facebook
Потрібна юридична консультація? Наш юрист надасть її безкоштовно

«Борги Яценюка» за газ: сплачувати чи ні?

Дата публікації: 01.08.2018

Чи правомірно донараховувати заборгованість за споживання газу тим абонентам, які у 2015-2016 роках користувалися ним без лічильника? І що зрештою доцільніше: підкоритися і сплатити штраф чи таки судитися з газовою компанією, яка його нарахувала? Консультацію на актуальну тему підготував юрист Херсонського офісу Мережі правового розвитку Сергій Плахотнюк.

За юридичним коментарем до Офісу при ГО «ІРЦ «Правовий простір» звернулися журналісти одного з херсонських телеканалів. Питання стосувалося ситуації, коли тим споживачам, які з травня 2015 року по січень 2016 року користувалися газом без лічильників, газові компанії донарахували нову заборгованість до вже оплаченої вартості спожитого газу.

Містяни вже зіткнутися з цією проблемою – в їхніх електронних кабінетах з’явилася інформація про заборгованість за споживання газу, при цьому не було вказано, коли і чому вона виникла. А дехто вже навіть отримав листа (на фото) з вимогою сплатити таку заборгованість у п’ятиденний строк.

Фото: Фейсбук.

Оскільки ця ситуація викликала значний суспільний резонанс, пропоную об’єктивно розібратися у причинах та наслідках її виникнення.

Чому так сталося

Від 01.07.1996 по 24.03.2016 р. вартість споживання природного газу, спожитого населенням за відсутності газових лічильників розраховувалась відповідно до норм споживання, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників».

Постановою були затверджені наступні норми споживання:

– при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання – 6 м3 людино-місяць;

– при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача – 9 м3 людино-місяць;

– при використанні газової плити та водонагрівача – 19 м3 людино-місяць.

До встановлених норм споживання 06.05.2015  були внесені зміни: Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 29.04.2015 р. № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», якою норми споживання були зменшені вдвічі.

Таким чином, починаючи з 06.05.2015 р., стали діяли наступні норми споживання:

– при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання – 3 м3 людино-місяць;

– при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача – 4,5 м3 людино-місяць;

– при використанні газової плити та водонагрівача – 9 м3 людино-місяць.

Тут варто пояснити: чим менше норма споживання, тим нижча ціна за спожитий газ – для тих, хто користувався ним без лічильників. Такі абоненти незалежно від фактичного об’єму споживання оплачують газ лише у встановлених нормами споживання середніх величинах. І чим ці величини менші, тим менша їх вартість.

Так газові компанії-постачальники почали виставляти рахунки побутовим споживачам за оновленими правилами, а споживачі, відповідно, їх оплачувати. І все би було добре, але…

11.08.2015 р. група людей звернулася з адміністративним позовом до суду про визнання незаконною та скасування Постанови № 237. У складі групи – двоє позивачів-фізичних осіб за участі третьої особи на стороні позивачів – Громадської спілки «Асоціація газового ринку України».

Рішенням суду (Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2015 року № 826/16447/15 їхній позов було задоволено: визнано незаконною та нечинною з моменту її прийняття Постанову № 237. Рішення суду набрало законної сили 04.11.2015 р.

Слід зазначити, що суд прийняв таке рішення тому, що Кабінет Міністрів України допустив при прийнятті Постанови № 237 порушення процедури її прийняття. Звісно, встановивши цю обставину, суду нічого іншого не залишалося, як задовольнити позов. Тому, шановні читачі, ви маєте розуміти, що це не суд винен у виникненні цієї ситуації, і не газові компанії, а Кабмін, а якщо конкретніше, то Кабмін часів прем’єрства Арсенія Яценюка.

В силу прийнятого судом рішення вважається, що Постанова № 237 – з моменту прийняття і до моменту втрати нею чинності – не створила жодних юридичних наслідків. Тобто усіх змін, внесених цією постановою, не було. Відповідно і зменшення норм споживання – не було.

Чому почалися донарахування

Чому ж газові компанії почали донараховувати обсяги спожитого природного газу минулих періодів у зв’язку із скасуванням Постанови № 237?

Компанії визначають вартість наданих ним послуг побутовим споживачам, які користуються газом без лічильників, відповідно до встановлених Кабміном України норм споживання та ціни, яку визначають газові компанії-постачальники в межах граничних цін. Ціни у свою чергу встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Норми споживання природного газу населенням без газових лічильників, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», у зв’язку з прийняттям незаконної Постанови № 237 були незаконно зменшені вдвічі.

Оскільки судом незаконна Постанова № 237 була визнана нечинною з моменту її прийняття, почали діяти «старі» норми споживання, тобто удвічі більші незаконних норм споживання. І виникла ситуація, за якої побутові споживачі, які споживали газ без лічильника і повністю оплачували виставлені їм рахунки за газ за незаконними нормами споживання – із травня 2015 по січень 2016 року – фактично оплатили лише половину від реальної (законної) норми споживання.

Таким чином, на сьогодні картина виглядає наступним чином. Юридично, на папері є чітко вирахуваний об’єм природного газу, спожитого населенням без лічильників, і хтось має за цей об’єм заплатити. Це або споживачі цього газу, що було б логічно, або самі газові компанії.

Підкоритися чи судитися?

У соціальних мережах люди висловлюють свою рішучу позицію не оплачувати цю заборгованість, оскільки вважають її несправедливою. Дехто навіть збирається позиватися до суду.

Так платити чи ні? Звісно, тут вибір за вами. У  будь-якому випадку ви маєте знати про ризики, які можуть виникнути у разі несплати вами цієї заборгованості. Інформований – значить озброєний.

У разі несплати газова компанія:

– Має право відключити ваше помешкання від газопостачання. Якщо це станеться і ви забажаєте відновити споживання газу, то вам доведеться оплатити всю заборгованість за споживання газу і роботу з підключення до газової мережі;

– Якщо ви отримуєте субсидію, компанія повідомить органи соціального захисту населення про вашу заборгованість за споживання газу, і ваше право на отримання субсидії буде припинено. Відновити право на її отримання ви зможете лише після оплати всієї заборгованості за споживання газу (житлово-комунальної заборгованості) та нової подачі всіх необхідних документів для отримання субсидії.

– Має право звернутися з позовом до суду про стягнення із вас заборгованості за споживання газу.

– Буде обліковувати за вами цю заборгованість навіть по завершенні строку позовної давності, а ваші оплати за поточний місяць перенаправлятиме в рахунок погашення донарахованої заборгованості.

Тому, враховуючи те, що ціна питання у середньому становить 400-500 грн, все ж таки дешевше буде оплатити цю заборгованість.

Якщо ви таки вирішили не платити

Якщо ж ви твердо вирішили не платити, то у платіжних документах вказуйте місяць і рік, за який платите.

Також вам буде корисно знати, що газова компанія може стягнути з вас цю заборгованість лише у судовому порядку. Це єдиний законний спосіб, але для його застосування діють певні обмежувальні правила. Одним із таких є строк позовної давності. Позовна давність – це термін, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За даних правовідносин він становить 3 роки. Це означає, що з травня 2018 р. до вимог газової компанії про стягнення донарахованої заборгованості, заявлених у судовому порядку, можна застосовувати строк позовної давності на частину таких вимог, а починаючи з лютого 2019 р. – на весь обсяг позовних вимог, тобто на всю суму донарахованої заборгованості.

Існує висока ймовірність того, що до лютого 2019 р. газові компанії не встигнуть подати усі позови до суду через велику кількість таких боржників. Наприклад, у 300 тисячному Херсоні їх близько 40 тисяч.

Якщо ж ви вирішите позиватися до суду, то маєте знати: якщо ви не погоджуєтеся із рахунком газової компанії  (не згодні з розрахованою сумою тощо) та маєте намір оскаржувати його (рахунок) в досудовому або судовому порядку, ви маєте право сплатити рахунок у тій частині, яка вами не оспорюється. Це право побутових споживачів природного газу передбачено у пункті 4.11 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2500. При цьому ви маєте звернутися до газової компанії за відповідними роз’ясненнями (телефоном, через особистий кабінет або письмово), а остання у разі отримання такого звернення повинна надати вам відповідне роз’яснення або здійснити перерахунок. До вирішення спору по суті величина нарахування встановлюється відповідно до даних газової компанії.

Крім цього, вам корисно буде знати про позицію з даного питання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, висловлену у листі від 26.04.2016 № 4125/16/7-16. У ньому Комісія доходить висновку, що таке нарахування, на її думку, є незаконним та рекомендує газовим компаніям – постачальникам природного газу – утриматися від дій, пов’язаних із виставленням побутовим споживачам рахунків, в яких вказуються донарахування обсягів спожитого природного газу минулих періодів у зв’язку із скасуванням Постанови № 237.

У свою чергу хочу відмітити, що цей лист носить рекомендаційний характер, а не обов’язковий. Аналіз же судової практики з даного питання вказує на те, що вимоги таких компаній є цілком законними, а тому суди приймають рішення про стягнення донарахованої заборгованості зі споживачів.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Знайшли своє рiшення? Допоможiть iншим!

Надрукуйте постер

Роздрукуйте та розмiстiть на дошцi оголошень у своєму под’їздi постер Мережi

Станьте волонтером

Станьте волонтером та допомогайте знаходити рiшення проблем iншим

Потрiбна консультацiя?

Онлайн

Поставте питання, i один з експертiв Мережi надасть вiдповiдь.
Графік роботи чату: з 10:00 до 16:00
щодня
(обідня перерва з 13:00 до 14:00).

В офiсi

Знайдiть найближчу приймальню у своєму мiстi та запишiться на консультацiю.

connect

Приєднатися

Ми завжди відкриті для спроможних організацій та активних особистостей, які поділяють наші місію, бачення та цінності і готові долучитися до їх реалізації.

support

Підтримати

Ми робимо правову допомогу доступною. Ми посилюємо спроможність громад та допомагаємо їм розвиватися. Підтримайте нас у цій роботі.

Повідомити про помилку

×