Поборов систему: ветеран АТО отримав інвалідність та оформив понад 100 тисяч допомоги на лікування

Перспектив у цій справі не бачили навіть провідні юристи. Але унікальний приклад нашого героя доводить: принциповість і професійність долають бар’єри закоренілої бюрократії. Його історія є зразком для багатьох військових, які отримали захворювання у зоні АТО, але не можуть добитися від військово-лікарської комісії документального підтвердження цього факту, а від держави – матеріальної допомоги на лікування.

Випадково познайомившись з юристкою у черзі до лікаря, колишній військовослужбовець з Херсонщини отримав шанс захистити свої права та відновити справедливість.

Дмитро Миколайович Фомін* ніколи не скаржився на біль у серці. Маючи відмінне здоров’я, чоловік потрапив на службу до Збройних Сил України та став молодшим сержантом, гранатометником батальйону охорони.

Одного вечора, ще в червні 2014 року, Дмитро Миколайович заступив у наряд і під час чергування на КПП відчув сильний біль за грудиною, що супроводжувався різкою слабкістю. Після надання першої медичної допомоги у медпункті частини, молодшого сержанта направили до Херсонського військового госпіталю, а згодом – у Військово-медичний клінічний центр Південного регіону в Одесу.

Провівши усі обстеження пацієнта, лікарі констатували захворювання серця. Тому вже в серпні 2014 року Дмитра Миколайовича за станом здоров’я звільнили у запас. Але довідки про обставини травми військова частина не видала.

Тож, через байдужість військового керівництва, ІІІ групу інвалідності чоловік оформив самотужки, на лікування витрачає свої власні кошти і наразі потребує протезування артеріального клапана серця.

В 2016 році під час чергових відвідин лікарні Дмитро Миколайович зіштовхнувся з правницею Альоною Шокарєвою. Вони познайомились і розговорилися.

Пані Альона – фахова юристка, керівниця Громадської організації «Правові ініціативи» та учасниця першого психологічно-правового семінару у Нижніх Сірогозах. У 2016 році команда ІРЦ «Правовий простір» та БФ «Джерело життя» провели 11 виїзних семінарів для демобілізованих, рідних військових, держслужбовців, місцевих активістів та волонтерів.

Тож вона не змогла залишитися осторонь проблеми Дмитра Миколайовича.

«Вислухавши його історію, я запропонувала розібратися у цьому складному випадку. Невдовзі Дмитро Миколайович зателефонував мені і ми зустрілися знову. Вивчивши той пакет документів, який у нього був, мені стало зрозуміло, що чоловіку необхідно допомогти поборотися за справедливість», – пригадує Альона Шокарєва.

Першим спільним кроком було звернення через Міністерство оборони України та Херсонський облвійськомат до військової частини з викладенням усіх обставин справи та проханням про отримання грошового атестату та недоплаченої заробітної плати. Невдовзі надійшла відповідь: Міністерство запропонувало пану Фоміну подати документи на отримання одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям у зв’язку з отриманням групи інвалідності.

Другим кроком був запит до Військово-лікарської комісії Південного регіону м. Одеса про надання свідоцтва про хворобу військового. Утім, виявилося, що в ньому військово-лікарська комісія встановила, що захворювання не пов’язане з проходженням військової служби.

Довідка МСЕК. Фото: Альона Шокарєва.

Тоді правниця зателефонувала на гарячу лінію ГО «ІРЦ «Правовий простір». Порадившись у телефонному режимі з Володимиром Орловським, тоді ще юристом Офісу, пані Альона майже втратила надію. Адже, як пояснив Володимир, на практиці такі рішення військово-лікарської комісії (далі – ВКЛ) не відміняються, можна лише написати скаргу до Центральної ВЛК або звернутися до суду та доводити той факт, що захворювання пов’язане з проходженням військової служби.

І хоча перспективи у такого шляху досить примарні, Дмитро Миколайович з Альоною Шокарєвою наважились і на цей, третій, крок. На адресу Центральної військово-лікарської комісії м. Києва було направлено клопотання про відміну рішення ВЛК Південного регіону.

Яким же було здивування скаржників, коли невдовзі надійшов лист з Києва, в якому йшлося про встановлення причинно-наслідкового зв’язку захворювання і підтверджувалося, що хвороба пов’язана з проходженням військової служби!

«Це була неймовірна перемога, на яку давали лише 1 відсоток. Бойовий дух відновився і ми почали діяти іще рішучіше, – розповідає юристка. – Разом з Дмитром ми поїхали у Херсон до головного лікаря Херсонського обласного центру медико-соціальної експертизи з листом із Києва та просили змінити причину інвалідності з «загального захворювання» на «захворювання, пов’язане із проходженням військової служби». І нам знову пощастило – головний лікар та його заступник задовольнили наше звернення та оперативно надали відповідну довідку МСЕК».

Альона Шокарєва. Фото: ГО «ІРЦ «Правовий простір».

Пані Шокарєва наполягала, що на цьому не можна зупинятися. Проаналізувавши чинне законодавство, правниця встановила, що військовослужбовець може претендувати на грошову допомогу від держави.

«Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачена виплата одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності. Також порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, – роз’яснює Альона Шокарєва. – Зокрема, пунктом 6 постанови визначено, що військовослужбовцю, у разі встановлення інвалідності III групи, яка настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, призначається і виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму».

Так, четвертим кроком у цій боротьбі стало звернення до Херсонського обласного військового комісаріату з клопотанням про виплату позачергової невідкладної одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням ІІІ групи інвалідності від захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби.

Після розгляду заяви і направлення її до Міністерства оборони України у грудні 2016 року було прийнято рішення про виділення Дмитру Миколайовичу одноразової допомоги у розмірі 101 500 грн.

Лист Міністерства оборони України. Фото: Альона Шокарєва.

Наразі Дмитро Миколайович чекає на виплату. Міністерство пояснює затримку браком коштів. Тому військовий планує звернутися до суду, аби врятувати своє життя. Адже чоловік є єдиним годувальником у своїй родині та має неповнолітню дитину на утриманні.

«Усі міністерства та департаменти настільки осліпли, що мабуть і не розуміють, що насправді відбувається в нашій державі зі звичайними людьми», – коментує пані Альона. Але запевняє: у кожній ситуації завжди є вихід, хоча інколи він досить тернистий, складний і не зрозумілий для звичайного громадянина.

Принаймні Дмитро Миколайович завдяки неймовірній військовій витримці та старанням юристки свій тернистий шлях уже майже пройшов.

*Ім’я змінено з етичних міркувань.

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».