За булінг – на профілактичний облік!

Дата публікації: 21.09.2020

Епідеміологічна ситуація, яка призупинила очне навчання в освітніх закладах, на певний час «приглушила» тему боулінга. Однак з початком нового навчального року і відновленням освітнього процесу офлайн проблема цькування у школах знов набула  актуальності, стверджують юристи Хмільницького офісу Мережі правового розвитку при громадській організації «Право». І нагадують: за булінг до відповідальності притягують не лише батьків, а й самих неповнолітніх та малолітніх кривдників.  

На законодавчому рівні відповідальність за булінг передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУАпП), а саме ст. 173-4 Кодексу. До відповідальності за булінг можуть притягуватися як неповнолітні, так і малолітні особи. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративного правопорушення, передбаченого ст .173-4 КУпАП, вони притягуються до адміністративної відповідальності на загальних підставах. Відповідальність за дії  малолітніх чи неповнолітніх дітей у віці від 14 до 16 років несуть батьки.

Важливим є те, відповідно до змін до Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, взяттю на профілактичний облік підлягає дитина, яка  вчинила булінг (цькування) учасника освітнього процесу. Підставою для взяття дитини на профілактичний облік є  копія постанови суду щодо притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 173^-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення дитини чи батьків або осіб, які їх замінюють.

Отже, якщо дитину (чи батьків за дії дитини) притягнуть до відповідальності за булінг, це буде означати, що відносно дитини в органах поліції, а саме в підрозділах ювенальної превенції заведуть обліково-профілактичну справу та внесуть відомості про взяття її на профілактичний облік до відповідної інформаційної підсистеми, що входить до єдиної інформаційної системи МВС.

Поліцейські ювенальної превенції  вестимуть профілактичну роботу з такими порушниками, і полягає вона в наступному:  

• проведення ознайомлювальних, попереджувальних і виховних бесід з дитиною за місцем проживання, навчання або роботи не рідше одного разу на місяць;
• проведення ознайомлювальних, попереджувальних бесід з батьками дитини, її законними представниками, членами сім’ї з метою усунення причин і умов, які спонукали до вчинення правопорушення;
• складання плану заходів з індивідуальної профілактики на основі вивчення матеріалів характеристик, індивідуально-психологічних особливостей дитини;
• відвідування за місцем проживання дитини для з’ясування умов проживання, а також чинників, які можуть негативно впливати на неї та спонукати до вчинення правопорушень;
• вжиття інших профілактичних заходів, передбачених законодавством України.

Нагадаємо, що булінг (цькування) – це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.  Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами.

Булінг буває різним:

• фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
• психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
• економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
• сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
• кібербулінг (приниження за допомоги мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Ознаками булінгу є:

• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
• наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

P.S. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проекту ««Безпечна та правоспроможна громада».

Матеріал відображає позицію автора і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Будьте в курсі кожної новини та події — підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.