Актуальні зміни законодавства в оплаті праці в період карантину

Дата публікації: 01.04.2020

Як оплачуватиметься праця під час карантину*, коли режим роботи, її обсяги та навантаження на працівників чи не щодня піддаються вимушеним корективам? У консультації юристки Білоцерківського офісу Мережі правого розвитку Інни Малишко – про гнучкий графік, дистанційну роботу, простій в роботі та оплату праці у розмірі 2/3.

Парламент України 30 березня прийняв Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) №3275 від 29.03.2020 р.
Цим законом зокрема внесені зміни до Кодексу Законів про працю КЗпП України та законодавчо визначаються такі форми організації праці як гнучкий режим робочого часу та дистанційна робота. Законом зокрема визначається, що на час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну роботу.

Гнучкий режим робочого часу
Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період норми тривалості робочого часу.
Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

• Фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;
• Змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
  час перерви для відпочинку і харчування.

Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Дистанційна (надомна) робота
Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.
За формату дистанційної роботи працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 Кодексу законів про працю України.
Виконання дистанційної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовилися про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.

Простій та 2/3 тарифної ставки
Внесено зміни і до СТ. 113 КЗпП, а саме час простою оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Час простою, коли існує небезпека для життя та здоров’я працівника або людей, оплачується працівнику у розмірі середнього заробітку. Простій з вини працівника не оплачується.

*Більше інформації щодо актуальних правових (і не тільки) питань, пов’язаних із протидією поширенню пандемії коронавірусу – у нашій Спецкатегорії COVID-19 у  розділі «Правова допомога» за цим посиланням.

P.S. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проекту ««Безпечна та правоспроможна громада».

Матеріал відображає позицію автора і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Будьте в курсі кожної новини та події — підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.