Сфера обслуговування переходить виключно на українську: що варто врахувати надавачам та отримувачам послуг

Дата публікації: 14.01.2021

Від 16 січня 2021 року всі постачальники послуг мають перейти на українську. Обслуговувати клієнтів державною мовою повинні не лише у «фізичних» закладах – магазинах, банках, АЗС тощо, але й в інтернет- та мобільних версіях всіх суб’єктів господарювання. Нюанси статті «Державна мова у сфері обслуговування споживачів» роз’яснює експертка Сумського офісу Мережі правового розвитку при громадській організації «Північна правозахисна група» Наталія Єсіна.

В Україні вже рік функціонує Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Ним гарантується, що кожна людина в нашій державі може отримувати інформацію та послуги українською. Низка положень Закону набували чинності протягом 2020 року,  однак більшість ключових норм мають запрацювати поступово, упродовж певного часу. Відповідно, з 16 січня 2021 року розпочинає діяти ст. 30 «Державна мова у сфері обслуговування споживачів».

Ця стаття зобов’язує усіх постачальників послуг в Україні незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємці, інших суб’єктів господарювання, обслуговувати споживачів виключно українською мовою (крім альтернативного прохання клієнта). На цю норму треба звернути увагу керівникам інтернет-магазинів, інтернет-каталогів.

Важливо, що на українську з 16 січня 2021 року мають перейти саме постачальники послуг, в тому числі, в інтернет-мережі. Тобто в супермаркетах та маленьких магазинах, банківських установах, салонах краси, бібліотеках, на АЗС та відповідно в  інтернет-версіях та мобільних застосунках цих суб’єктів  обслуговування клієнтів має вестися виключно українською.

На що слід звернути увагу у статті  «Державна мова у сфері обслуговування споживачів».

• Інформація може дублюватися іншими мовами. Тобто, наприклад, інтернет-магазин може мати українську, англійську та російську версію сайту ( ч. 2 ст. 30).
• Якщо інформація подається не тільки державною мовою, а ще має версії іноземною мовою, обсяг інформації про товари або послуги українською має бути рівноцінним по змісту та об’єму до іншомовних версій та надавати вичерпну інформацію про товари та/або послуги (ч.8 ст.30).
• На прохання клієнта обслуговування може здійснюватися іншою, прийнятною для сторін, мовою (ч. 3 ст. 30), однак, на інтернет-ресурсах версія українською мовою повинна завантажуватися за замовчуванням для користувачів з України.
• Виробники (виконавці, продавці) в Україні мають розміщувати інформаційно-довідкову інформацію про продукцію українською, за потреби дублюючи цю інформацію іншими мовами ( ч. 6 ст. 30).  При цьому допускається використання термінів, абревіатур та  позначень англійською, латинськими та/або грецькими буквами (ч.7 ст.30).

Куди звертатися, якщо вас не обслужили українською

У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою можна звернутися до мовного омбудсмена – Уповноваженого із захисту державної мови на поштову адресу: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12; e-mail: kremin@kmu.gov.ua

Спершу протокол – потім штраф

Відповідно до ст. 57 Закону про державну мову, за порушення ст. 30 Закону, Уповноважений із захисту державної мови або його представник складає акт про результати контролю за застосуванням державної мови, оголошує попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акту. У разі повторного протягом року порушення вимог, встановлених ст. 30 цього Закону, Уповноважений, його представник складає протокол.

Протокол за результатами здійснення заходу державного контролю за застосуванням державної мови складається у двох примірниках. Один примірник протоколу вручається суб’єкту господарювання або його представнику, другий зберігається в Уповноваженого. Форма протоколу затверджується Уповноваженим.

У протоколі зазначаються:

• дата і місце його складення;
• посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
• відомості про суб’єкта господарювання;
• дата, місце та суть правопорушення;
• інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол про правопорушення має підписати особа, яка його склала, та суб’єкт господарювання, який притягається до відповідальності за порушення, або його представник. У разі відмови підписати протокол про це робиться відповідний запис. Можна надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також зазначити мотиви своєї відмови від підписання протоколу.

За повторне протягом року порушення вимог, встановлених ст. 30 Закону, Уповноважений накладає на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на території України, штраф у розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 – 6800 грн)*.

Справи про порушення вимог цього Закону розглядає Уповноважений на підставі складених актів про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, інших матеріалів, зібраних під час здійснення контролю або під час розгляду питання, пояснень суб’єкта господарювання та доданих ним документів.

Постанова про накладення штрафу має бути складена у двох примірниках. Перший примірник залишається в Уповноваженого, а другий примірник протягом 3 днів після прийняття має бути надсиланий суб’єкту господарювання або видатися його представнику під розписку. На оплату штрафу надається 15 днів після отримання постанови. Крім того, згідно з Законом, після сплати, необхідно у триденний строк повідомити про це Уповноваженому.

Постанову про накладення штрафу за порушення закону у сфері застосування державної мови можна оскаржити в суді.

* Неоподатковуваний мінімум доходів громадян — грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України.

P.S. Будьте в курсі кожної новини та події — підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.