивне рішення суду, жінка змогла нарешті оформити право власності на куплену квартиру.

*Ім’я змінено з етичних міркувань.

Будьте в курсі кожної новини та події — підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.