Чи зобов’язані батьки погашати кредити померлої дитини

Дата публікації: 13.10.2021

Пенсіонерка пані Ольга, мешканка одного з сіл Вінниччини, пів року тому втратила єдиного сина. Він загинув в автокатастрофі. Через шість місяців після похорону матері стали надходити листи від колекторських кампаній з вимогою погасити заборгованість за численним кредитами, які оформив за життя її син…

Крім цього, один із банків подав до районного суду позовну заяву, в якій просив стягнути на свою користь із матері боржника значну суму коштів. У зв’язку з тим, що у померлого сина не було ніякого майна, на яке мати могла б оформити права на спадщину, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини вона не зверталася.

Водночас пані Ольга прийшла до Вінницького офісу Мережі правового розвитку, аби дізнатися, чи зобов’язана вона в даній ситуації погашати існуючу заборгованість за кредитами сина. Відповідь на це питання підготував юрист Офісу при громадській організації «Подільський центр з прав людини» Олександр Довбиш.

Згідно із статтею 1216 Цивільного кодексу (ЦК) України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином зі смертю боржника зобов’язання щодо повернення коштів не припиняються, а включаються до складу спадщини, тому спірні правовідносини мають регулюватися статтями 1281,1282 ЦК України.

Відповідно до частини третьої статті 1268, частини першої статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Кожен зі спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу, суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Отже, за змістом наведених вище норм матеріального права, задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і, як наслідок, у неї відсутній обов’язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Отже, висновок у цій ситуації наступний: пані Ольга не зобов’язана оплачувати кредити, які взяв за життя її син, оскільки вона не отримала жодного спадкового майна після його смерті.

P.S. Будьте в курсі кожної новини та події – підпишіться на наш Telegram-канал: https://t.me/LegalDevelopmentNetwork

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.