Чи правомірно зменшувати зарплату або звільняти працівника під час карантину

Дата публікації: 15.04.2020

Внаслідок карантинних заходів* на території України діяльності підприємців обмежується – а відтак постає питання захисту трудових прав найманих працівників. Адже нові виклики впливають на режим їхньої роботи та виконання обв’язків.  Координаційний офіс безпеки при Білозерському офісу Мережі правового розвитку підготував актуальне роз’яснення з цього питання.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», передбачається, що роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

Але більшість роботодавців не йдуть назустріч працівникам і вважають, що кращим рішенням є  звільнення на час дії карантину.

Юрист Офісу при громадській організації «Білозерський центр регіонального розвитку» В’ячеслав Лях роз’яснює: слід пам’ятати, що  трудовим законодавством, а саме ст. 36 Кодексу законів про працю  (КзПП) України передбачено чіткий перелік підстав звільнення працівника. Отже, працівник може бути звільнений з роботи лише за підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, і така підстава звільнення як під час карантину там відсутня.

Також, п. п. 4, 5 ст. 40 КЗпП України, якими передбачено, що працівника може бути звільнено через систематичне невиконання ним без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Зважаючи на норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»  було запроваджено поняття гнучкого режиму робочого часу, а також дистанційної (надомної) роботи, які не тягнуть за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливають на обсяг трудових прав працівників.

Отже, відповідно до ст. 60 КЗпП України, за погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом. На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

В такому разі, доцільно подати роботодавцю заяву про переведення на дистанційну роботу.

Отже, аналізом діючого законодавства України під час дії карантину підстав для роботодавця для зменшення заробітної плати та звільнення працівників відсутні.

Якщо ж так сталося, що ваші трудові права було порушені, радимо оскаржувати дії роботодавця, оскільки відповідно до ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору можна звернутися в тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Хоча цей строк і подовжено на час дії карантину, однак зволікати з захистом своїх прав не варто.  

За правовою консультацією ви можете звернутися до Координаційниого офісу безпеки при громадській організації «Білозерський центр регіонального розвитку», який працює в дистанційному режимі. Для отримання правової допомоги просимо звертатися телефоном (095) 087-48-60.

*Більше інформації щодо актуальних правових (і не тільки) питань, пов’язаних із протидією поширенню пандемії коронавірусу – у нашій Спецкатегорії COVID-19 у  розділі «Правова допомога» за цим посиланням.

P.S. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проекту ««Безпечна та правоспроможна громада».

Матеріал відображає позицію автора і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Будьте в курсі кожної новини та події — підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.