Форс-мажор: за яких умов продавець може подати в суд за неоплачений товар

Дата публікації: 12.08.2019

Товар покупець у приватного підприємця забрав – а гроші за нього вже понад два роки не повертає. Посилається на форс-мажорні обставини – проте підтвердження таким не надає.  Чи може продавець витребувати борг через суд? Відповідь – у консультації з практики юристів Сєвєродонецького офісу Мережі правового розвитку.

Пан Короленко* з Луганщини – приватний підприємець. У лютому та березні 2018 року він за договором поставки поставив одному з фермерських господарств Станично-Луганського району запасні частини. Товар покупець отримав, але до теперішнього часу за нього не заплатив. При цьому послався на форс-мажорні обставини (проведення на території Станично-Луганського району АТО). Водночас жодних документів, які б підтверджували настання форс-мажорних обставин, не надав. Отже, пана Короленка цікавило питання: чи можна стягнути з несумлінного покупця заборгованість у судовому порядку? Роз’яснення подає юрист Офісу при громадській організації «Громадська платформа» Юрій Качанюк.

Умовами Договору про поставку товару передбачено, що Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов’язань за цим Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили (форс-мажор). Термін виконання зобов’язання за Договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили.
При цьому Сторона, для якої виконання зобов’язання стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше, ніж через п’ять календарних днів письмово повідомити іншу Сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили. Статтею 617 Цивільного кодексу України визначено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання – особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У статті 218 Господарського кодексу України зазначено, що непереборною силою є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності. Господарським та Цивільним кодексами України не надано визначення поняття форс-мажору.
Частиною 2 статті 4 Цивільного кодексу України визначено, що Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі – Закон).
Визначення форс-мажору дається у Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні». Відповідно до ч. 2 ст. 141 вказаного Закону, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Таким чином, діючим законодавством України визначено поняття форс-мажору, при чому, це поняття ототожнюється з поняттям «обставини непереборної сили», яке вживається у Цивільному та Господарському кодексах України.
Необхідно зазначити, що форс-мажорні обставини не мають «преюдиціальний» (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні, сторона яка посилається на дію форс-мажорних обставин повинна це довести та засвідчити відповідним компетентним органом. В України наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, у відповідності до статей 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України», шляхом видачі сертифіката.
На необхідність доведення обставин форс-мажору також вказується в Конвенції Організації Об’єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980, яка набула чинності для України 01.02.1991.
У статті 79 зазначеної Конвенції більше детально визначено порядок дій сторін щодо звільнення від відповідальності у випадку виникнення форс-мажору. У деяких випадках єдиним належним доказом наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є сертифікат Торгово-промислової  палати України.
Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від  відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є  сертифікат Торгово-промислової палати України.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), із зазначенням компетенції ТПП України та регіональних ТПП, форми заяви, необхідних документів, строків видачі сертифікату тощо, визначено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який затверджено рішенням президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5). Оскільки Покупцем не було направлено в адресу Постачальника письмового повідомлення про дію обставин непереборної сили, а також Сертифікату ТПП України, є всі підстави для стягнення заборгованості у судовому порядку.
Отримавши консультацію, клієнт має зібрати необхідні документи та звернутися до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості. У разі необхідності юрист Офісу готовий і далі надавати йому безоплатну правову допомогу.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.