Чергові мовні зміни: штрафи посадовцям, інтернет-ресурси та комп’ютерні програми українською

Дата публікації: 19.06.2022

16 липня 2022 року набирають чинності частини 2 та 6 ст. 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регламентують використання державної мови в мережі Інтернет та мови інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах. Огляд змін підготував юрист Хмельницької громадської організації «Подільська правова ліга» Руслан Малий.

16 липня взагалі є знаковим днем в історії України. Саме 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України, яка відіграла надзвичайно важливу історичну роль у здобутті нашої Незалежності.  Цей документ став політико-правовою основою Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.

16 липня 2019 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який також відіграє надзвичайно важливу роль у зміцненні української незалежної держави. Перші два роки дії Закону підтвердили його ефективність, консолідуючу роль  та  підтримку з боку суспільства.

16 липня 2021 року розпочався новий етап втілення норм цього закону, який забезпечить збільшення присутності державної мови в публічному просторі та зміцнення її статусу як державної. Цього дня набули чинності норми, які є важливими для переважної більшості людей, оскільки вони стосуються сфери культури і розваг, туристичної сфери, книговидавництва та роботи книгарень, кіновиробництва, демонстрування фільмів в кінотеатрах і на телебаченні тощо (частини 2-6, 8 статті 23, стаття 26 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).

16 липня 2022 року набирають чинності частини 2 та 6 ст. 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регламентують використання державної мови в мережі Інтернет та мови інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах.

Це означає, зокрема, що з 16 липня 2022 року:

• Будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму – від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки – повинен бути «локалізований» для реалізації в Україні. На товарі має бути україномовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками.
  
  
• Усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютюб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, зокрема  інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням. Українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, аби користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності даного суб’єкта.

«Варто наголосити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування українських споживачів в мережі інтернет (інтернет-магазини, інтернет-каталоги тощо) вже з 16 січня 2021 року зобов’язані розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою. Однак відтепер вони зобов’язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною (містити максимальний обсяг інформації) та завантажуватися за замовчуванням», – сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

За його словами, відсутність  українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу після 16 липня 2022 року може означати свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову, або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації та/або власника як суб’єкта підприємницької діяльності.

«Це в свою чергу означатиме намір власника інтернет-ресурсу перебувати поза правовим полем України і викликатиме обґрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації», – підкреслив Кремінь.

Також із 16 липня 2022 року Уповноважений із захисту державної мови зможе накладати штрафи  із захисту державної мови на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть Закон.

Розмір штрафу складає від 3400 до 8500 грн, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатимуеться штрафи від 8500 до 11900 грн.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.