Фото- та відеозйомка в закладах: що потрібно знати блогерам, відвідувачам і власникам

Дата публікації: 14.05.2025

Чи можна вести фото- та відеозйомку в закладах без дозволу власника? Чи має право заклад брати плату за зйомку? Як уникнути конфліктної ситуації? Відповіді на ці та інші запитання, а також приклади документів, які допоможуть законно вирішити питання, підготував юрист ГО «Громадська платформа» Сергій Кошель.

Яка зйомка вважається комерційною?

В українському законодавстві немає чіткого визначення поняття «комерційна зйомка». Проте, якщо фото чи відео створюється з метою отримання прибутку, воно вважається комерційним.
Такі матеріали можуть використовуватися в рекламі, бренд-постах у соцмережах, оглядах товарів чи послуг або в партнерських колабораціях. Відповідно до Закону України «Про рекламу» (стаття 1), до комерційного контенту належить будь-яке відео чи фото, яке прямо або опосередковано просуває товари, послуги чи сам бренд — навіть якщо розміщується безоплатно, але з рекламою.

Приклад: якщо блогер записує сторіз в кафе з відміткою бренду напою або закладу — це вже комерційна зйомка.

Чи потрібен дозвіл власника закладу?

Закон не зобов’язує брати письмовий дозвіл на зйомку. Проте право власника передбачає можливість встановлювати свої правила щодо перебування на території його закладу.

Це передбачено статтями 317 і 319 Цивільного кодексу України. Власник може дозволити або заборонити фото- чи відеозйомку — так само, як вирішує, хто має право заходити до приміщення або користуватись окремими зонами.

Якщо зйомку ведуть без дозволу, це може:

• порушувати правила внутрішнього розпорядку;
  
  
• заважати роботі закладу;
  
  
• створювати ризик притягнення власника до відповідальності, якщо в кадрі опиняться інші відвідувачі без їхньої згоди.

Все це дає закладу право вимагати припинити зйомку або навіть попросити людину залишити приміщення.

Чи має бути дозвіл саме письмовим?

Вимоги про письмову форму немає. Але, якщо між блогером і закладом є домовленість щодо зйомки з подальшим використанням контенту, краще:

• узгодити умови в листуванні (наприклад, електронною поштою або месенджером);
  
  
• зазначити мету, дату, час, формат використання матеріалів;
  
  
• зафіксувати, чи дозволяється зйомка гостей, персоналу, інтер’єру.

Це допоможе уникнути непорозумінь і довести домовленість у разі конфлікту.

Чи може заклад брати плату за зйомку?

Так. Зйомку можуть вважати окремою послугою — подібно до оренди локації. Тоді заклад має право:

• визначити фіксовану плату за використання простору;
  
  
• обмежити зону зйомки або встановити графік;
  
  
• домовитись про «бартер»: наприклад, безкоштовну зйомку в обмін на згадку закладу в публікації.
  
  

У такому випадку часто укладається спрощений письмовий договір — він не потребує нотаріального посвідчення, але має містити:

• назву і адресу закладу;
  
  
• мету зйомки (комерційна або особиста);
  
  
• тривалість, зони, технічні обмеження;
  
  
• відповідальність сторін.

В якому випадку зйомку можуть заборонити?

Заклад має право встановлювати свої правила щодо зйомки — навіть якщо приміщення відкрите для вільного доступу.

Це право випливає з Цивільного кодексу України (статті 634–635 про договори приєднання та стаття 317 про право власності). Відвідувач, заходячи до закладу, фактично погоджується з його умовами — навіть якщо формального підпису немає.

Якщо зйомка заборонена:

• персонал має право зробити зауваження;
  
  
• у разі відмови припинити — викликати поліцію;
  
  
• якщо блогер перешкоджає роботі чи створює конфлікт — дії можуть кваліфікуватися як порушення порядку (з подальшою адміністративною відповідальністю).

Чи обов’язково закладу публікувати правила?

Формально — ні. Але без цього складно довести, що відвідувач знав про заборону зйомки. Тому юристи радять обов’язково попереджати про такі правила.

Доступні способи інформування:

• табличка на вході чи біля каси;
  
  
• окремий пункт у меню або на звороті рахунку;
  
  
• закріплений пост у соціальних мережах;
  
  
• згадка на сайті або сторінці бронювання.

Навіть просте формулювання на видному місці на кшталт «У приміщенні заборонено комерційну зйомку без письмового дозволу адміністрації» вже може стати аргументом у разі суперечки.

Чи може заклад заборонити особисту зйомку?

Так. Але така заборона має бути чітко прописана. Особиста зйомка — це фото чи відео для себе, без подальшого поширення.

Заборона на некомерційну зйомку можлива, якщо:

• вона не обмежує права споживачів загалом (наприклад, не створює дискримінації);
  
  
• не перешкоджає фіксації правопорушень (зйомка поліції, службового конфлікту тощо).

У таких випадках правило має бути сформульоване коректно — інакше його легко оскаржити.

Приклад формулювання: «У приміщенні заборонено будь-яку зйомку без погодження з адміністрацією. Просимо попередньо повідомляти персонал».

Що робити, якщо людина відмовляється припинити зйомку?

Персонал має право:

• зробити усне зауваження;
  
  
• попросити особу залишити приміщення;
  
  
• викликати поліцію (номер 102), якщо виникає конфліктна ситуація або загроза порядку.

Дії персоналу при цьому мають бути коректними — без фізичного примусу або агресії. Інакше вже відвідувач може подати скаргу про неправомірні дії.

Чи можна знімати інших людей у закладі?

Закон дозволяє знімати в публічних місцях — але з обмеженнями. Відповідно до статті 307 Цивільного кодексу України, заборонено фіксувати зображення особи без її згоди. Виняток — якщо зйомка відбувається відкрито в публічному просторі та не є принизливою чи загрозливою.
Заклади, що працюють з вільним доступом для клієнтів (кафе, магазини, салони), часто прирівнюють до місць публічного користування. Але на практиці суди оцінюють кожну ситуацію окремо.

А якщо людина випадково потрапила в кадр?

Якщо інша особа випадково з’являється у кадрі під час зйомки інтер’єру, це не обов’язково порушення. Але якщо обличчя добре видно або контекст може викликати незручність, осуд чи асоціацію з певним брендом, тоді публікація такого матеріалу без згоди людини може стати порушенням її прав.

Коли потрібна письмова згода?

Письмова згода потрібна у випадках, коли:

• відео чи фото використовуються у рекламі;
  
  
• особа легко впізнавана;
  
  
• контент розміщується для просування товарів, бренду або самого закладу.

Це передбачено статтею 308 Цивільного кодексу. Згода має бути вільною, конкретною і бажано письмовою — наприклад, у вигляді короткої форми або листа, в якому особа дозволяє використання свого зображення.

Що говорить судова практика?

У справі № 214/11028/21 Верховний Суд визнав незаконним використання зображення людини в рекламному ролику, знятому без її згоди в закритому приміщенні. Навіть якщо фото/відео не було інтимним чи образливим — його комерційне використання без дозволу порушує права особи.

Верховний Суд висловився, коли використання чужих фото з соцмережі є правомірним

Це означає, що навіть зйомка в загальнодоступному кафе може вимагати згоди, якщо особу видно, і кадр використано в рекламі.

Хто відповідає: блогер чи заклад?

Відповідальність несе той, хто поширив контент. У більшості випадків це блогер або інша особа, яка знімає. Але заклад теж може відповідати, якщо:

• він організував зйомку;
  
  
• отримав вигоду від публікації (наприклад, безкоштовну рекламу в обмін на допуск до приміщення);
  
  
• не попередив про правила або ігнорував зауваження гостей.

У такому разі, за статтею 1190 Цивільного кодексу, відповідальність може бути солідарною — тобто і блогер, і заклад відповідатимуть разом.

Якою може бути відповідальність?

Якщо людину зняли без згоди і використали її зображення, наприклад, у відео чи фото для блогу чи сторінки закладу, це може вважатися порушенням її немайнових прав. Згідно зі статтею 308 Цивільного кодексу України, така особа має право вимагати видалення матеріалу і компенсацію моральної шкоди. Судова практика показує: компенсації можуть становити від 5 000 до 100 000 грн, залежно від обставин.

Ще серйознішою є ситуація, коли зображення особи використано в рекламі без її письмової згоди. Відповідно до статті 26 Закону «Про рекламу», таке порушення карається штрафом у розмірі п’ятикратної вартості розміщення рекламного матеріалу. Наприклад, якщо реклама обійшлася у 10 000 грн — штраф може становити 50 000 грн.

Також відповідальність настає за обробку персональних даних без згоди — якщо на відео або фото чітко видно людину, її ім’я або інші дані. Закон «Про захист персональних даних» (№ 2297-VI) передбачає адміністративну відповідальність — штраф до 100 000 гривень, а у разі повторного порушення — до 300 000. Якщо ж публікація містить принизливий або образливий зміст, порушуються статті 297–299 Цивільного кодексу, і постраждала особа може вимагати спростування та компенсації моральної шкоди.

Як правильно оформити дозвіл на зйомку?

Найбезпечніший варіант — письмовий дозвіл або домовленість у листуванні. Це може бути:

• коротка угода (договір) між блогером та закладом;
  
  
• підтвердження умов у повідомленнях (месенджери, електронна пошта);
  
  
• допуск до зйомки з боку адміністрації, зафіксований письмово.

Такий документ варто скласти, якщо планується комерційна зйомка: реклама, партнерський пост, зйомка ролика для YouTube або TikTok.

Що має містити дозвіл або угода на зйомку?

Основні пункти:

• Мета зйомки: комерційна чи особиста;
  
  
• Час і тривалість: наприклад, «з 10:00 до 12:00»;
  
  
• Локація: вся територія або окрема зона (наприклад, тераса);
  
  
• Вартість: фіксована сума, безкоштовно або бартер (у вигляді згадки бренду);
  
  
• Умови: не знімати гостей без дозволу, не заважати персоналу, не перешкоджати роботі;
  
  
• Хто несе відповідальність у разі конфлікту або претензій третіх осіб.
  

Приклад формулювання договору (витяг):

Мета зйомки: створення відео для Instagram-блогу про заклади Києва.
Період: 15 квітня 2025 року з 14:00 до 15:30.
Зона: загальний зал і барна стійка.
Оплата: безкоштовно, в обмін на тег закладу в публікації.
Особливі умови: зйомка без гостей у кадрі або з їх письмової згоди.

Чи потрібно підписувати згоду людей у кадрі?

Так, якщо особу:

• добре видно;
  
  
• можна чітко ідентифікувати;
  
  
• планується використати її зображення в комерційних цілях (наприклад, у рекламі чи просуванні).

У такому разі застосовується так званий Model Release — це короткий документ, у якому людина дозволяє використати своє зображення. Достатньо підпису, імені та чіткої мети (наприклад: для Instagram-ролика про атмосферу закладу).

Приклад тексту інформованої згоди:

Я, ___ (ПІБ), дозволяю використовувати моє зображення в рамках відео, знятого ___ (назва блогу/платформи), для публікації в Instagram. Згода діє ___ років, на території всього інтернету. Оплати за використання не вимагаю. Маю право відкликати згоду із письмовим повідомленням та компенсацією витрат на видалення матеріалу.

Як попередити відвідувачів про правила?

Юридично значущим буде розміщення інформації в доступному місці. Наприклад:

• табличка біля входу або на стіні закладу;
  
  
• пункт у меню або поряд із QR-кодом для замовлень;
  
  
• текст у соцмережах, закріплений пост;
  
  
• згадка на сторінці бронювання або сайті.
  
  Приклад таблички:
• «У нашому просторі комерційна зйомка дозволена лише з письмового погодження адміністрації. Особисті фото для спогадів — будь ласка. Знімаєте ролик чи рекламу? Повідомте офіціанта або хостес. Ваші дії можуть потрапити під норми статей 307–308 Цивільного кодексу».

Які ризики можуть виникнути та як їх уникнути?

Потенційна проблема	Як запобігти
Претензії через людей у кадрі	Брати згоду, уникати зйомки обличь без дозволу
Спір із закладом	Домовлятися письмово, погоджувати умови заздалегідь
Репутаційні втрати (скандал у соцмережах)	Поважати простір, не знімати без згоди, реагувати коректно

Титульне фото до статті: Depositphotos.com

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.